Релігії орієнталістського напряму

ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

РОЗДІЛ 7. НОВІТНІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ І РУХИ

7.2. Релігії орієнталістського напряму

Представлені в Україні неоіндуїзмом та течіями буддизму.

Неоіндуїзм виник у першій половині XIX ст. у рамках індуїзму як його сучасне прочитання для інтелектуалізованих верств Сходу і Заходу. У всіх неоіндуїстських вченнях популярні ідеї універсалізму, синкретизму, рівності всіх релігій як пошуків шляхів до Бога, духовного базису в реконструкції суспільства. Обов’язковим для неоіндуїзму є наявність вчителя, майстра (гуру)

як провідника вчення і проповідника духовних пошуків особистості, групи, течії. В Україні неоіндуїзм представлено громадами і центрами руху “Харе Крішна”, Сат Баби, Шрі Чінмоя, Омо-центру та ін. Одним із найпоширеніших напрямів неоіндуїзму є Рух “Харе Крішна”.

Міжнародне Товариство Свідомості Крішни (МТСК), Рух “Харе Крішна” – модернізований варіант однієї з гілок вішнуїзму – релігії чайтанітів. Утворення МТСК як спільноти віруючих за межами Індії припадає на середину 60-х рр. ХХ ст. і пов’язане з ім’ям його засновника Абхай Чаран Де Бхактіведанти Свамі Прабхупади (1896-1977).

Лідери МТСК стверджують, що воно являє собою універсальний релігійний і культурний рух, мета якого – пропаганда ведичного знання (космогонічних, антропологічних, соціальних та медичних концепцій); поширення Свідомості Крішни (уявлень про Всевишнього Бога та способи відданого служіння йому – бхакті-йозі), а також поширення брахманічної культури, яка характеризується чесністю, контролем за почуттями, терпимістю та повним знанням і вірою в Бога тощо. В основі релігійної догматики МТСК – віра в Крішну як Верховну Особу Господа та проповідь необхідності відданого служіння йому. Віровчення МТСК базується на певній інтерпретації індуїстського канону Бхагавад-Гіти, Бхагавата-Пурані та Брахма-Самхіті. Згідно з ним, усі медитативні системи, засновані на йогічних позах, марні, якщо вони не супроводжуються досягненням Свідомості Крішни, яке розглядається як споконвічно властива кожній людині любов до Бога. Крішнаїти – вегетаріанці, вони не вживають м’яса, риби, яєць, кави, тютюну, наркотиків.

Центри МТСК є в США, Канаді, Австралії, Латинській Америці, майже у всіх європейських державах. Сьогодні Товариство об’єднує близько 500 напрямків, інститути, школи, сільськогосподарські громади. Це близько 300 тис. активних членів та декілька мільйонів послідовників.

Перші громади крішнаїтів в Україні з’явилися у 80-х рр. і функціонували нелегально. В 1990 р. офіційно дано дозвіл на діяльність МТСК в Україні. В 1995 р. зареєстровано Всеукраїнський центр громад Свідомості Крішни, який є керівним органом об’єднання послідовників крішнаїзму. В усіх областях України діють 38 громад МТСК, з них зареєстрованих – 30. Найбільші центри крішнаїзму – Київ, Донецьк, Одеса. МТСК проводить соціально – важливі благодійницькі акції: їжа для життя, боротьба з наркоманією, реабілітація ув’язнених та ін.

Мають Духовну академію (зареєстрована в 1996 році), яка готує священнослужителів, розробляє наукові та методичні рекомендації, відповідну літературу та надає загальну вайшнавську освіту. Випускають часопис “Истоки”. В Україні нараховується понад 40 священнослужителів, 120 учнів, близько 5 тис. активних віруючих, загалом 40 тис. послідовників крішнаїтів.

Буддійські течії представлені в Україні їхніми модерновими формами, але є і автентичні, поширені серед національних меншин, традиційно буддійських за віросповіданням. Вони, як правило, нечисленні. Так званими необуддизм як історично новий рух виник у першій половині XIX ст. в Японії, але найбільшого поширення набув після Другої світової війни в Кореї, США, Західній Європі. Характерним для необуддійських течій є акцент на одній або декількох рисах буддійського вчення. Кожна з них претендує на ортодоксальне тлумачення вчення Будди, поєднуючи у своїх релігійних системах ідеї різних східних традицій, навіть християнства.

Буддизм в Україні представлений громадами дзен-буддизму, нітірену, різних шкіл тибетського буддизму. В 2004 році в Україні діяло 45 буддійських громад (зареєстрованих 42), з близько 500 постійними членами та біля 10 тис. симпатиків.

Дзен-буддизм (дзен – японською, чань – китайською, походить від санскритського дх’яна, тобто споглядання, медитація) – одна з найбільш впливових буддійських шкіл на Далекому Сході (Китай, Корея, Японія, В’єтнам). Дзенську традицію приніс із Індії в Китай 28-й загальнобуддійський і перший патріарх чань Бодхідхарма (помер у 528 р.). В Японії дзен отримав поширення з кінця ХІІ ст. Дзен визнає реальність феноменального світу, але сприймає його як іллюзорний, ніщо (му). Вважається, що лише за допомогою медитації можна виявити свою первісну природу, яка є “сутністю Будди” (буссьо), пробудитися й після цього осягнути істинну природу речей, побачити їхню сутність і усвідомити свою причетність до всього існуючого. Велику увагу дзен надає проблемам психотренінгу (практика дзадзен та коан). Базовими ідеями дзену є практика передачі істини від серця до серця і “вчення про раптове просвітлення” (дунь у). Кількість прихильників дзену лише в Японії становить більше 10 млн. Його послідовники є також в США, Англії, Німеччині, Україні. (Детальніше див. у розділі “Буддизм”). Орієнталізм в Україні також представлений бахаїзмом.

Всесвітня релігія Багаї (багаїзм, бахаїзм) виникла у Персії в середині ХІХ століття на основі розвитку одного з модернізованих ісламських напрямків – бабізму. Засновник – Мірза Хосейн Алі (1817-1892), відомий під іменем Баха-Улла (“Слава Божа”), створив так звану “Декларацію Баба”. В ній він заявив про себе як про ворота нової ери світу і всесвітнього братства та оголосив про свою божественну місію – об’єднати людство на основі єдиної релігії. Головний догмат багаї – принцип “світової єдності людства”, який настане тоді, коли люди усвідомлять, що “світ – єдина країна, а всі люди – її громадяни”. Основними заповідями релігії стало визнання рівних прав, можливостей і привілеїв чоловіків та жінок, необхідності обов’язкової освіти, знищення крайнощів бідності і багатства, заборона рабства, аскетизму, чернецтва, вживання алкоголю та наркотиків. Багаї дотримуються принципу одношлюбності й подружньої вірності, невтручання в політику, поваги до свого уряду, піднесення будь-якої праці до рівня служіння іншим. Вони шанують усі релігії світу, вважають їх божественними за походженням; їх же засновників – як вчителів людства, посланих Богом. Вчення всіх релігій розуміються як необхідні етапи розкриття духовної істини. Для багаїв Баха-Улла – останній за часом з явлених учителів, чиї Писання є віросповідним джерелом церкви.

У багаїв відсутній інститут священиків. Громадою керує місцева Рада дев’яти (Духовні збори), на рівні країни – Національні духовні збори, у загальному масштабі – Всесвітній Дім справедливості.

На сьогодні багаї присутні у 214 країнах, загальною чисельністю більше 5,3 млн. чоловік. Багаїзм приділяє особливу увагу проповідницькій діяльності. Зібрання проходять 2-3 рази на тиждень. В Україні офіційно діє 15 громад. До цієї групи відносяться Велике Біле Братство та Церква об’єднання.