Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ
7.3 Шкала відношення деревних порід до кислотності грунту
П. С. Погребняк (1968), класифікуючи рослини за відношенням їх до певних грунтів, виділив групу ацидифілів, тобто деревних порід, що стійкі до кислої реакції грунту. В спадаючому порядку це: ялина європейська, сосна звичайна, сосна кедрова, ялиця, модрина, береза, осика, горобина, каштан їстівний, граб, азалія,
До кальцієфілів П. С. Погребняк відніс: берест, акацію білу, сосну кримську, бирючину, айлант, скумпію.
Ріст деревних рослин залежно від кислотності фунту детально вивчав О. Ф. Іванов (1970). Оскільки реакція грунтового розчину як фактор росту та розвитку рослин досить рухома, то автор вивчав її дію на дерново-підзолистих грунтах протягом кількох років. Враховуючи дію інших факторів (вологість, аерацію, механічний склад грунту тощо), дослідження проводилися у певні періоди вегетаційного сезону.
Під різними породами кислотність грунту змінювалась неоднаково. Метеорологічні фактори
0. Ф. Іванов дослідив ріст близько 40 деревних порід, встановив інтервали кислотності, при яких їх ріст був оптимальний. Дослід дав змогу розділити деревні породи на 6 груп, а саме.
1. При рН водної витяжки 4,5-7,0 – ялиця сибірська, бук лісовий і сосна Веймутова.
2. рН 5,0-7,5 – ялина європейська, сосна звичайна, модрина сибірська.
3. рН 5,5 і вище – акація біла, липа дрібнолиста, яблуня лісова, береза повисла, клен звичайний, дуб червоний, граб звичайний, ясен звичайний, бирючина.
4. рН від 5,7 і вище – сосна кримська, псевдотсуга сиза, бруслина європейська.
5. рН від 6,0 і вище – черемха звичайна, каштан кінський, горіх маньчжурський, бархат амурський, клен – явір.
6. рН від 5,6 і вище – горіх сірий, ялиця Фразера.
Таким чином, реакція грунтового розчину прямо та опосередковано впливає на ріст деревних рослин, являючись екологічним фактором у житті рослин.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)