ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ ❤️ Довідник з екології

Екологія – охорона природи

ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ – індекс якості води, що враховує поширення, тривалість та ступінь її забруднення. Якість води прир. водойм зумовлює її придатність як екол. ніші для життя рослин і тварин. Наявність і дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити стан і придатність її як джерела питної води, для зрошення тощо. Так, в Україні спостереження за якістю води станом на 1993 р. проводилось на 50 річках, 7 водосховищах, в 113 пунктах та 203 створах.

Якісний і кільк. стан зоопланктону та фітопланктону

басейну Зх. Бугу свідчить про високий рівень забруднення його вод. Зоопланктон перебуває в стані екол. напруги з елементами регресу. Стан фітопланктону Дунаю загалом задовільний, проте домінування на багатьох ділянках організмів зоопланктону, здатних витримувати велике антроп. навантаження, свідчить про високий рівень забруднення вод Дунаю. Стан планктоценозу Тиси вказує на екол. напругу з елементами регресу на окремих ділянках, а річки Уж є також нестабільним.

Екосистеми р. Прут загалом характеризувалися також екол. напругою з елементами регресу. Нестійкий та нестабільний також стан

планктоценозу Дністра. Забруднення дна Дністровського водосховища продовжує залишатися високим. Екосистема річок Пд. Буг, Інгул перебуває в стані екол. напруги. Стан планктонного ценозу р. Дніпро характеризується екол. напругою з підвищенням її в нижній частині річки. Розвиток біоти на контрольованих ділянках р. Рось був нестійким. Великою екол. напругою з елементами регресу характеризувався стан планктоценозу р. Десна на ділянці м. Чернігова. Погіршення умов прир. сезонного розвитку планктоценозу відмічено на водосховищах басейну Дніпра. Найбільш значного антроп. впливу зазнає планктоценоз басейну Сіверського Дінця, особливо в районі м. Харкова. Дещо поліпшився розвиток планктоценозу в річках Приазов’я, зокрема річок Кольміус, Кальчик. Стан фітоценозу річок Криму свідчить про екол. напругу.

Загалом з 59 контрольованих водних об’єктів України станом на 1993 р. немає жодного водотоку або водойми, які характеризувалися б як “чисті води”. На 35 водних об’єктах екосистеми перебували в стані екол. напруги, на 22 – спостерігалася екол. напруга з елементами регресу. Екосистеми 4 водойм (річки Полтва, Латориця, Тисьмениця та водойма-охолоджувач Пд. – Української АЕС) перебували в стані регресу.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ - Довідник з екології

Схожі записи:

ПРОДУКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС – сукупність процесів створення, нагромадження й трансформації органічної речовини, поглинання й проходження енергії через біо – й екосистеми різних...
АНТИБЮЗ Екологія – охорона природи АНТИБЮЗ – неможливість існування одного виду за наявності ін. внаслідок інтоксикації середовища....
ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА – пристосування організмів до низької інтенсивності світла....
АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ – зона поширення виду чи ін. систематичної групи, яка охоплює досить значні площі суходолу чи акваторії (не менше третини)....
ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ХІМІЧНА – забезпечення зміни рівня загальних енерговитрат і теплопродукції тканин внаслідок змін інтенсивності окисних процесів пропорційно до кількості спожитого кисню...
ПРАВИЛА РИБАЛЬСТВА Екологія – охорона природи ПРАВИЛА РИБАЛЬСТВА – види риб, терміни, місця, снасті промислу, їх кількість, розмір вічка сіток та ін. нормативи, що встановлюються в законодавчому...
ВОДОСТІК Екологія – охорона природи ВОДОСТІК – вода, яка переміщується руслом (струмок, річка тощо). Розрізняють тимчасовий і постійний В....
БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток...
ОСТРІВ Екологія – охорона природи ОСТРІВ – невелика ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою. Розрізняють мор., океанічні, річкові та озерні О. За походженням О. можуть...
СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ – територіально цілісна та функціонально взаємозв’язана сукупність населених пунктів, яка часто формується під впливом суто прир. чинників, що й...
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД – сукупність природних об’єктів та комплексів, наділених режимом заповідності....
СУКЦЕСІЯ Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ – ряд послідовних змін рослинного покриву з часом (напр., відновлення корінних лісів після вирубування або пожежі)....
ГІПОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПОМОРФОЗ – напрям істор. розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Г. пов’язаний зі зміною або спрощенням умов існування....
ДУНАЙСЬКІ ПЛАВНІ Екологія – охорона природи ДУНАЙСЬКІ ПЛАВНІ – прир. заповідник, розташований у Кілійському районі Одеської обл. Лежить у пониззі Кілійського гирла Дунаю, займає частину о-вів та...
БІОЛОГІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ (ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ) Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ (ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ) – див. Меліорація біологічна (водних об’єктів)....
ТРАНСГРАНИЧНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ Екологія – охорона природи ТРАНСГРАНИЧНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ – див. Перенесення забруднень трансграничне....
ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ – вплив, який справляє господарська діяльність людини на довкілля та його ресурси; як правило, необоротно порушує склад і структуру...
ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ступінь госп. освоєності території і продуктивного використання земель різних категорій єдиного держ. земельного фонду. Визначається за структурою...
КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання...
КОНСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОЦІАЦІЯ – ділянка (частина) асоціації, що характеризується домінуванням лише одного з домінантних видів....
МУТАГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи МУТАГЕННІСТЬ – здатність того чи іншого чинника (температури, різних випромінювань, хім. сполук тощо) спричинювати раптові спадкові зміни організму – мутації....
ДЕПРЕСІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – зниження вільної або напірної площі поверхні підземних вод до рівня прир. (балки, долини) або штучного (свердловини, криниці,...
ПЕДАГОГІКА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ПЕДАГОГІКА ПРИРОДООХОРОННА, педагогіка інвайронментальна – розділ педагогіки, що розглядає форми виховання, освіти та спец, освіти в дусі макс. прагнення до збереження...
ЕДАСФЕРА Екологія – охорона природи ЕДАСФЕРА – простір, що оточує організм і на який цей організм впливає в процесі своєї життєдіяльності, змінюючи фіз. і хім. показники...
ГАЗ БОЛОТНИЙ Екологія – охорона природи ГАЗ БОЛОТНИЙ – суміш газів, які утворюються в процесі анаеробного мікробіол. розкладання орг. речовин у природних умовах. Горючий, містить 20-95 %...
ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі...
ОБЛІК ССАВЦІВ Екологія – охорона природи ОБЛІК ССАВЦІВ – визначення за допомогою спец, методик (напр., за слідами) видового складу та абсолютної чи відносної чисельності ссавців на певній...
ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ – 1) спрямоване переміщення мігруючих тварин одного або різних видів (міграція) вздовж спрямовуючих ліній (узбережжя, річкові долини, ланцюг водойм...
РАДІАЦІЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВА – найбільш короткохвильова ділянка оптичного спектра, від 400 до 10 нм. Є прир. (Сонце, зірки) та штучні (газорозрядні ртутні...
ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – зменшення або усунення чутливості організму людини чи тварин до Повторного введення хім. (переважно білкових) речовин, що спричинюють виникнення...
ХАЗМОФІТИ Екологія – охорона природи ХАЗМОФІТИ, хасмофіти – рослини, пристосовані до життя на кам’янистих подрібнених субстратах і в розколинах скель. Здебільшого мають довгі корені, які проникають...
ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на...
ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – ландшафтно-біол. або фіз. “заборона”, пов’язана з фактичним чи передбачуваним, прогнозованим шкідливим впливом певного госп. проекту, заходу на довкілля...