Довідник з біології
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ
СУЧАСНА ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ
ШТУЧНИЙ ДОБІР
Штучний добір – вибір людиною найцінніших у господарському відношенні особин тварин і рослин даного виду, породи або сорту для отримання від них потомства з бажаними властивостями. Основи теорії штучного добору закладені Ч. Дарвіном (1859), який показав, що штучний добір є основним фактором, що зумовив виникнення порід домашніх тварин і сортів сільськогосподарських рослин. Несвідомий штучний добір здійснювався вже на перших
У результаті штучного добору людиною отримані високопродуктивні породи багатьох тварин і сортів рослин (кури, які несуть до 300 яєць на рік, корови, що дають до 12-15 т. молока на рік, цукровий буряк, що містить до 23% цукру тощо).
Для успішного
– початкові особини повинні мати великий резерв спадкової мінливості;
– добору повинна піддаватися велика кількість особин;
– необхідно здійснювати ретельний підбір виробників для посилення цінних ознак в поколіннях;
– необхідно проводити вибраковування організмів з малоцінними ознаками.
Дослідження механізму й результатів штучного добору стало для Дарвіна важливим етапом на шляху обгрунтування дії природного добору. Дарвін вказав на найважливішу особливість штучного добору, визначив його специфічне значення в порівнянні з природним добором. Штучний добір ведеться за окремими, цікавими для людини ознаками, що може приводити до розпаду генетично та морфо-генетично кореляційних систем організмів, тоді як природний добір, сприяючи лише тим особливостям організмів, які підвищують їх пристосованість, сприяє закріпленню цілих комплексів ознак пристосування. Тому нерідко як побічний результат штучного добору виявляється фенотиповий ефект відмінності генів, які раніше були блоковані дією генів-репресорів у складі відповідних генетичних комплексів. У результаті фенотипова мінливість організмів, що піддаються дії штучного добору, підвищується, а загальна життєздатність знижується. Таким чином, штучний добір проводиться на користь людини, а природний – на користь виду.