ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО
§2. Синтаксис і пунктуація
1. Що називається словосполученням?
2. Чим словосполучення відрізняється від слова і від речення?
3. Що таке граматична основа речення?
4. Які другорядні члени речення вам відомі?
5. Які бувають речення за метою висловлювання та інтонацією?
Пригадайте з вивченого у п’ятому класі, що не є словосполученням. Випишіть із поданих прикладі в тільки словосполучення.
Марна справа, настала осінь, бити байдики, оздобити візерунками, батьки і діти, вийти зі школи, автобусна зупинка,
Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних словосполучень прочитаете початок вислову В. Сухомлинського: “… віконця, через які людина бачить світ”.
МОВНИЙ РОЗБІР
ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
1. Назвіть у словосполученні головне і залежне слова.
2. Бід головного слова до залежного поставте питання.
3. Вкажіть, якими частинами мови виражені головне і залежне слова.
Зразок, усного розбору
1. У словосполученні сказати правд у головне
2. Сказати (що?) правду.
3. Головне слово виражене дієсловом, а залежне – іменником.
13. Попрацюйте самостійно. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Зробіть синтаксичний розбір виділених словосполучень.
Осенью вся совиная семья разбрелась по лесу. Каждая сова выбрала себе часть леса и поселилась в ней.
Ночью они бесшумно облетали дозором свои владения.
Если чужая сова залетала к ним в лес, они набрасывались на нее и прогоняли (За В. Біанкі).
Поселишься – оселитися
Владение – володіння
14. Розгляньте репродукцію картини Миколи Глущенка “Київська осінь”. Напишіть невеликий твір “Осінь у моєму місті (селі)”, використовуючи подані словосполучення.
М. Глущенко. Київська осінь
Пишна, осінь, пожовкле листя, бабине літо, рвучкий вітер, дихати прохолодою.
ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ РЕЧЕННЯ
1. Визначте вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне) та за інтонацією (окличне чи неокличне).
2. Виділіть граматичну основу речення.
3. Визначте, просте чи складне речення.
4. Вкажіть вид речення за наявністю другорядних членів (поширене чи непоширене).
5. Визначте другорядні члени речення (якщо вони є).
Зразок усного розбору
Жовтень легко торкнувся старих дубів (О. Донченко).
Речення розповідне, неокличне. Граматична основа – жовтень (підмет), торкнувся (присудок). Речення просте, бо в ньому є тільки одна граматична основа. У реченні е другорядні члени, тому воно поширене. Торкнувся (я к?) легко – обставина; торкнувся (ч о г о?) дубів – додаток; дубів (я к и х?) старих – означення.
Зразок письмового розбору
(Розпов., неокл., просте, пошир.).
15. Попрацюйте самостійно. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.
1. В далекім полі тануть журавлі. 2. Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід. 3. Будуть зорі так само горіти на обрії. 4. Молоденькі сади ми посадили на кручі. 5. Червлені трави бродять буйним соком (Із тв. А. Малишка).
1. Які члени речення називаються однорідними? Які розділові знаки при них уживаються?
2. Що таке звертання, вставні слова? Якими розділовими знаками їх слід відокремлювати в реченні?
3. Яке речення називається складним?
4. Що таке пряма мова, діалог? Які розділові знаки при них уживаються?
16. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки.
1. Слово чому ти не твердая криця? 2. Коло сіл стоять тополі розмовляють з вітром в полі (Із тв. Лесі Українки). 3. Бідна волошко чому ти у житі а не на клумбі волієш рости? 4. Бджілки злотисті в квітах літають роси перлисті з трав опадають. 5. Шумить і шепче і тривожить зрадливий дощ із-за кутка. (Із тв. М. Рильського).
17. Прочитайте. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях.
I. Доглядали мене змалечку аж чотири няньки. Це були мої брати: Лаврін, Сергій, Василько й Іван. Як вилізуть усі четверо на тин, сядуть рядочком та почнуть співать. І де вони переймали пісні, і хто їх учив? (О. Довженко).
II. 1. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський). 2. Спи спокійно, діду мій, спи спокійно, батьку мій, спи, мій брате, не всоромлю я ковальський рід міцний (Б. Олійник). 3. Князь стягнув брови і ждав, видно, кінця бесіди (Ю. Опільський).
18. Випишіть спочатку прості, а потім складні речення. Поставте потрібні розділові знаки.
1. Жовтіє лист і щастя розцвітає. 2. Вже по-осінньому шепочуть між собою й хитають вітами в тривозі дерева. 3. О мово вкраїнська Хто любить тебе той любить мою Україну. 4. Я люблю тебе друже за те що в очах твоїх море синіє. 5. Промінь заллє золотий річку і верби і кручі (Із тв. В. Сосюри).
19. Перекладіть речення українською мовою і запишіть, ставлячи потрібні розділові знаки.
1. Мальчик вбежал с улицы и сказал Не люблю я грозу и гром.
2. Пробежит летом дождик по лугам и лесам травы поднимет грибы из земли вызовет возразил дедушка.
3. А грибы только летом растут спросил Пантелей.
4. Первые белые грибы начал рассказывать дедушка появляются в мае но главная грибная пора наступает в августе и сентябре (Із тв. А. Потапової).
Возразить – заперечити
20. Спишіть діалог, ставлячи потрібні розділові знаки.
І чого він ще посміхається собі журно говорить мати. Мабуть і в снах читає якусь книжку лагідно відповідає тато.
Ноги он потріскалися на росі жаліє мене мати. Нехай ногами землю чує. Так швидше і хліборобом і людиною стане говорить батько (За М. Стельмахом).
ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧИТАННЯ МОВЧКИ
Мова реалізується в процесі мовлення. Мовленнєва діяльність має чотири види: аудіювання, читання, говоріння і письмо.
Аудіювання – сприймання і розуміння усного мовлення. Людина, слухаючи певну інформацію, усвідомлює й аналізує її.
Читання – сприймання і розуміння написаного або надрукованого повідомлення. Читати можна вголос і мовчки. Залежно від мети читання може бути ознайомчим (для розуміння основної інформації), навчальним (для повного розуміння змісту прочитаного), вибірковим (перегляд тексту для добору необхідної інформації).
Говоріння – вміння людини самостійно користуватися мовним матеріалом (звуками, словами, словосполученнями, реченнями) відповідно до мовленнєвої ситуації. Говоріння може здійснюватися у двох формах – монологічній (зв’язному висловлюванні однієї людини) та діалогічній (розмові двох осіб).
Письмо – передача думок, міркувань людини в письмовій формі.
21. Попрацюйте в парах. Розгляньте схему на першому форзаці підручника. Дайте відповіді на подані запитання.
1. Як ви розумієте поняття мовленнєва діяльність?
2. Які види мовленнєвої діяльності вам відомі?
22. І. Прочитайте текст мовчки, зазначивши витрачений на це час.
Якщо текст прочитано за півтори-дві хвилини, ви читаєте дуже добре, за дві-дві з половиною хвилини – добре, якщо витратили більше часу, вам потрібно удосконалювати техніку читання.
ХУДОЖНИК АЛІМПІЙ
На схилах побіля Дніпра, неподалік од чернечих печер, закінчується спорудження знаменитого в майбутньому Успенського собору. Весь час допомагав будівничим і юний послушник монастиря на ім’я Алімпій. Та ось уже всі роботи завершено – і собор здійнявся в сині небеса золотими банями. Тепер його розписують усередині візантійські маляри. Алімпій, звичайно ж, біля них. Чернець із зачудуванням спостерігач як з’являються на стінах лики святих. Чимало молодих монахів допомагали майстрам розпису, намагаючись перейняти в мовчазних візантійців їхнє мистецтво. Пощастило тільки Алімпієві, який невдовзі став художником-чудотворцем.
Слава про Алімпія вийшла зі стін монастиря й рознеслася по всій Руській землі. Кожна церква намагалася одержати ікону роботи неперевершеного художника, біля його скромної келії повсякчас стояв натовп прохачів, які приїздили до монастиря звідусіль.
Алімпій уже за життя був оточений легендами. В одній із них мовиться про те, що коли згоріла церква, вражені люди побачили серед попелища цілісінькі й неушкоджені ікони художника-ченця. Повсюдно тоді говорили, що створене Алімпієвим пензлем не підвладне вогню, бо його береже сам Бог.
Інша легенда розповідає проте, як прийшов одного разу до художника-чудотворця хворий на проказу. Тоді це була зовсім невиліковна хвороба. Прийшлий благав Алімпія: “Допоможи, ти зовсім близько біля Бога!” Художник довго дивився на спотворене виразками обличчя, узяв пензля, умочив його у фарби й замалював виразки хворого.
Алімпій запропонував хворому заснути тут же. Аж до самого ранку пролежав той в обіймах сну. Коли сонце заглянуло до келії, з обличчя пришельця зникли виразки. Це було чисте обличчя здорової людини. Чудодійний Алімпіїв пензель вилікував хворого.
Той не знав, як дякувати рятівникові, але художник відмовився від будь-якої нагороди, сказав, що чоловік повинен зате молитися Богові.
Алімпій не підписував своїх ікон.
Тому важко визначити, які з-поміж тих, що збереглися, народжені його пензлем. І все ж є один дивотвір, автором якого є Алімпій. У Третьяковській галереї в Москві відвідувачі можуть побачити ікону “Оранта”. Її знаменитий художник написав на замовлення Володимира Мономаха для одного з храмів у Ростові (За М. Слабошпицьким).
Алімпій. Оранта
II. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.
1. Коли й у кого навчався Алімпій малярського мистецтва?
2. Чому біля скромної келії ченця повсякчас стояв натовп прохачів, які приїздили до монастиря звідусіль?
3. Чому вважалося, що створене Алімпієвим пензлем не підвладне вогню?
4. Перекажіть легенду, у якій розповідається про зцілення художником хворого на проказу.
5. Чому дуже важко визначити з-поміж ікон, які збереглися з часів Алімпія, ті, що належать його пензлю?
6. Де експонується ікона “Оранта”, створена Алімпієм?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)