Політологічний словник
Тарлє Євген Вікторович (1875- 1955)- видатний радянський історик, академік (з 1927 р.; член – кореспондент з 1921 р.). Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1896). З 1903 р. приват-доцент Петербурзького університету, а після громадянської війни читає курси лекцій, веде спеціальні семінари і керує аспірантами на професорських посадах у Ленінградському, Московському університетах, в Інституті міжнародних відносин у Москві. У 1911 р. Т. захистив дисертаційне дослідження у двох томах “Робітничий клас
Наукова спадщина видатного історика є також великим внеском у сучасну політичну науку. Тарлє глибоко вивчав проблеми державного володарювання, діяльність політичних лідерів та політичних партій у періоди революцій, війн (у тому числі Першої світової війни) та кризових ситуацій. Він завжди звертався до проблем, які мали суспільне звучання, докладно вивчав суспільні погляди Томаса Мора на тлі економічного та соціального становища Англійського королівства початку XVI ст., визначає місце “Утопії” в історії суспільних наук. Тарлє – справжній майстер історико-політичного портрета. Він написав політичні біографії ірландського діяча Ч. Парнеля, французьких політичних і державних діячів Л. Гамбетти, Наполеона І, Талейрана, Бабефа, Рішельє, Марата, Лассаля, Пуанкаре, російських – Вітте, Петра І, Герцена, Ушакова, Нахімова, Миколи І, англійських – Дж. Каннінга і Пальмерстона, шведського короля Карла XII, Гарибальді та багатьох інших.
Тарлє був також видатним громадським діячем. Він входив до складу надзвичайної державної комісії з встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, був учасником Всесвітнього конгресу діячів культури на захист миру, членом Радянського комітету захисту миру. Наукові праці Т. тричі відзначалися Державними преміями, багатьма вищими нагородами держави.
Тарлє Е. В. Сочинения: В 12 т. – М., 1957 – 1962; Ерусалимский А. Евгений Викторович Тарлє. Вступ, ст. в собр. соч. – Т. 1. – М., 1957; Манфред А. 3. Тарлє Е. В. // Советская историческая энциклопедия. – Т. 14. – М., 1973.
А. Пахарев
(2 votes, average: 2,50 out of 5)