Розділ I
ОКЕАНИ
Урок № 6 (варіант А)
Тема. ТИХИЙ ОКЕАН. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ТИХИЙ ОКЕАН – НАЙБІЛЬШИЙ ОКЕАН ЗЕМЛІ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ДНА ОКЕАНУ. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І ТИПИ КЛІМАТУ. ТЕЧІЙ. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ І ЗАКОНОМІРНОСТІ ЙОГО ПОШИРЕННЯ. БАГАТСТВА ТИХОГО ОКЕАНУ
Мета: поглибити знання учнів про особливості природи океану, його географічне положення, історію дослідження, особливості будови дна океану, кліматичні пояси і типи клімату, течії, органічний світ і закономірності
Обладнання уроку: карта океанів, електронний атлас ІПТ, слайди – ілюстрації природи Тихого океану (для мультимедійної дошки), атласи, картини природи океану, підручники, фрагмент відеофільму “Голуба планета”.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення уроку: інтегрований урок-експедиція.
Опорні поняття: географічне
Географічна номенклатура: моря: Берінгове, Охотське, Японське, Південнокитайське, Філіппінське; Берінгова протока; Панамський канал; острови: Гавайські, Маріанські, Японські, Філіппінські, Великі Зондські; глибоководні жолоби: Маріанський, Філіппінський; течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, течія Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
Психологічний настрій учнів на продуктивну, творчу працю.
Прийом “Аукціон”
Учні називають та показують по карті географічні об’єкти океану (хто називає і показує більше – отримує додаткові бали).
Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).
II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
Асоціативне мислення (на аркуші паперу написане слово “океан”)
Які асоціації викликало у вас слово ОКЕАН?
Таким чином, Тихий океан – складова частина Світового океану, велетенська природна водойма і т. ін.
III. Ммотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Як ви вважаєте, чому вивчення океанів є важливим завданням засвоєння географічних знань?
IV. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Запрошую вас до співпраці в експедиції з вивчення Тихого океану (робота з довідником учня – план вивчення океану).
1. Завдання. На основі зібраних даних довести, що природа Тихого океану є дуже різноманітною. З’ясувати причини її різноманітності. Кожен з вас на уроці збере факти й збагатить свої знання про особливості природи Тихого океану.
2. Самостійна робота в групах
Перша група – “Географи”
– Особливості географічного положення океану щодо екватора і нульового меридіана.
– Береги яких материків омиває?
– Де проходять межі між океанами?
– Яка протяжність океану з півночі на південь і з заходу на схід по екватору? (Відстань визначте в градусах і кілометрах: 1° дуги меридіана = ? км; 1° дуги екватора = ? км.)
Друга група – “Історики”
– Коли розпочалося вивчення Тихого океану?
– Який внесок у вивчення океану зробив Фернан Магеллан?
– Хто ще досліджував океан і коли це було?
– Який внесок у вивчення океану зробили наші співвітчизники?
– Які дослідження проводилися й проводяться протягом XX-XXI століть?
Третя група – “Геоморфологи”
– Яку тектонічну будову має дно Тихого океану?
– Які особливості має рельєф дна: шельф, улоговини, підняття, хребти?
– Які пересічні й найбільші глибини зафіксовано в Тихому океані?
Четверта група – “Кліматологи. Фізики. Хіміки”
– В яких кліматичних поясах розташований Тихий океан?
– В яких напрямах змінюється температура води в океані?
– Які особливості циркуляції атмосфери над океаном і які це має наслідки?
– Які найбільші теплі й холодні течії утворилися в океані? Які фізичні й хімічні властивості мають води Тихого океану?
Випереджувальні завдання:
Фізики. На уроках природознавства ми неодноразово говорили про своєрідність розширення води. Під час нагрівання від 0 до 4 °С об’єм води зменшується. Ця властивість води відіграє надзвичайно велику роль у житті на Землі. У Тихому океані в прибережних районах на північ і на південь від помірних кліматичних поясів восени, коли верхні шари води починають охолоджуватися, вони стають щільнішими й опускаються на дно. На їх місце знизу піднімається тепліша вода. Але таке переміщення відбувається лише до того часу, поки температура води не знизиться до 4 °С. При подальшому зниженні температури верхні шари води не стискуються і не будуть опускатися. Тому у високих широтах верхні шари води Тихого океану замерзають і перешкоджають промерзанню води до дна. По всій акваторії океану відбувається таке ж перемішування води, що сприяє нагріванню верхніх шарів. Це явище відбувається завдяки конвекції (з латинської – перемішування). Вода з поверхні океану випаровується, й у верхніх шарах атмосфери пара охолоджується, перетворюється на воду, яка сприяє утворенню атмосферних опадів. Постійно діючі вітри переносять вологі повітряні маси на узбережжя материків, що омиваються Тихим океаном.
Хіміки. Хімічні властивості води океану полягають у тому, що вони мають здатність розчиняти в собі хімічні речовини. Вода Тихого океану має гірко-солоний смак. Це можна пояснити тим, що в ній розчинені солі та хімічні елементи. Вміст солей у воді океану становить понад 5 % маси всієї води. Найбільше у воді розчинено солей натрію, калію, магнію, кальцію. Наприклад, частка солей натрію (кухонної солі) у Тихому океані становить 1,89 % від загальної маси води. Солоність води становить від 35 %0 в прибережних екваторіальних водах і до 11-15 %0 в субарктичних та субантарктичних водах.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Розв’язання тестових завдань із взаємоперевіркою.
Тести (1 завдання – 2 бали)
1. Площа Тихого океану складає:
А) 178,7 млн. км2; б) 180 млн. км2; в) 177,8 млн. км2.
2. Кількість материків, береги яких омиває Тихий океан:
А) 6; б) 5.
3. Причина, що зумовила утворення океанічних течій:
А) циркуляція атмосфери; б) тектонічна будова дна.
4. Найглибша западина світу:
А) Перуанський жолоб; б) Маріанський жолоб.
5. Обмілина, що утворилася в Тихому океані внаслідок життєдіяльності коралових поліпів:
А) кораловий риф; б) коралове море.
6. Води Тихого океану замерзають…
А) по всій акваторії; б) у високих північних і південних широтах.
VI. Домашнє завдання
– Опрацювати текст підручника.
– Підготувати додатковий матеріал про природу та особливості Океанії.
– Скласти кросворд про Тихий океан з використанням сьогоднішніх понять та географічних назв.
VII. Підсумок уроку
Дайте оцінку уроку, використовуючи слова: мені сподобалось…, я дізнався(лась)…, я зрозумів(ла)…
Додатковий матеріал до уроку
– Найвища температура води в океані – 404 °С була зареєстрована американським науково-дослідним підводним човном біля гарячого джерела в 480 кілометрах від західного узбережжя Північної Америки. Нагріта до такої високої температури вода не перетворювалася на пару внаслідок високого тиску, оскільки джерело знаходилося на значній глибині.
– Кваджалейн – найбільший атол у світі. Він входить до складу Маршаллових островів і знаходиться в центральній частині Тихого океану. його тонкі коралові рифи завдовжки 283 км, закруглюючись, утворюють лагуну площею 2850 км2.
– Острів Фукуто-Куоканоба був відкритий в січні 1986 року. Він утворився з лави біля острова Іводзіма в Тихому океані. Острів має довжину 650 м, ширину – 450 і підноситься на 12 м над рівнем моря.
– Сильним було виверження вулкана Кракатау, що є вулканічним островом і розташований в Зондській протоці між островами Суматра і Ява. Виверження відбулося вранці 27 серпня 1883 року. Морською хвилею, піднятою їм, було знесено 163 селища. При цьому загинуло більше 36 тисяч чоловік. Камені, викинуті з кратера вулкана, злетіли на висоту 55 кілометрів (!), а вулканічний попіл, що рознісся на відстань більше 5 тисяч кілометрів, осідав протягом 10 днів. Сила цього жахливого виверження в 26 разів перевищувала силу вибуху наймогутнішої водневої бомби!
– Один з найбільших діючих вулканів – це Мауна-Лоа (“Довга гора”) на Гаваях. Кратер вулкана має площу більше 10 квадратних кілометрів і глибину 150-180 метрів. Вулкан піднімається на висоту 4168 метрів над рівнем моря. В середньому він вивергається один раз на три з половиною роки.
– Найшвидший морський ссавець – косатка. В 1958 р. при спостереженні за касаткою в північно-східній частині Тихого океану було встановлено, що вона пливе із швидкістю 55,5 км/год.
– Найважчий ссавець – блакитний кит. Самка блакитного кита вагою 190 т і завдовжки 27,6 м була спіймана у водах Антарктики 20 березня 1947 р.
– Найкрупніший зубастий ссавець – кашалот. Нижня щелепа кашалота завдовжки 5 м, виставлена в Британському музеї, належала самцю, довжина тіла якого, як вважається, досягала 25,6 м. Щонайдовший точно зміряний кашалот, що досягав 20,7 м в довжину, був спійманий влітку 1950 р. поблизу Курильських о-вів, в північно-західній частині Тихого океану.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)