§ 20. Усний переказ тексту на професійну тему із творчим завданням
177.1. В Україні не було таких професій, як системний адміністратор чи PR – менеджер. Можуть з’явитися багато нових професій, а деякі старі – перейти в історію. Сумувати льотчикам не варто – вони пересядуть на дирижаблі. У майбутньому всю важку роботу за людей робитимуть машини. Прибутковою обіцяє стати професія… адвоката тварин. Крім нових професій, є вічні – ті, які існували до нас й існують завжди.
2. Є безліч професій – престижних і не дуже. Минає час
Знаннями нашими опікується вчитель, здоров’ям – лікар. Щоб кожного дня їсти духмяний хліб, смакувати стравами, потрібні пекарі й кухарі. Продукти, без яких не приготуєш жодну страву, постачають працівники сільського господарства. Усі люди хочуть бути охайними й привабливими, у цьому допоможе перукар і косметолог. Щоб одяг і взуття були гарними, зручними, теплими, потрібні модельєри, закрійники, кравці, шевці, вишивальниці.
“Не хлібом єдиним”, – кажуть люди. Отож, без письменників,
Цей список можна продовжувати й продовжувати. На мою думку, всі професії важливі. Часом професія забувається, а через століття – відроджується. Сьогодні затребуваними стають ковалі, гончарі. Неабиякої популярності у світі набули вироби, зроблені вручну з натуральних матеріалів,
179.1. Стиль – публіцистичний; жанр – стаття в газеті, інтерв’ю; тип висловлювання розповідний.
2. Я вважаю, що в цьому тексті відображена проблема, яка склалася на ринку праці. Через закриття багатьох ПТУ і прагнення дітей здобута вищу освіту, ми забули про такі необхідні, важливі й буцімто не зовсім престижні професії, які багатьом людям до душі, а саме: токар, фрезерувальник, верстатник, коваль, гончар, слюсар, електрогазозварник, швачка, продавець, водій тощо. Не вистачає інженерів-механіків, інженерів-електриків, інженерів-технологів. Є надзвичайно великий попит на різноманітні будівельні спеціальності. Такі фахівці завжди потрібні. На сьогоднішній день учнів ПТУ ушестеро менше, ніж студентів вишів, що опановують професії економіста, програміста, юриста, банкіра, менеджера, бухгалтера тощо. Таких фахівців в Україні вже понад міру, через це виникає безробіття, бо немає вільних робочих місць.
На мою думку, потрібно більше приділяти уваги професійно-технічній освіті, популяризувати її: проводити бесіди з батьками, учнями, допомагати у виборі професії. Якщо правильно розставити пріоритети, можна здобути відповідну освіту, а потім із задоволенням ходити на роботу.
180. Я в дитинстві мріяла стати астрономом. Коли в мене питали, чому саме астрономом, я завжди казала: “Астроном уночі працює, от тоді вже ніхто мене спати о дев’ятій не примушуватиме!”
***
А брат мій мріяв (як це не дивно!) про професію кондитера й завжди казав: “Наварю цукерок (так-так – саме “наварю”) обвішаю ними всі ялинки в міс – ті – щоб усім вистачило”.