Лісівництво
РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Лекція 7. ГІГІЄНА РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ
7.2 Вдосконалення пам’яті і уваги
Добра пам’ять важлива для людей багатьох спеціальностей, але особливо вона потрібна науковим працівникам. Професіональні особливості науковця вимагають зберігати, швидко і точно поновлювати у пам’яті велику кількість фактів, термінів, понять, прийомів і методів досліджень у тій чи іншій області знань.
Пам’ять, як і інші психічні процеси, є функцією головного мозку, однією з форм відображення
Пам’ять не можна характеризувати як “склад” фактів, цифр, формул, понять, бо вона є інструментом мислення, творчості. До числа чудесних особливостей пам’яті належать збереження та запам’ятовування набутого досвіду і можливість його витворення через розумове відтворення образу предмета. Коло відтворюваних у пам’яті понять надзвичайно широке
Добра пам’ять – це не тільки прояв нормативних психічних здібностей, але і в значній мірі результат постійного її виховання та вдосконалення. Вважають, що забування накопиченої інформації найсильніше проявляється у перші години після її отримання. Потім цей процес іде повільніше і залежить від міцності збереження слідів того, що запам’яталося.
Молоді неуважні люди, які жаліються на погану пам’ять, забутливість, постійно скрізь запізнюючись, тому маючи характеристику недисциплінованих суб’єктів, у більшості випадків мають нормальну пам’ять. Через неуважність і формуються певні недоліки пам’яті. При певній вимогливості до себе, прояву сили волі люди з поганою пам’яттю можуть ліквідувати цей недолік.
Розрізняють кілька типів пам’яті за функціональними ознаками: 1) словесно-логічну; 2) образну (зорову, слухову, смакову, нюхову тощо); 3) рухову; 4) емоціональну. Відміни між типами дещо умовні, оскільки вони у певній мірі пов’язані між собою. Найбільш розповсюджені типи – словесно-логічний і образний.
Людина повторює вголос якісь незнайомі терміни, формули, іноземні слова і, якщо звертає при цьому увагу на їх смислове значення, логічний зв’язок у сполученні слів, знаків, фраз, речень, то вони легше запам’ятовуються і відновлюються.
У цьому процесі відіграють значну роль зорові образи. Наприклад, у запам’ятовуванні вірша дуже важлива рима, ритміка вірша, взаємний зв’язок слів і образів. Розрізняють також типи пам’яті за предметними ознаками:
А) загально-побутову – на історичні події, дати, числа, прізвища, імена;
Б) професіональну – лікаря, педагога, юриста, актора, вченого та ін.;
В) спеціальну – в області мистецтва, спорту, колекціонування тощо.
Такі особливості пам’яті складаються у результаті повторення звичних предметів у певному колі діяльності.
Логічне запам’ятовування вимагає глибокого осмислення змісту подій, фактів, слів, графічного зображення. Цьому сприяє механічне запам’ятовування, тобто одночасне прочитання тексту вголос і запис незнайомих слів, які потребують розшифровування, наприклад, номери телефонів, сайтів Інтернету тощо.
Для розвантаження пам’яті вдаються до записів, які досить просто дозволяють зберегти необхідну інформацію. До них належать:
А) алфавітний словничок прізвищ, адрес та телефонів;
Б) предметний словничок для окремих тем;
В) картотека з відображенням найрізноманітнішого фактичного матеріалу, приведеного у певну систему;
Г) записна книжка або зошит для повсякденних чорнових записів, що особливо важливо в експедиційних поїздках;
Д) магнітофонні та відеозаписи і т. п.
Краще не відкладати “на потім” різних думок, міркувань, а потрібно їх зафіксувати на папері чи іншим способом, бо часто їх потім важко відтворити в точності. Тому при собі завжди потрібно мати блокнот і олівець.
Вдосконаленню пам’яті допомагає і виховання уваги людини. Ці дві риси психіки людини взаємно пов’язані між собою. Увага є “вибірно-активний” стан психічної діяльності, який допомагає найбільш повному відображенню реальної дійсності та її пізнанню.
Основними властивостями уваги вважаються:
1) стійкість у часі та зосередженість уваги;
2) обсяг уваги або кількість об’єктів, які людина сприймає одночасно за короткий термін;
3) розподіл уваги, тобто кількість дій, які людина може виконувати одночасно;
4) зміна направленості, тобто перехід з одного об’єкта на інший.
Прийоми, що допомагають організувати стійку увагу, а значить і високу ефективність творчої наукової роботи, досить прості:
– нічого зайвого на робочому місці, що могло б відволікати увагу;
– усунення будь-якого шуму;
– чистота і порядок у приміщенні та на робочому місці;
– чисте повітря, нормальна його температура;
– достатнє місцеве та загальне освітлення;
– наявність у період роботи під рукою всіх необхідних приладів, матеріалів і т. п.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)