Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
Тема 3.1. Механізми і машини. Свердлильний верстат
§ 17. ВИДИ З’ЄДНАНЬ ДЕТАЛЕЙ
1. Для чого з’єднують деталі?
2. Які способи з’єднання деталей ти знаєш?
3. Яке з’єднання називається заклепковим?
Деталі, з яких складаються машини, з’єднують різними способами. Одні деталі з’єднують “назавжди”, інші – так, щоб їх можна було розібрати і скласти знову, а треті – так, щоб вони могли вільно рухатись одна відносно одної.
Нерознімними називають такі з’єднання,
Зварними з’єднаннями називають сукупність деталей, які з’єднані між собою за допомогою зварювання. Зварним швом називають затверділий після розплавлення шар металу, який з’єднує зварні деталі.
Мал. 186. Види нерознімних з’єднань: а – заклепкове; 6- зварне; в – клейове
Мал. 187. Види різьбових з’єднань: а – болтове; 6- гвинтове; в – шпилькове
Рознімні з’єднання допускають
Рознімні з’єднання, як правило, роблять за допомогою болтів з гайками або гвинтів. Такі з’єднання називають різьбовими (мал. 187).
Деталі часто кріплять за допомогою шпонки, що входить одночасно у вал механізму і в з’єднувану з ним деталь. Таке з’єднання називається шпонковим (мал. 188).
Шпонка – деталь, яка встановлюється в пазах двох деталей, що стикаються, та перешкоджає відносному повороту чи зсуву цих деталей.
Є й інші типи рознімних з’єднань. Шківи, зубчасті колеса та інші деталі, що обертаються, з’єднуються з валом за допомогою виступів, що є на одній із деталей, які входять у пази іншої деталі. Такі виступи називаються шліцами, а з’єднання – шліцьовим.
Шліцьове з’єднання (мал. 189, а) іноді дає змогу переміщувати деталі, що обертаються, уздовж осі вала. У цьому разі його називають рухомим з’єднанням.
Мал. 188. Шпонкове з’єднання
Мал. 189. З’єднання: а – шліцьове; б – штифтове; в – штифт
Штифтове з’єднання (мал. 189, б), яке досить поширене в машинобудуванні, здійснюється за допомогою додаткової деталі – штифта (мал. 189, в). Деталі, які ним будуть з’єднуватися, закріплюють у потрібному положенні, у них просвердлюють та розвертають отвір для штифта, а потім у необхідний отвір вмонтовують сам штифт, який скріплює деталі.
На промислових підприємствах, особливо при конструюванні автомобілів, авіаційної та космічної техніки, різних побутових приладів, окремі деталі з’єднують контактним, або точковим, електрозварюванням.
Здебільшого всі такі роботи виконуються роботами без втручання людини (мал. 190).
Для цього використовують спеціальний зварювальний апарат. У ньому за допомогою двох притискних контактів відстань між деталями ущільнюють і водночас у місцях зварювання пропускають електричний струм. Метал у місці контакту плавиться, і деталі з’єднуються нерознімним з’єднанням (мал. 191).
Мал. 190. Сучасні роботи – технічні автоматичні лінії
Мал. 191. Прилад контактного електричного зварювання: а – схема зварювання; б-загальний вигляд приладу
Мал. 192. Б. Є. Патон
Великий внесок у розвиток електричного зварювання зробили вчені, інженери, кваліфіковані працівники Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України, президентом якої е Борис Євгенович Патон (мал. 192). Під його керівництвом розроблено унікальні зварювальні апарати, які не мають аналогів у світі. За їх допомогою вперше у світовій практиці проведено зварювання в космосі, під водою, в інших раніше неможливих умовах (мал. 193).
Поширеним видом зварювання є також дугове електрозварювання. Здійснюється воно електричною дугою, яка виникає між електродом і зварюваними деталями. Виконують таке зварювання за допомогою електричного зварювального апарата (мал. 194). Про інші види зварювання ти дізнаєшся в наступних класах.
Мал. 193. Контактне зварювання сучасними апаратами: а – у космосі; б – під водою; e-у недоступних місцях
За видом з’єднання деталей розрізняють стикові, кутові, торцеві, а також таврові й накладні з’єднання (мал. 195).
Стикові з’єднання – це з’єднання двох елементів, розміщених в одній площині або на одній поверхні.
Накладні з’єднання – це з’єднання, у яких елементи, що зварюються між собою, розміщені паралельно і перекривають один одного.
Кутові з’єднання – це з’єднання двох елементів, розміщених під прямим кутом і зварених у місці дотикання їхніх країв.
Таврові з’єднання – це з’єднання, у яких до бокової поверхні одного елемента дотикається під кутом і приварений інший елемент.
Мал. 194. Апарат контактного електричного зварювання
Мал. 195. Види зварювальних з’єднань: а – стикові; б – накладні; в – кутові; г – таврові
Клейове з’єднання – нерознімне з’єднання деталей машин, будівельних конструкцій, меблів, виробів легкої промисловості та ін., здійснюване за допомогою клею. Таке з’єднання дозволяє скріплювати різні, у тому числі й різнорідні, матеріали.
Клейові з’єднання використовують при виготовленні виробів зі сталі, алюмінію, латуні, текстоліту, гетинаксу, скла, фанери, деревини, тканини, пластмаси, гуми та інших матеріалів. Недоліком з’єднання є менша довговічність, наприклад, порівняно зі зварними і заклепковими з’єднаннями (особливо при різких коливаннях температури).
Різьбове з’єднання, шпонка, штифт.
Штифт – деталь циліндричної або конічної форми для нерухомого з’єднання деталей.
1. Назви відомі тобі нерухомі з’єднання.
2. Які з’єднання називають різьбовими?
3. Як називають деталь, за допомогою якої здійснюють шпонкове з’єднання?
Тестові завдання
1. До рознімних з’єднань належать деталі, які…
А можна розібрати, зруйнувавши елемент кріплення
Б не можна розібрати, не зруйнувавши деталей
В можна розібрати, не руйнуючи деталей
2. На якому малюнку показано нерухоме кріплення деталей?
3. До якого виду з’єднань належать заклепкові з’єднання?
А рознімних В рухомих
Б нерознімних Г нерухомих
4. На якому малюнку зображено штифтове з’єднання?
5. Які з’єднання утворюються шляхом розплавлення шару металу?
А заклепкові
Б зварні
В клейові
Г паяні
(1 votes, average: 5,00 out of 5)