251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4. Сонце весело усміхалось до прибитої росою дороги. 5. На освітленому екрані комп’ютера виникає заставка із зображенням засніженого парку.
255. 1. Мати поклала на коліна натруджені руки. 2. Я іду по землі запашній навпростець до покошених нив. 3. Тут до міста наїжджений путь. 4. Розкішні одцвітають чорнобривці, посаджені тобою на балконі.
263. 1. Не відразу Львів збудовано. 2. Усе
264. Підписати – підписано, перекласти – перекладено, припасувати – припасовано, прийняти – прийнято, вишити – вишито, намалювати — намальовано, вивчити – вивчено, збити – збито.
265. Завершено справу, прийнято рішення, зачинено двері, розбито вікно, полагоджено меблі, прополото грядку.
268. 1. Любов’ю народу Сповито безсмертні пісні Кобзаря. 2. Небо незміряне
278. І. солені огірки, палаюче вугілля, випечений хліб, забуті слова.
II: солоні огірочки, палюче сонце, печений корж, незабутні зустрічі.
286. 1. Вчасно сказане слово найдорожче. 2. Легкою видається розгадана загадка. 3. Краще вчений, ніж золочений. 4. Рот тримай стулений, а очі розплющені. 5. Краще відвертий докір, ніж прихована ненависть.
288. 1. Дивлюся кругом, оглядаюсь. Яка невблаганна зима! 2. У природі діється щось незбагненне! 3. На зажурені віти лягали сніжинки, навіть зір од морозу холов. 4. У вікна заплакані лине холодний туман. 6. Є спокій в цій погожій днині і велич нескінченного буття. 8. Мов злочинна рука, невблаганна, важка, впала раптом розбурхана злива.
290. Мальовані прислів’я
Прислів’я – неоціненний скарб народу, вияв його незнищенної мудрості й нескореної сили духу.
Львівська художниця Анастасія Стефурак створила альбом, який містить шістнадцять оригінально ілюстрованих українських прислів’їв. Серед незліченної кількості мудрих висловів були вибрані найчастіше вживані.
Ілюстрації виконані в техніці комп’ютерної графіки. Художниця шукає, експериментує. Подекуди в старовинні прислів’я вкладений дещо новий зміст.
297. 1. Ледареві план не вказаний. 2. Поле не міряне, вівці не лічені, а пастух рогатий. 3. Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. 4. Не лізь у душу, якщо ти туди не званий.
305. Спілкуючись, мріючи, знайшовши, підсумовуючи, танучи, підказавши, допомагаючи, перемігши.
308. 1. Як здоров’я маємо, то не дбаємо, а втративши, плачемо. 2. Кривою дорогою йдучи, попереду мало бачиш. 3. Питаючи,( гори перейдеш, не питаючи, на рівнині заблудишся. 4. Працюю зігнувшись, а їм розстебнувшись. 5. Збираючи по ягідці, надбаєш кошик. 6. Не їсть соловей калину, пропустивши малину. 7. Хоч би як звивалася змія, а в нору заповзає випрямившись.
314. 1. Справжнього друга взнаєш, із ним розлучившись. 2. Людину пізнаєш, з’ївши з нею пуд солі. 3. Здобрим подружившись, добро переймеш, з лихим зійшовшись, наберешся лиха. 4. Сівши рядком, поговоримо ладком. 5. Лягаючи спати, треба план на завтра мати.
317. 1. Радіючи промінню золотому, на мить якусь ми зорі забуваєм. 2. Сад, нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав. 3. Падаючи з дерева і лягаючи на землю, листя тихо і якось таємно шелестіло. 4. Куняє хмара, звившись у клубочок. 5. Не вітер, а буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі.
331. 1. Йди вперед, підставляючи груди вітрам. 2. Йдучи в широкий світ, я бачу всі дороги. 3. Усі поспішають, шукаючи щастя. 4. І досі ще тремтить душа, ждучи чогось таємного. 5. Треба з ранку до праці вставати, зневажаючи втому і лінь, і долати, долати, долати бездуховність усіх поколінь.
333. Сказати – сказавши, зробити – зробивши, виконати – виконавши, перемогти – перемігши, загорнути — загорнувши, передати – передавши, посковзнутись – посковзнувшись, умитись – умившись, підійняти – підійнявшись, перестати – переставши.
337. Розповідаючи про життя української художниці Євгенії Гапчинської, називають звичні віхи: навчання, шлюб, робота… Та продовжуючи розповідь, слід пояснити, що працю обрано за покликанням душі. Певно, це й привело до успіху.
Вступивши до ніколи п’ятирічною, студенткою художнього училища Євгенія стала у тринадцять. Закінчивши художній інститут, стажувалася за кордоном. Організовуючи щороку з півтора десятка нових виставок в Україні та за кордоном, художниця залишається скромною людиною, Її роботи зберігаються в європейських музеях, а вона, щодня встаючи о 5.30, береться до роботи… Зображуючи на своїх картинах маленьких чоловічків із наївними личками, художниця показує глибину їхнього внутрішнього світу. Вирази личок маленьких істот сповнені почуттів, про які дехто з нас, можливо, давно забув.
348. 1. Не станеш жертвою сам, не чинячи зла. 2. Не поцінуєш світла, не побачивши мороку. 3. Не трощи посуду глиняного, не придбавши мідного. 4. Не справивши нових чобіт, не викидай старих. 5. Якби, не беручись за справу, можна було навчитися, пес став би професором. 6. Честю нехтуючи, не вбережеш совість. 7. Ворог використовує зрадника, ненавидячи його.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)