405. 1. Пішли, попхався, слонявся, причвалав. 2. Бриньчала, затинала, грала. 3. Шатнувся, швендяйте. 4. Поклали, наставили; пхали, лигали, глитали, тягли.
408.І. 1. Погром, тупіт, стукіт, грюкіт; співучий, могучий. 2. Поволі, неквапливо. 3. Німує, мовчить. 5. Минають, зникають.
409. І. Сміливий, рішучий, відважний; відвертий, прямий; швидкий, спритний, проворний, моторний; нерішучий, лякливий; сум, журба, печаль, горе; чудовий, гарний, розкішний; дружній, близький; червоний, пурпурний, малиновий; ретельність, сумлінність, старанність; не входять до жодної з груп:
411. Робити наголос – наголошувати; взяти на сміх – сміятися; терпіти нестатки – бідувати; стати в пригоді – знадобитися; внести пропозицію – запропонувати; висловити подяку – подякувати; подати допомогу – допомогти; зібратися з думками – подумати; перебути зиму – перезимувати; пережити літо – перелітувати; стрибнути через щось – перестрибнути.
412. Недолік, вада, мінус; розпорядження, вимога, наказ; прагнення, потяг, бажання; радість, торжество, тріумф; тямучість, розум, мудрість.
413. Утішний, радісний, веселий; талановитий, обдарований, здібний;
416. І. Розгорталася, бушувала, дзвеніла.
423. Згода – незгода, перемога – поразка, буденний – святковий, великий – малий, стверджувати – заперечувати, могутність – нікчемність, карлик – велетень, забути – згадати, часто – рідко, вище – нижче, гірко – солодко, короткий – довгий, загубив – знайшов, влітку – взимку.
425. І. 1. Берегти, зберігати, економити – витрачати. 2. Блищати, сіяти, горіти, світити – тьмяніти. 3. Звільнити, відпустити – поневолити. 4. Максимум, багато – мало. 5. Поразка, розгром – перемога. 6. Прокляття, анафема – благословіння. 7. Проснутися, пробудитися – заснути. 8. Хитрий, лукавий – відвертий. 9. Чуття, інтуїція – факти. 10. Благородний, великодушний, лицарський – ниций.
426.І.1. Прийде – піде. 2. Увійти – вийти. 3. Біле – чорне. 4. Мале – велике. 5. Медок – льодок. 6. Гіркий – солодкий. 7. Високо – низько. 8. Маленька – великий. 9. Короткого – довгий. 10. Знайшов – згубив.
427.І. Оксиморон.
440. 2. Товариша (ніж). 3. Свячений (меч). 4. Зібрався у далеку дорогу (смерть).
455. Симптом – ознака, репродукувати — відтворювати, фіксувати – записувати, анонс – оголошення, патент – посвідчення (винахідника), екстраординарний – особливий, апелювати – звертатися, дебати – обговорення, дефект – недолік, домінувати – переважати, конвенція – угода, пріоритет – першість, ліміт – обмеження.
456. Ширма, циферблат, кюрі, грип, бар’єр, журі, портьєра, конгрес, сеньйор, візир, брутто, бензин, шкіпер, прем’єра, дебати, ревю, тонна, каса, казино, аксіома, індустрія, Діккенс, Голландія, дієта, фізика, тираж.
458. II. Продовжуючи працювати разом з Бенцом, у 1896 році Даймлер створив модель двоциліндрового двигуна для автомобіля, (кома при дієприслівниковому звороті). У 1901 році Даймлер і Бенц організували фірму, моделі якої стали називатися іменем дочки Даймлера – Мерссдес. (кома між частинами складнопідрядного речення)
460. II. 1) Збагачуючись (дієприсл.) за (прийм.) рахунок (іменн.) іншомовної (прикм.) лексики (іменн.), українська (прикм.) мова (іменн.) також (присл.) була (дієсл.) джерелом (іменн.) для (прийм.) поновлення (іменн.) словника (іменн.) мов (іменн.) тих (займ.) народів (іменн.), з (прийм.) якими (спол.) український (прикм.) народ (іменн.) має (дієсл.) різні (прикм.) стосунки (іменн.) і (спол.) зв’язки (іменн.).
2) Лексика, запозичена з української мови, є і в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській та в деяких інших мовах. (перші дві коми відокремлюють дієприкметниковий зворот, інші коми стоять між однорідними додатками) Але питання про зв’язки української мови з багатьма слов’янськими та неслов’янськими мовами досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене. (комами виділене вставне слово)
462. У Грузії можна швидко спуститися від холодних льодовиків до пляжу, де хлюпоче лазуровими хвилями тепле Чорне море. Грузія розмістилась у центрі Кавказу. Столичне місто Тбілісі розташоване серед гір. На орлиних вершинах видніються руїни стародавніх фортець. Вони нагадують: ще до нової доби грузинам доводилось захищати свою благодатну землю від ворожих навал. А по схилах, над якими видніються фортеці, – плантації теплолюбних цитрусових дерев і чаю. Серед гір – знамениті курорти (Т. Кублицький).
466.1. На мою адресу надійшов чужий лист. 2. Діти подарували ветеранам сувеніри на пам’ять. 3. Я придбав новий абонемент до міського басейну. 4. Аналогічне рішення прийняла педагогічна рада, 5. На яку дистанцію бігає рекордсмен вашої школи? 6. Банк надав нам безкоштовний кредит. 7. У руках Микола тримав новенький дипломат. 8. У магазині він розплатився векселем. 9. У податковій інспекції кожному видають його ідентифікаційний номер. 10. На актрисі була ефектна сукня. 11. На завод привезли дефективні ізолятори. 12. Прокомпостуйте, будь ласка, білет! 13. Перед концертом ми зазвичай довго репетируємо. 14. Двері зачиняються герметично.
478. 1. а) загальновживані: мешкати, збільшувати, земля, хлібина, вулиця, космос, зустріч, місяць, сестра, брат, машина, лікар, операція, нічний, щодня, весело, яхта, освіта, наука;
Б) професійні: штрек, шурф, лазер, скальпель, біофізика, абревіація, фонема, квартет, соліст, лібрето, перцепція, хірург, драма, епос, ракета, операційна, реанімація:, антрацит, на – гора, кубрик, фрахт, aмпep;
В) діалектні: газда, плай, тайстра, файний, ватра, кабиця, вар’ят, сарана, газдиня,
479. ІІ. 1) Вночі (присл.), коли (спол.) з (прийм) глибини (іменн.) космосу (іменн.) проступають (дієсл.) зорі (іменн.), пробиваються (дієсл.) скупим (прикм.) світлом (іменн.) до (прийм.) нас (займ.), ми (займ.) відчуваємо (дієсл.), що (прийм.) йдемо (дієсл.) не (частка) просто (присл.) по (прийм.) землі (іменн.) – йдемо (дієсл.) по (прийм.) планеті (іменн.). Де (частка), мабуть (присл.), простір (іменн.) та (спол.) відкритість (іменн.) стеків (іменн.) дали (дієсл) нам (займ.) оце (частка) відчуття (іменн.) – що (спол.) йдемо (діесл.) по (прийм.) планеті (іменн.). Несемо (дієсл.) з (прийм.) собою (займ.) дивну (прикм.) певність (іменн.), що (спол.) з (прийм.) усіх (займ,) витворів (іменн.) природи (імена.), з (прийм.) усіх (займ.) світів, що (спол.) десь (присл.) блукають (дієсл.) в (прийм.) космічній (прикм.) безмежності (іменн.), немає (дієсл.) кращої (прикм.), як (спол.) оця (частка) наша (займ.) – тепла (прикм.), далека (прикм.) планета (іменн.), так (присл.) добре (присл.) створена (дієсл.) для (прийм.) життя (іменн.) в (прийм.) ній (займ.) флори (іменн.) і (спол.) фауни (іменн.), і (спол,) дивовижних (прикм.) розумних (прикм.) істот (іменн.). Води (іменн.) на (прийм.) ній (займ.) – океани (іменн.). Сонця (іменн.) вдосталь(присл.) родить (дієсл.) усе (займ.)…
480. І. Дружин, поправ, крамоли, древле, кравці, шевці, золотарі, перекупи, хлібниці, кушніри, бондарі, кожум’яки, каштеляне, осмники, писар, неня, злотоморе, віялах, семизорі.
488. І. Дівчатонько, щосуботоньки, містонька, бабоньки, куфайчатко, бабцюлі, бабчдні, чоботиченьки, хатусенька, бабченько, бабулина, бабусенція, бубулик, ночвеньках, дівулиня, дівогоренько, студентонька, сиротуля, сиропташечка, бабумамця, бабутатко, бабусонечко.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)