901. Організовано, гуманно, безперестанно, захоплено, безвинно, старанно, вражено, невблаганно, зрання, попідвіконню, безупинно, невпевнено, неприховано, навмання, щоденно, самовіддано, безпричинно, повсякденно, туманно, стурбовано, невгамовно, шалено, невпинно, стривожено, бездоганно, спросоння, схвильовано, неждано, віртуозно.
904. Віддавна, на гора, по-моєму, по-іншому, заодно, віч-на-віч, рік у рік, будь-що-будь, рано-вранці, анітрохи, зроду-віку, якось-то, всього-на-всього, куди-таки, будь-як, хтозна-куди, як-от, по-п’яте, мало-помалу, нізвідки,
905. І. Рось, мов розлютована звірина, б’ється об острови, скаче по камінню, проривається вузькими щілинами поміж скелями і мчить далі, у темні вири. Тут завжди, удень і вночі, улітку і взимку, стоїть безугавний шум, а в сонячні години у дрібних водяних краплях бризкає, грає барвиста веселка. Униз по течії острів поволі знижується, поступово переходячи в широку родючу рівнину, засіяну різними злаками. Тут і розкинулось селище Тура, прозване Кам’яним Островом (В. Малик).
913.
914. І. Сонце пригрівало сильніше, земля дихала вільготніше. (Григір Тютюнник). 2. Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, розливались ширше і помалу заспокоювались. (Леся Українка) 3. Нечутно ступаючи, Василь спустився ще нижче, пірнув у темряву, як у густу чорну хмару. (Д. Ткач) 4. Орел змахнув ще сильніше широкими крилами і підлетів ще вище. 5. З кожним кроком іти все важче і важче. 6. Вітер дув сердитіше, дощ лив частіше (3 тв. О. Іваненко).
915. Протягом дня ми спілкуємося з різними людьми: близько і постійно – з рідними, епізодично – з малознайомими і незнайомими людьми. А починаємо наше спілкування у сім’ї. Зранку всі поспішають, у всіх різний настрій. Тут і постає перед людиною екзамен на вміння спілкуватися. Справді вихована людина, яка поважає близьких, не демонструватиме свого невдоволення, поганого настрою. У сім’ї добре видно, які ми насправді, тому не слід забувати про “чарівні слова”, яких нас навчають із дитинства. У сімейному колі, в постійному спілкуванні з близькими людьми ми отримуємо перші уроки правильної поведінки. Саме серед рідних потрібно бути душевно тоншим і добрішим, чому слід вчитися.
918. 1. В. 2. В. 3. В. 4. В. 5. Б. 6. А, Г. 7. Б, Д. 8. В, Г. 9. А, Г, Г. 10. В. 11. А, В. 12. В. 13. В. 14. Б. 15. Б. 16. В.
922. Приїхали з відпустки; живу з подругою; відпочивав за рік; йшли попід, зустрічався з друзями; кликав до хати; ліки від алергії; працювати для дітей, сорочка з ситцю; братися за переклад; росли навколо хати; далекі від сонця, стомлений від роботи; лист до матері; вниз по шосе; праворуч від магазину; виконав згідно з наказом.
925.1 . Стрункі сосни велично впираються вершинами в небо (Ю. Збанацький). 2. Високо над шосе стоїть, як у пісні, дівчина в рясній яскравій спідниці (О. Гончар). 3. Наді мною ясні зорі в Десну кинули вінки, і річка прозора їх несе, немов роки (М. Стельмах).
926. І. 1. А хата вслід мені, мов з-під руки, ззаду чіпляється, з-за тину (В. Забаштанський). 2. А понад нами небо блакитне, а попід нами трави зелені (А. Малишко). 3. Із-за гори, із-за лісу вітрець повіває… (М. Шашкевич). 4. Віки минули, понад кручі звисає райдуги крило (О. Ющенко). 5. З лави, з-поміж студентського гурту, звівся на ноги високий, стрункий юнак (В. Козаченко). 6. Світив місяць, світив з-поза хмари (А. Метлинський).
929. І, II (2). Передусім він [Аристарх] мав на меті, Щоби подорожні люди, Хоч би яка випадала їм путь – далека Чи близька, згадували добром його Таборище,Де змогли гарно перепочити і немов доторкнутися до вкраїнської минувшини, вже повитої серпанком степліть, відчути Й пОрівняти минуле з теперішнім, поцінувати народні традиції, збережені в пам’яті нащадків, ними не занедбані, а примножені. (перші три коми відокремлюють підрядні частини, четверта і п’ята – дієприкметниковий зворот, шоста стоїть між однорідними присудками, сьома і восьма відокремлюють дієприкметникові звороти, дев’ята стоїть перед протиставним сполучником) Свого вітряка Й усе навколо нього ставили, зважаючи на культурний рівень сучасного громадянина, його естетичну вихованість, допитливе око. (перші дві коми відокремлюють дієприслівниковий зворот, третя і четверта стоїть між однорідними додатками). І не Аристархова в тім провина,Коли загляне до вітряка якийсь невіглас І, крім буфетного шинкваса, нічого не побачить, не поцінує, – то вже його власна, А не Аристархова біда, бо все залежить від того, Хто, Як і на Що дивиться… (перші три коми відокремлюють підрядні частини, четверта стоїть між однорідними присудками, п’ята кома і тире стоять перед підрядною частиною, наслідок; шоста кома стоїть між частинами складносурядного речення, сьома, восьма і дев’ята коми відокремлюють підрядні частини).
932. І, II. 1. Думаю думу, а древо тривоги людської кроною й коренем в долю мою пророста (кома стоїть між частинами складносурядного речення). 2. В кар’єрі засвітились ліхтарі, Мов хтось гасав шалено угорі і збив копитами рясне сузір’я, Що світить людям о нічній порі (Коми стоять між частинами складнопідрядного речення). 3. А він – з листка й росинки вигляда (авторське тире) і суть його повінчана з землею, бо на землі колись, а не над нею свій “Сад пісень” шукав Сковорода (перша кома відокремлює підрядну частину, друга стоїть між частинами складносурядного речення) 4. Звичайне слово, але тепле, продовжує земне буття… 5. Він малював, щоб не розлучатися із тими, кого любив, щоб вижити духовно і фізично (комами відокремлені підрядна частини). 6. Небо чорне. Ані місяця,Ані зірок (кома стоїть при повторюваному розділовому сполучнику).
933. Усе життя людини минає в боріннях мислі й духу, в сумнівах і ваганнях, у діяннях. Бо кожна людина невимірна у своїх прагненнях. Якщо людина розважлива серцем, тоді вона довкола себе сіє добро і любов. Якщо ж зла і заздрісна, тупа й захланна – довкола спустошуються душі людські, змовкає мудрість, торжествує холопство. І життя тоді обминає; стезю правди (Р. Іванченка).
936.І. Неначе – спол., підр.. порівняльний, похідний, складний; коли – спол., підр., часу, непохідний, простий; що – спол., підр. означальний, простий. 2. То… то – спол., сурядн,, розділовий, похідний, складений. З, Проте – спол., сурядн., протиставний, похідний, складний. 4. щоб – спол. підр., мети, похідний, складний; хоч – спол., підр., допустовий, непохідний, простий; як – спол., підр., порівняльний, непохідний, простий. 5. Мов – спол., підр.,- порівняльний, непохідний, простий; а – спол., сурядн., протиставний, непохідний, простий. 6. Або… або – спол., сурядн., розділовий, похідний, складений.
939. 1. Вогню, вогню! Надлюдської любові! Хай (г) кров кипить у грудях молодих! 2. Чи Не (б) і серце там Ото (а) упало у гарячу вечора долонь, що й у мене сонячним випалом вже Не (б) б’ється промінь біля скронь? (Із тв. О. Близька). 3. Яка Ж (в) гірка, о Господи, ця чаша… (М. Зеров). 4. Нехай (г) мовчазний і сумний Вергілій тобі піде назустріч у степах… (Юрій Клен). 5. Мороз такий, Аж (a) річка горбить спину… (Ю. Забаштанський). 6. Нічого Не (б) треба, нічого НЕ (б) хочу від світу, лишень Аби (в) мати на білому світі була (С. Пушик).
941.І.1.Хай шалені гудуть над планетою весни, хай трава гнеться вгору крізь листя старе… (В. Симоненко). 2. Так сніг пішов, Аж день осліп, та бачу я в надії добрій: той сніг – Немов до неба сніп, колосся, схилене за обрій (Д. Павличко). 3. Як пахнуть влітку квітами простори! (Д. Луценко). 4. Та де Б не був, в які б долини мене судьба Не завела – палка любов до України у серці юному жила (В. Сосюра). 5. Ні, я пройшов ці перевали, щоб люди на землі Не горювали і світлим миром дихало життя (Д. Луценко). б. Тебе поранили-Таки! Сідай-нО? Голову твою хоч хусткою любов’ю (М. Бажан). 7. Хороше думати, що колись тебе хто-Небудь згадає (О. Гончар) 8. Нота міниться, пролітають дрібні сплески звуку, ніби в скрипці прориваєтьСЯ сміх, і обличчя аж яснішають (Ю. Яновський).
942. Усе-таки, стій-бо, аби в чому, таки змогли, ну й, як-от, написав же, знов-таки, узяв би, дарма що, покажіть-но, мовби, ні на кому, не доцвів, довели ж таки, якось-то, навряд чи встигнуть, що за радість, хоча б прийшов, немовбито, дещо, будь-який, котрийсь, хто-небудь, казна-що, абичий, хтозна-кого.
943. 1. Тільки – частка, модальна, означальна. 2. Ні – частка, модальна, заперечна. 3. Навіть -. 4. Не – частка, модальна, заперечна: взявшись (-сь) – частка, словотворча. 5. То – частка, модальна, вказівна. 6. Вбирається (-ся) – частка, словотворча.
944. II. 1. Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (А. Малишко). 2. Оператор Буй радий своєму розчаруванню. 3. Бездоріжжя Буде йому дорогою. 4. Згасло життя. Таке буйне, гаряче Було й згасло. 5. Освітлювач Був з тебе сумлінний… (З тв. О. Гончара). 6. Наші пращури давні Були сіячі, вміли землю орати й свободу любити, вміли твердо тримати в десницях мечі, коли треба було честь і стяг боронити (М. Луків). 7. А міст же тут, по всьому видно, Був (В. Малик). 8.Я Був готов за стіни ті вмирати (Л. Костенко).
945. II. 1. Хвилюють лани золотії, Здається, без краю. 2. Певне, це країна світла та злотистої блакиті (3 тв. Лесі Українки). 3. Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю! (Л. Костенко). 4. Кажуть, весна буде теплою (В. Швець). 5. Ну, Словом, є чимало дивних див у цім саду (М. Рильський). 6. Безперечно, вам усе тут не знайоме, дивне (О. Гончар).
947. ІІІ. 1) Алогічно – нелогічно, не за принципами логіки.
Місто Лева – Львів.
Ліверпульська четвірка – відомий музичний гурт “Бітлз”.
Естрада – 1. Сцена для виступів акторів, музикантів, співаків, промовців і т. ін. 2. Музично-драматичне мистецтво, пов’язане з виконанням невеликих творів; мистецтво малих форм.
Камерні твори – призначені для обмеженого кола людей.
Фестиваль – Масове свято, на якому показують досягнення певного виду мистецтва; показ, огляд досягнень якого-небудь виду мистецтва.
950. І. Здрастуй – вигук, слово привітання, похідний. 2. Ох – вигук, волевиявлення, непохідний. 3. Гей – вигук, волевиявлення, непохідний. 4. Ну – вигук, волевиявлення, непохідний; спасибі – вигук, поняття етикету, непохідний. 5. О – вигук, волевиявлення, непохідний. 6. Гай-гай – вигук, волевиявлення, похідний. 7. Кар-кар-кар, скре-ке-ке – звуконаслідувальні слова. 8. Агов – вигук, волевиявлення, непохідний; агов-гов-гов – вигук, волевиявлення, похідний.
953. 1. Потрібен, як п’яте колесо до воза. 2. Потрібен, як дірка в мості. 3. Голодній кумі хліб на умі. 4. Молодець проти овець, а проти молодця і сам вівця. 5. Дурний як сало без хліба. 6. Стріляного горобця на полові не обдуриш. 7. Язик до Києва доведе. 8. Як вареник у маслі плаває. 9. Не лізь поперед батька в пекло. 10. Землі не чую під собою. 11. Баба з воза – кобилі легше. 12. Був на коні, був і під конем (Нар. творчість).
954. Бігати по магазинах, лазити по горах, бродити полями, жити по селах, зустрічатися на свята, о шостій годині, об одинадцятій годині, о другій годині, поїхати до міста, відпустка через хворобу, комісія зі складання резолюції, за всіма напрямками, вихідними днями, ударить по струнах, за виглядом, на місця сісти, привезти на замовлення, після закінчення школи, не під силу, цілими днями, за нацією, старший за віком, зошит з алгебри, лекції з історії, через мою провину, за наказом директора, пливти за течією, говорити кількома мовами, навчатися рідною мовою, піти по воду.
957. 1. Добре, що він зробиться письменником. І напише багато-багато книжок. І про те, що він сам знатиме, і (про) те, чого розпитається в старших людей (Ю. Смолич). 2. Напівтемрява й тиша панували на морі, проте почала здійматися хвиля (М. Трублаїні). 3. Солдатська шинеля, моя рятівниця, як друга, тебе не забуду ніколи. Беріг, бережу і завжди берегтиму за те, що так вірно служила солдату (Д. Луценко). 4. Зате, коли святкуємо по врожаю багатому – усю Планету кличемо ми за столи побратані (Б. Олійник). 5.Якби земля щороку давала рясний урожай, усі на землі були б ситі (Р. Гамзатов). 6. Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти (Леся Українка). 7. Будь таким, щоб мати пишалася тобою (В. Сухомлинський). 8. Про що б ви не запитали, ми відповідь дамо (З газети). 9. Якже до тебе знову прилину, забудем лихо в тую годину. 10. Як же мені не радіти, як же мені не співати – знатні люди мої діти, я щаслива мати (Нар. творчість). 11. Якщо хлопці не прийдуть цієї ночі, всупереч всім і всьому завтра проберуся в Керч. 12. “Що ви збираєтесь робити?” – “Як що? Попробуємо поборотися” (3 тв. Д. Міщенка).
961. 1. А. 2. В. 3. Б. 4. В. 5. Б. 6. Б. 7. В. 8. В. 9. А. 10. Б. 11. А. 12. В. 13. А. 14. Б, В, Г, Д. 15. А, В, Г.
965. Спочатку – з початку року; спідлоба – з-під явора; з-під стільця – з-під хати; з підгір’я – по підгір’ю; з-за кордону – з закордону.
966. Вранішній, пшеничний, ячний, торішній, рушник, рушниця, молочний, соняшник, північний, яєчня, дачник, мірочний, мірошник, наручники, місячний, сердешний.
967. а) Разом: складносурядне, новоміський, лісостеповий, далекоглядний, загальнотехнічний;
Б) окремо: суспільно шкідливий, діаметрально протилежний, науково обгрунтований;
В) через дефіс: івано-франківський, опукло-ввігнутий, військово-інженерний, кисло-солоний, логіко-граматичний, м’ясо-молочний.
968. Затерти – затирати, доберуся – добиратися, завмерти – завмирати, бережу – оберігати, вистрелити – стріляти.
969. Розігнати, зімліти, з’їхати, зіставати, розпустити, збити, розчесати, розстелити, створити, зіпсувати, розірвати, скріпити, зіскочити.
970. Шістнадцять, блиснути, пестливий, хруснути, хвастливий, вїзний, кістлявий, вісник, тижневий, президентський, агентство, щасливий, чесний, зап’ясний, студентський.
971. Прикарпаття, прикусити, пребагато, Прибалтика, приземлення, пречудовий, престол, прикраса, премудрий, прірва, прилавок” прізвище, прислівник, предобрий, привчати, приміський, прізвисько, пришкільний, прибитий, прибігти.
972. Правопис м’якого знака: шампіньйон, портьєра, Хьюстон, павільйон, кольє, сеньйор.
Правопис апострофа: бюст, кар’єрист, ін’єкція, вар’єте, кон’юнктура.
Подвоєння: шосе, тонна, ванна, каса, імміграція, лібрето, е, и, і: Алжир, бюджет, типографія, дезінфекція, шніцель, казино, вестибюль, Аргентина, інтелігент.
973. Дерев’яний, міжгір’я, духмяний, мавпячий, медвяний, під’яремний, різьбяр, присвята, верб’яний, черв’як, з’їзд, транс’європейський, між’ярусний, дит’ясла, буряк, рядно, б’ються, солов’їний, В’ячеслав, кав’ярня, пів’яблука, морквяний, ряска, зав’язнути, під’їжджати.
974. Леся Українка, Президент України, Національна академія наук України, Рада безпеки, Чумацький шлях, Північна Буковина, Верховний Суд України, Верховна Рада, Військово-морський флот. Шевченківська премія, Всеукраїнське товариство “Просвіта”, Франкова кімната-музей. Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Золоті ворота, Брестський мир, Нобелівська премія, Північно-Кримський канал, Грінченків словник, Всесвітня Рада миру, Нова Каховка.
975. Увечері, вдалечінь, день-у-день, до речі, до побачення, рано-вранці, видимо-невидимо, по-латині, віднині, назавтра, на гора, допізна, натроє, рік-у-рік, всього-на-всього, нівроку, мимоволі, анітрохи, з переляку, безвісти, щоранку, казна-коли, зроду-віку, будь-де, як-небудь,
976. 4. Триває передплата на…
5. Діалектний – Прикметник до “діалект”. (1. Місцевий різновид мови. 2. Різновид даної мови, що використовується в якості спілкування особами, пов’язаними тісною територіальною, соціальною або професійною спільністю).
Діалектичний – Який стосується діалектики (1. Розділ філософії, що досліджує категорії розвитку. Загальні основи логіки. 2. Вчення про рух і розвиток, теорія і метод пізнання та перетворення світу. 3. Процес розвитку, руху чого-небудь. 4. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази, уміння переконувати. 5. філос. Спосіб філософського мислення, що полягає у русі думки між протилежними поняттями.), заснований на її законах.
Діалектологічний – Прикметник до “діалектологія” (галузь мовознавства, яка вивчає місцеві діалекти).
978. Пригадайте фразеологічні синоніми із значенням: а) “дістати гарбуза”; “спіймати облизня”; б) “з’їсти сім пудів солі*.
979. Паронімія.
980. Міцний: чай, горіх, сон, мороз.
Сухий: хліб, одяг, повітря, портфель, сніг, трава.
Важкий: хліб, горіх, крок, одяг, сон, вдача, характер, повітря, портфель, сніг.
М’який: хліб, одяг, вдача, характер, голос.
981. 3. Заступник – Офіційна назва посади того, хто заміщає якого-небудь керівника, організатора і т. ін.
Замісник – Той, хто заміщає якого – небудь керівника на період відпустки, хвороби, відсутності останнього.
Посмішка – Особливий вираз обличчя (губ, очей), що означає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін.
Усмішка – 1. Особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху. 2. Гумористичний художній твір (перев. невеликий за розміром).
Ріка – Водний потік, що живиться із джерела або стоком атмосферних опадів і тече по видовжених зниженнях рельєфу від верхів’я до гирла.
Річка – Зменш, до “ріка”.
Загрожувати – Містити, крити в собі яку-небудь небезпеку, загрозу. // Бути неминучим, невідворотним для кого – небудь.
Погрожувати – Попереджати з погрозою про покарання; грозити покаранням. // Робити загрозливий жест.
Захист – 1. Дія за значенням “захищати” (1. Пильно стежити за недоторканністю чого-небудь і багато робити для цього. 2. Боронити, обстоювати погляди, права, інтереси, честь кого – небудь. 3. Прилюдно обстоювати твердження, судження тощо, висунуті у дипломній роботі, проекті, дисертації і т. ін.). 2. Заступництво, охорона, підтримка. 3. Сторона, яка захищає обвинуваченого під час суду.
Оборона – 1. Сукупність засобів, необхідних для безпеки, захисту країни. 2. військ. Система вогневих точок, укріплень і т. ін., на якій розміщуються війська, готуючись відбити напад противника.
983. Прикордонник. Доречне слово. Привокзальна площа. Пришкільна ділянка. Тканина безбарвна. Поле безмежне. Країна зарубіжна.
984. Каменяр – каменярський, каменярня; камінь – каміння – камінний; камінь – камінець, камінчик, каменюка – каменюччя; каміння – каменіти – каменистий – каменистість.
986. Суфіксальний – фронтовий, майбутнє.
Суфіксально-префіксальний – бездомний, безвість, безсердечний, сучасність, прошарок, підліток, огарок.
Префіксальний – привід.
Складання основ – мовознавство, міськпромрада, перекотиполе, затуливітер, сьогодні.
Абревіація – АТС.
Безафіксний – Рада, Львів, Київ.
987. Іменник: четвертак, трійка, трієчник, сотня, сотняга, сотник, сотенний, двадцятип’ятитисячник.
Прикметник: чотириповерховий, потрійний, двадцятип’ятиповерховий.
Числівник: четвертий, четверта, чотири, троє, три, третій, сто, сотий, двадцять п’ять, двадцять п’ятий, двадцять п’ятеро.
Дієслово: четвертувати, потроїти.
Дієприкметник: почетвертований.
Прислівник: вчетверо, трійко, втретє, втрьох, всоте.
988.
Р. звірятка звіряти
Д. звірятку (звіряткові) звіряті
М (на) звірятку (звіряткові) звіряті
Р. курчатка курчати
Д. курчатку (курчаткові) курчаті
М. (на) курчатку (курчаткові) курчаті
Р. дівчатка дівчати
Д. дівчатку (дівчаткові) дівчаті
М (на) дівчатку (дівчаткові) дівчаті
Р. хлоп’ятка хлоп’яти
Д. хлоп’ятці хлоп’яті
M. (на) хлоп’ятці хлоп’яті
Р. янголятка янголяти
Д. янголятку (янголяткові) янголяті
М. (на) янголятку (янголяткові) янголяті
992. 1. Великий – більший, малий – менший, гарний – кращий, поганий – гірший. 2. Дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, низький – нижчий, високий – вищий.
993. Ним, нею, ними.
994. Телефону, апарату, Дінця, Мороза, морозу, речі, пирію, бур’яну, вальсу, вітру, паперу, Донбасу, портрета, університету, куща, плаща, акту, алмазу, відпочинку, каменя, оркестру, Лондона, екзамену, метра, роману, галасу, циклона, діаметра, радіусу, Львова, ліхтаря, відмінка, роду, виду, Ніжина, Криму, гопака, гніву, жалю, болю, снігу.
997. II. 2) Горілиць – Обличчям догори.
Ячати – Жалібно кричати, квилити (про птахів, дерев, лебедів).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)