Закон взаємного переходу кількості і якості

Філософія посбіник

Тема 3. ДІАЛЕКТИКА

§ 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови

Закон взаємного переходу кількості і якості

Закон взаємного переходу кількості і якості ілюструє, як виникає нове. В “Науці логіки” Гегель відкриває цей, та два інших закони діалектики.

Гегель починає розвиток категорій з найабстрактнішого буття, яке одночасно є ніщо. Вони переходять одне в одне в категорії становлення. Результатом процесу становлення є наявне буття, тобто щось визначене. Для фіксації цього моменту

розвитку предмета вводитьсякатегорія якості. Якість – це така категорія, яка описує визначеність предмета, і яку не можна відділити від існування самої речі. Ця визначеність (цілісність) виявляється через діалектичну єдність суттє-вих властивостей, їхніх граней, які відрізняють певну річ від інших. Наприклад, властивості певного хімічного елемента, певного біологічного виду. Разом з тим категорія якості фіксує одну з перших і най-простіших сходинок пізнання. Фіксуючи визначеність речі, тотожну з її буттям, ми з допомогою категорії “якість” порівнюємо певну річ з іншими.

Дослідження самої

речі, її змін наштовхує нас на певний зміст. Щоб зафіксувати виявлений у ході аналізу зміст, Гегель вводить категорію кількості, яка теж фіксує безпосередню визначеність речей. А чисті кількісні зміни переходять в якісні і навпаки. Такі переходи кількісних змін в якісні і навпаки трапляються не тільки в розвитку категорій, а й у самому житті, що продемонстрував Ф. Енгельс у своїй роботі “Анти-Дюринг”, наслідки якої ще й досі актуальні.

Найбільш відомий приклад – приклад зміни агрегатного стану води, яка за нормального атмосферного тиску переходить при температурі 0 °С з рідкого стану в твердий, а при 100 °С – з рідкого в газоподібний, тобто в цих критичних точках проста кількісна зміна температури викликає якісні зміни стану води.

Таких прикладів безліч не тільки в фізиці, а й у хімії, біології. Згадаймо лише органічну хімію, в якій з’єднання атомів якісно однакових молекул водню (Н), кисню (О) та вуглецю (С), зі зміною їхніх кількісних пропорцій отримує якісні зміни:

СnН2n+2 – ряд нормальних парафінів,

СН2n+2O – ряд первинних спиртів,

СnН2n+2O2 – ряд одноосновних жирних кислот і т. д.

Якщо ми візьмемо як приклад останній із цих рядів і приймемо послідовно n = 1, n = 2, n = 3 і т. д., то одержимо такі сполуки: СН2O2 – мурашина кислота; С2Н4O2 – оцтова; С3Н6O2 – пропіонова; С4Н8O2 – масляна; С5Н10О, – Валер’янова, – всі вони якісно відрізняються одна від одної. Тут ми бачимо цілу низку якісно різних тіл, які утворяться простим кількісним додатком елементів, до того ж завжди в одній і тій же пропорції.

Ще одним доказом дії цього закону, але вже в суспільному житті, є опис бою невмілої у верховій їзді, але дисциплінованої французької кавалерії з мамлюками, у той час безумовно кращої в єдиноборстві, але недисциплінованої кінноти: “Два мамлюки безумовно перевершували трьох французів; 100 мамлюків були рівні по силі 100 французам; 300 французів зазвичай брали гору над 300 мамлюками, а 1000 французів завжди перемагали 1000 мамлюків”.

І кому в сучасному світі не відома істина ринкових відносин, яку вивів К. Маркс, що не всяка довільна сума грошей може бути перетворена в капітал, що, навпаки, передумовою цього перетворення є певний мінімум грошей в руках окремого власника грошей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Закон взаємного переходу кількості і якості - Довідник з філософії


Закон взаємного переходу кількості і якості