ЗВ’ЯЗНА МОВА (МОВЛЕННЯ)
§ 81 Замітка в газету – роздум про вчинки людей
Запам’ятаймо!
Замітка, або допис у газету, – це жанр публіцистичного стилю.
Замітка-інформація стисло повідомляє про події, вчинки людей, які можуть зацікавити читачів.
595
Прочитайте замітку-інформацію. Обгрунтуйте належність тексту до публіцистичного стилю.
У Книгу рекордів Гіннеса
Мирослав Федорчак. 32-річний мешканець Івано-Франківська, лежачи зігнувся та розігнувся на одній руці 780 разів. Це не перше його досягнення. Він неодноразово
Запам’ятаймо!
Замітка-роздум розповідає про події або вчинки людей, оцінюючи значення цих вчинків, подій.
У замітці-роздумі, на відміну від замітки-інформації, автор висловлює ставлення до повідомлення або спонукає до роздумів читача.
596
Прочитайте текст. До якого типу висловлювання він належить? Визначте тему й основну думку тексту. Про які вчинки людей ідеться в замітці-роздумі? Які засоби характерні для замітки-роздуму?
Виховний момент
Усі люблять цей затишний куточок нашого двору.
Непрості роздуми викликають сцени з життя, наприклад, коли бачиш стосунки дорослих із малечею. Нещодавно я була свідком такої ситуації. Іду повз дитячий майданчик. Тут мами вчать ходити найменшеньких. Старші не відходять від блискучої гірки. Деякі мами забороняють спускатися з неї, вдаючись до “переконливого” методу – висмикують дитину силою з гурту, ляскають її, дитина заходиться від плачу’.
Мою увагу привернуло дуже жваве “дитинча” на руках незнайомого чоловіка. Воно стрибало на колінах, вибиралося на шию. повисало на плечі. Біленькі кросівки і блакитна теніска так і миготіли в повітрі. Як може батько дозволяти такі вправи? Підходжу ближче. Акробатичні здібності “малого” стають зрозумілими: переді мною дресирована мавпочка. У розмові з чоловіком з’ясувалося: він дресирувальник, працює в цирку. Під час нашої бесіди мавпочка опинилася високо на липі. Треба було бачити, як чоловік умовляв її спуститися, як переконував! І вихована мавпочка послухала. Я подумала: “Чому немає такого терплячого спілкування батьків із дітьми?” Можливо, тому й чуємо з дитячих майданчиків несамовиті крики, плачі, а діти ростуть неврівноважені, з порушеною нервовою системою.
597
1. Прочитайте замітку-роздум. Випишіть висловлювання, що вказують на ставлення автора до повідомлення.
Про конвалії і не тільки…
Весняний ліс озивався щебетанням пташок, радував ніжною зеленню. Хотілося доторкнутися до кожної гілки, кожного листочка. Я вийшов на знайому стежку. Уздовж неї жебонів струмок. Перестрибнувши, я опинився в чарівному куточку соснового бору.
На галявині буяли конвалії. Вони ховали стеблинки з квітами в зеленому широкому листі. Навколо стояв неповторний запах квітів.
Дорослі з хлопчиком (напевно, сім’я) збирали конвалії. Кожний у руках мав букетик. Раптом хлопчик сказав: “Мамо! Тату! Навіщо нам стільки конвалій? Вони ж у хаті швидко затнуть!”
Батьки подивилися на сина, потім один на одного, й усі троє повільно пішли лісовою дорогою. У мене потепліло на душі. Хлопчик нагадав нам: природі не варто завдавати болю (За Є. Перм’яком).
2. Як ви ставитеся до подій, описаних у замітці? Як би ви повелися на місці хлопчика? Батьків?
Підготуйте замітку-роздум у газету на одну з тем: “За зроблене добро не чекай похвали”, “Малі вчинки – теж великі”.