Тема 1 ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА
§ 7. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН І ТВАРИН
Живлення рослин. Живлення – це процес поглинання і засвоєння живими організмами поживних речовин.
Живлення у рослин розпочинається з поглинання із зовнішнього середовища вуглекислого газу, води і розчинених у ній мінеральних речовин. З них рослини утворюють органічні речовини, які використовують у процесі життєдіяльності.
Мал. 37. Утворення крохмалю в освітленій частині листка
Корінь рослини вбирає з грунту воду і розчинені в ній
За допомогою зелених листків рослина поглинає навколишнього повітря вуглекислий газ. У листках вуглекислого газу і води під дією сонячного світла утворюються органічні речовини. Цей процес називається фотосинтезом. Завдяки фотосинтезу рослина утворює органічні речовини для свого живлення та про запас, водночас виділяючи кисень.
Щоб переконатися в тому, що фотосинтез відбувається
Поставте рослину на сонячне світло або під електричні лампочку. Через 8-10 годин листок зріжте. Опустіть його киплячу воду, а потім (на декілька хвилин) у киплячий спирт. Коли спирт стане зеленим (у нього перейде хлорофіл), листок – безбарвним (він втратить хлорофіл), промийте його покладіть на блюдце. Капніть на листок трохи йоду. І побачите, як на білому листку з’являться літери чи фігури синього кольору (мал. 37, 2).
Мал. 38. 1 – екваторіальний ліс; 2 – гірничо-збагачувальний комбінат
Отже, у тій частині листка, яка була освітлена, у процесі фотосинтезу утворилася органічна речовина – крохмаль, що синіє від дії йоду.
Процес фотосинтезу має велике значення у природі. Під час фотосинтезу зелені рослини виділяють у повітря кисень. Він необхідний для дихання всіх живих організмів, перебігу процесів окиснення в неживій природі, для виробництва.
Якби рослини перестали виділяти кисень, то його запаси в атмосфері з часом зменшилися б. Саме завдяки життєдіяльності зелених рослин відбувається постійне поповнення кисню в атмосфері. Найбільшими постачальниками кисню в атмосферу Землі на суходолі є екваторіальні (мал. 38,1) та тропічні ліси.
Виділення кисню у процесі фотосинтезу супроводиться поглинанням рослинами вуглекислого газу, що виділяється під час дихання людей, тварин, рослин, а також у результаті роботи промислових підприємств (мал. 38, 2), транспорту та внаслідок різноманітних процесів окиснення в неживій природі.
Якби рослини не використовували вуглекислий газ, його вміст в атмосфері збільшувався б, і життя на Землі стало б так само не можливим, як і через нестачу кисню. У цьому і полягає роль зелених рослин у створенні умов життя на Землі. Тільки рослини здатні створювати органічні речовини з неорганічних для живлення свого та інших організмів.
Живлення тварин. Сутність процесу живлення тварин полягає в надходженні до організму поживних речовин, необхідних для його життєдіяльності.
Кожна тварина має потребу в енергії для підтримання життєдіяльності. Енергія надходить із їжею. Щоб вивільнити її з поживних речовин, необхідний кисень, який організм тварини одержує з навколишнього середовища. Енергія виділяється при окисненні органічних речовин, якими травна система забезпечує клітини тваринного організму.
Незважаючи на значну різницю в будові і життєдіяльності різних груп тварин, у їх травних системах можна виділити спільні органи травлення (мал. 39). Більшість тварин мають рот (1), глотку (2), стравохід (3), шлунок (4) і кишечник (5), який закінчується анальним отвором (6).
Багато тварин мають хітинові або кісткові щелепи із зубами. Ними вони захоплюють, а деякі і подрібнюють їжу. У ротовій порожнині їжа змочується слиною, що є початком процесу травлення. Після цього їжа проходить через стравохід, шлунок, де вона далі перетравлюється під дією шлункового соку.
У кишечнику їжа розщеплюється на частинки поживних речовин. У перетравлюванні їжі беруть участь також травні залози (печінка та підшлункова залоза).
Мал. 39. Органи травної системи риби (а) і собаки (б): 1 – рот,
2 – глотка, 3 – стравохід, 4 – шлунок, 5 – кишечник, 6 – анальний отвір
В основі усмоктування поживних речовин лежить явище дифузії. Неперетравлені рештки їжі виводяться назовні через анальний отвір.
Видільна система. Не всі речовини, що потрапляють з їжею в організм, йому потрібні. Деякі з них навіть шкідливі. Для видалення рідких шкідливих речовин з організму служить видільна система.
Різні тварини мають різну будову видільної системи. Наприклад, у птахів і звірів основним органом виділення є нирки, у дощового черв’яка – спеціальні вивідні трубочки.
Усі живі організми для підтримання життєдіяльності потребують поживних речовин.
Рослини утворюють поживні речовини для себе самостійно, тварини живляться органічними речовинами, створеними іншими організмами.
1. У чому полягає процес живлення рослин? 2. Які речовини необхідні для живлення рослин? 3. Які речовини необхідні для живлення тварин? 4. Як поживні речовини надходять в організм тварин?
? 1. Як на прикладі засвоєння твариною поживних речовин довести, що жива система є відкритою?
1. Охарактеризуйте рух поживних речовин до клітин організму тварин. 2. Як би ви пояснили вислів “космічна роль рослин у створенні умов життя на Землі?” 3. Розгляньте модель взаємозв’язків рослини з довкіллям (мал. 10). Охарактеризуйте їх роль у процесі фотосинтезу.
Вивчай процеси життєдіяльності рослин і тварин! Це допоможе тобі виявити взаємозв’язки в середовищі твого життя і не порушувати їх.
Для допитливих
Про типи живлення
Рослини самі для себе виготовляють поживні речовини. Такий тип живлення має назву автотрофного (від грецьких слів “аутос” – “сам” і “трофе” – “живлення”). Він характерний лише для зелених рослин, які самостійно утворюють поживні речовини.
В більшості тварин властивий гетеротрофний тип живлення (від грецьких слів “гетерос” – “інший” і “трофе” – “живлення”). Вони живляться або рослинами, або іншими тваринами. До гетеротрофів належать тварини, гриби та більшість бактерій. Існує ще і міксотрофний тип живлення. Організми, для яких характерне мішане живлення (автотрофне і гетеротрофне), називають міксотрофами. До міксотрофів належать залізобактерії, джгутикові одноклітинні тварини, комахоїдні рослини.
Цікаві процеси життєдіяльності відбуваються в організмі евглени зеленої – представника одноклітинних тварин. Вона має зелені хлоропласти і, подібно до рослин, на світлі сама для себе утворює поживні речовини. У темряві ця тварина переходить до гетеротрофного живлення, поглинаючи готові органічні речовини.
1. Який тип живлення характерний для рослин? Для тварин? 2. Які особливості має живлення евглени зеленої?
Мал. 40. Дія осмотичного тиску
Експериментальні задачі
Спостереження явища осмосу. Спробуймо зрозуміти, як вода з грунту потрапляє в корінь і як створюється внутрішньоклітинний тиск, що змушує воду рухатися від кореня до пагона. Для цього знадобиться мішечок із тваринного міхура чи плівка, що прилягає до шкаралупи яйця. Одержати таку плівку можна, якщо куряче яйце опустити в концентрований розчин оцтової кислоти на 5-6 діб. Упродовж цього часу шкаралупа розчиниться. Але обережно! З кислотою мати справу небезпечно, тому обов’язково зверніться по допомогу до вчителя або батьків.
Мал. 41. Ромашка у чистій (1) і підфарбованій воді (2)
Мішечок наполовину наповнюють концентрованим розчином цукру. Потім його щільно зав’язують і опускають у склянку з дистильованою водою (мал. 40,1). Через кілька хвилин мішечок почне розбухати і згодом набуде кулеподібної форми (мал. 40,2). Процес можна прискорити, якщо мішечок опустити в підігріту воду (чому?).
Чому вода потрапила у мішечок із розчином цукру? Воду від розчину цукру відділяє напівпроникна перегородка (мішечок), яка здатна пропускати молекули води і затримувати молекули цукру. Аналогічно діє оболонка (мембрана) кореневого волоска, яка відділяє вміст клітини від розчину, що є в грунті. Молекули води, що є в склянці, рухаються через перегородку в мішечок із розчином цукру. Молекули води із мішечка теж проходять через мембрану, але кількість їх значно менша, ніж тих, що потрапляють у мішечок. Цей процес відбувається завдяки різниці концентрацій розчину цукру у мішечку і поза ним.
Осмосом називають спрямований рух води (або іншого розчинника) крізь перетинку, яка є проникною лише для молекул розчинника.
Організмі рослини. Зріжте гілочку липи або пагін ромашки і поставте у підфарбовану чорнилом воду (мал. 41, 1). Протягом
2-4 діб спостерігайте, як забарвлена вода надходить до органів рослини (мал. 41, 2).
1. Яке значення має явище осмосу в життєдіяльності рослин? 2. Як ви думаєте, чи сприяє збільшенню швидкості руху води по стеблах випаровування води з тіла рослини?
(2 votes, average: 3,50 out of 5)