Лісівництво
РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН
Лекція 2. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ РЕКРЕАЦІЇ НА ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ
2.3 Зміна живого надгрунтового покриву під впливом рекреації
Найбільш вразливим до рекреації після тваринного світу вважається живий надгрунтовий покрив. При незначному рекреаційному навантаженні зберігаються навіть такі чутливі до нього види, як конвалія, герань лісова, чина весняна та ін. Зникнення надто вразливих рослин не знижує якості відпочинку, тому допустима рекреаційна ємність визначається за
Стійкість рослин з живого покриву визначається станом стебел – чи вони еластичні, чи ламкі; глибиною кореневої системи та положенням вузла кущіння у злаків і здатністю витримувати ущільнення грунту; швидкістю регенерації; висотою рослин і ін. Серед надгрунтового покриву найменш стійкими є лишайники, потім – мохи. У хвойних насадженнях після зникнення квасениці, веснівки, герані лісової та ін. можуть посилено розвиватися рослини узлісся:
У дібровах з посиленням рекреаційного навантаження зменшується кількість медунки лікарської, зеленчука жовтого, а зростає кількість яглиці та осоки волосистої і гравілату. Зникають повністю такі види, як копитняк європейський, а з’являються лугові рослини: грястиця збірна, конюшина червона та ін. В найбільш порушених рекреацією місцях надгрунтовий покрив за різноманітністю видів досягає мінімуму. Яглиці стає менше, а переважають нещільно кущові злаки: грястиця збірна, перлівка і ін. Травостій стає низькорослим, збільшується доля тонконогу однорічного, конюшини повзучої, кульбаби осінньої.
А. С. Тихонов (1983) наводить ряд стійкості трав’яних рослин до витоптування у порядку їх зниження. Найбільш нестійкі – переліска благородна, чина весняна, конвалія, а найбільш стійкі – рослини відкритих місць – тонконіг однорічний, кульбаба осіння, суріпка, щавлик та ін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)