Лісівництво
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ
Лекція 3. ЗМІНА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДЕРЕВНИХ РОСЛИНАХ ПІД ВПЛИВОМ РУБОК ДОГЛЯДУ
Зміна внутрішнього лісового середовища проведенням рубок догляду викликає зміну ряду морфологічних ознак та фізіологічних процесів у деревних рослин. У першу чергу змінюється розвиток асиміляційного апарату, інтенсивність фотосинтезу, водний режим рослин, обмін речовин. А оскільки ці зміни стосуються меншої кількості дерев у насадженні, то вони після рубок і більш помітні. В цілому такі зміни
3.1 Зміни у фотосинтетичному апараті під впливом рубок догляду
Маса та поверхня листя або хвої мають вирішальне значення в асиміляційній здатності деревних рослин, величині транспірації, інших фізіологічних процесах. Але накопичення деревної маси також залежить і від якісного складу асиміляційного апарату: співвідношення світлової, проміжної та тіньової хвої або листя у кроні дерева та від ступеня світлолюбності деревної породи. Справа в тім, що енергія асиміляції вуглекислоти різна у різних типів хвої (листя).
При лісовирощуванні
Слід підкреслити, що індекс листяної поверхні L варіює залежно від щільності насадження і лежить у межах: менше 1 у молодих культурах і до 8-9 в густих хвойних насадженнях. Для більшості аборигенних порід України він становить 4 з дещо меншою величиною для світлолюбних і дещо більшою – для тіньовитривалих деревних порід. Продукція нетто – асиміляції Е та індекс листової поверхні L дають величину врожаю (сухої речовини ) з одиниці площі грунту.
Як же методично правильно обчислити поверхню хвої або листя? Г. В. Савіна та М. В. Журавльова відбирали на дослідних секціях і на контролі по 10 модельних дерев, діаметри яких становили 0,75; 1,0 і 1,25 від середнього діаметра деревостану. Спочатку визначалася сира маса світлової, проміжної та тіньової хвої. Охвоєні гілки розподілялися за віком, хвою відокремлювали від пагонів та зважували окремо за віком і встановленими типами. Довжина хвої встановлювалась за допомогою міліметрової лінійки, а ширина і товщина – товстоміром Цейса з точністю до 0,01 мм.
Поверхню хвої сосни визначали за формулою Тірена:
Де І, в, г – довжина, ширина та товщина хвої відповідно.
Для визначення поверхні хвої одного дерева потрібно визначити кількість хвоїнок, що міститься в 1 г сирої хвої. У середньому в 1 г сирої хвої сосни міститься 30-40 хвоїнок світлового, 40-50 проміжного та 50-60 – тіньового типів. Поверхня однієї хвоїнки світлового типу має 1,68 см2; проміжного – 1 см2 і тіньового – 0,8 см2.
Обчисливши поверхню хвої за її типами по кожному модельному дереву та враховуючи їх частку у загальному переліку стовбурів на ділянці, вираховують загальну площу хвої на ділянці і переводять її на 1 га.
Дослідженнями Савіної та Журавльової встановлено, що краще розвивається хвоя у верхній частині крон, де освітленість сягає 75 тис. лк. Тут формується переважно світловий тип хвої. Також встановлена пряма залежність кількості хвої від діаметра стовбура.
Після проведення рубки догляду через 7 років приріст маси хвої при помірному зрідженні був у 2,5 раза, а при сильному – в 4 рази більшим, ніж на контрольній секції, де рубка не велась. На секціях, пройдених рубкою, частка світлової хвої була більшою, ніж на контрольний. Виявлено також, що на проріджених секціях крони дерев мають більшу асиміляційну поверхню, ніж на контролі. Причому, чим більший ступінь зрідження, тим більша поверхня хвої через 7 років після рубки. Загальна поверхня хвої через 7 років після рубки виявилася: на контролі – 7,5 га; на секції з помірним зрідженням – 7,8 га і з сильним зрідженням – 9,0 га, тобто загальна площа листової поверхні виявилася більшою за зайняту насадженням площу у 7-9 разів. Аналогічні дані отримав П. П. Ізюмський.
Дослідження впливу рубок догляд на зміну листяної маси в дібровах виявили (на другий рік після рубки), що проведені рубки призводять до збільшення площі і товщини листя. При практично однаковій кількості листя і їх поверхні в цілому листовий індекс становив 3-3,5.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)