Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 4. ЛІС І ВОЛОГА
4.1 Значення вологи для лісу і її джерела
Вода необхідна для рослин як будівельний матеріал клітин та тканин, а також для життєдіяльності плазми, підтримання клітинного тургору, переміщення поглинутих корінням з фунту речовин у крону та пластичних речовин з асиміляційного апарату до інших органів рослин, для транспірації, яка в значній мірі захищає рослину від дії високих температур.
Першоджерелом забезпечення лісів вологою є опади холодного періоду
Вода завжди знаходиться в атмосфері у вигляді водяної пари. Її маса в одиниці об’єму становить абсолютну вологість, яка вимірюється у мілібарах або міліметрах ртутного стовпу, а процентний вміст пари вказує на відносну вологість. Пароутримуюча здатність повітря залежить від температури. Так, при температурі +27°С повітря може утримати у 2 рази більше вологи води, ніж при 16°С, хоча відносна вологість може бути в обох
Різницю між максимальною та фактичною пружністю водяної пари при однаковій температурі і тиску називають дефіцитом вологості повітря.
Між деревними рослинами і атмосферою відбувається обмін водяною парою. Якщо тиск водяної пари у рослині вищий ніж тиск у атмосфері, то волога із рослини надходить у атмосферу. Це спостерігається вдень, коли не йде дощ. Якщо ж картина зворотна, то волога може надходити із атмосфери у рослину, наприклад, при випаданні дощу або коли листя покрите росою. При рівному тиску в атмосфері і рослині також іде вологообмін. Це відбувається вночі.
У звичайних умовах росту повітря, що знаходиться всередині листя, насичене вологою більше ніж зовнішнє, тому водяна пара надходить у навколишній простір. Це явище називається транспірацією. Інтенсивність транспірації залежить від температури рослини, повітря, відносної вологості повітря та його руху на межі листя. Транспірація – основний процес, який відображає залежність рослин від води, бо вона забезпечує енергетичний градієнт, який викликає переміщення води у рослинах та її вихід у атмосферу. Транспірація також викликає дефіцит води у рослинах, що може негативно впливати на їх ріст і, навіть, призводити до загибелі (при певних умовах). Транспірація з поверхні листя дає можливість переміщення вологи до вершин високих дерев, поповнюючи у той же час атмосферу вологою. Опади прямо або опосереднено поповнюють запаси води у грунті.
Таким чином, кругообіг води є невід’ємною частиною кругообігу елементів живлення. Це – важливо для розуміння екології лісу.
Для нормального росту деревних рослин потрібно, щоб у грунт безперервно надходили волога і повітря. Як правило, великі за розміром порожнини у фунті заповнює повітря, а малі – вода. Оскільки надходження води і повітря прямо протилежні, то при збільшенні надходження одного зменшується надходження другого.
Вміст вологи у фунті залежить від його водоутримуючої здатності. При повному насиченні фунту водою вона розподіляється на три чітких категорії: гравітаційна вода заповнює більші за розміром пори; капілярна знаходиться у вигляді плівок навколо фунтових агрегатів; гігроскопічна вода. Перша категорія доступна для рослин у короткий період, друга – має здатність переміщуватися від більш зволожених ділянок до менш зволожених, вона споживається рослинами довше, а гігроскопічна вода – недоступна для рослин.
Дослідженнями встановлено, що розповсюдження лісів на планеті залежить від кількості опадів. Ліси зростають там, де опадів випадає 400 мм і більше на рік і не ростуть при меншій сумі опадів. Г. М. Висоцький ще в 1895 р. запропонував для визначення межі поширення лісів лісову ксерохору, що визначається величиною відношення річної кількості опадів до величини випаровуваності за Вільдом, що дорівнює 1,0. Цей показник Г. М. Висоцький назвав омброевапорометричним корелятивом (ОК).
Ліс росте там, де показник рівний 1,0 і більше, а в степу він знижується до 0,3. Пізніше, коли з’явилися можливості більш точно визначати випаровуваність, межі розповсюдження лісу визначалися іншими величинами, але ОК був першим за часом вдалим цифровим показником.
В умовах України річна сума опадів зменшується у напрямку з північного заходу на південний схід. Важливе значення для лісу має можливість використання опадів. Нерівномірність випадання (великі періоди без дощу) можуть згубно діяти на ліс. Негативний вплив може бути і від надлишку вологи. Так, при надмірному зволоженні грунту утворюються шкідливі для рослин сполуки заліза та алюмінію, знижується активність нітрифікуючих бактерій, утворюється дефіцит кисню у корененаселеному шарі грунту.
Вплив опадів на ліс залежить від їх характеру. Сніг є не тільки джерелом зволоження грунту, але й теплоізолятором, який захищає коріння рослин від низьких температур, насіння – від пошкодження, зберігає грунтову фауну. Насіння таких порід, як ялина, переноситься по поверхні снігу (насту) на досить значні відстані. Але, накопичуючись у кронах, особливо, коли сніг випадає мокрим, а температура повітря знижується, – він примерзає до хвої. Відбувається пошкодження дерев у вигляді сніголому та сніговалу. Від сніголому більш пошкоджуються сосняки, гілля яких та стовбури непластичні, від сніговалу – ялинники у віці жердняків. Зимньоголі ліси часто пошкоджуються ожеледицею (бук, тополі).
Вологість повітря впливає на ліс як позитивно, так і негативно. При вологості нижче 40% різко підвищується транспірація дерев, може трапитись передчасне усихання листя і навіть відмирання окремих дерев. Висока вологість повітря призводить до прискореного поширення і розвитку захворювань.
Ліс впливає на вологість повітря, підвищуючи її влітку порівняно з відкритим простором на 10-14%. У самому лісостані вологість повітря найвища над поверхнею фунту і найменша біля верхівок крон дерев.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)