Екологія – охорона природи
АГРОЕКОЛОГІЯ – наука, що вивчає складні динамічні системи земної поверхні, створені людиною (агроекосистеми, агробіоценози), та агроландшафти, в які об’єднуються ці системи.
Вивчення агроекосистем (агробіогеоценозів) має провадитись на різних рівнях організації живої матерії (на рівні організму, популяційному, екосистемному) із застосуванням методів системного аналізу та математичного моделювання.
На рівні організму А. (с.-г. екологія) вивчає проблему індивід, адаптації сортів, створених людиною,
На популяційному рівні А. вивчає ті форми взаємозв’язків і механізмів, що підтримують популяцію (агроценози) як цілісну саморегульовану систему. В агробіоценозах популяція (агроценоз), тобто сукупність особин даного виду, що заселяє певну територію,
На агроекосистемному (агробіогеоценотичному) рівні А. вивчає, як саме формується і функціонує багатовидова система в навколишньому середовищі, її продуктивність, яка дає змогу використовувати біол. ресурси. За допомогою різних способів впливу на агробіоценози та їх компоненти регулюється природне середовище в потрібному для людини напрямі.
На агроландшафтному рівні А. досліджує розміщення і взаємодію різних типів агробіоценозів у певних умовах місцезростання і залежно від способу обробітку грунту. При цьому враховують особливості екології культ, видів, їх співвідношення в багатовидових угрупованнях, а також поєднання з природною рослинністю, що збереглася в ландшафті.