Екологія – охорона природи
АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування, в які вони потрапляють прир. шляхом або, частіше, переносяться навмисно чи випадково людиною. А. включає пристосування до клімат., фіз.-хім. і грунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. Це пристосування відбувається або лише внаслідок не спадкових змін норм, реакції організму, обміну речовин, або під впливом природного добору шляхом зміни ген. структури виду (справжня А.). Розрізняють кілька ступенів А. І ступінь А. – здатність
III ступінь А. – здатність рослин (клен червоний, чорнобривець амурський та ін.)
IV ступінь А. – здатність акліматизованого виду швидше розмножуватись у новому місці проживання, аж до витіснення місцевих форм (елодея, колорадський жук у Європі, єнотоподібний собака в Україні та ін.). Свідома А. рослин і тварин людиною почалася в глибоку давнину. З розвитком транспортних засобів вона набула величезних масштабів (напр., у Новій Зеландії відбулася європеїзація флори і фауни). А. має неабияке значення для збагачення флори і фауни цінними видами, а також може бути використана як метод експериментальних досліджень з метою вивчення процесів мікроеволюції. Дослідження з інтродукції та А. рослин проводять дендропарки, бот. сади, н.-д. заклади. Основними центрами А. тварин є заповідники, заказники, мисливські господарства й зоопарки. В Україні акліматизовано сотні видів рослин: плодово-ягідні дерева, чагарники, кукурудзу, соняшник та ін. с.-г. культури, а також гіркокаштан, білу та жовту акацію, різні види тополі, клена, ясен, бузок, аморфу тощо. Збільшується число акліматизованих видів риб (білий амур, товстолоб), птахів (фазан, кеклик), ссавців (ондатра, олень плямистий, муфлон європейський) та ін.