Безпека життєдіяльності
2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ
2.4. Хімічні та біологічні чинники безпеки
2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
До біологічно небезпечних речовин належать токсини та бактерії, які є продуктами життєдіяльності отруйних тварин, рослин, патогенних мікробів чи отримані штучним шляхом, а також біологічна зброя.
Бактеріологічна (біологічна) зброя – це спеціальні боєприпаси та бойові прилади із засобами доставки, заряджені біологічними засобами. Призначена для
Уражаюча дія біологічної зброї грунтується у першу чергу на використанні хвороботворних здатностей патогенних мікробів та токсичних продуктів їх життєдіяльності. У наш час інфекційні хвороби все ще можуть помітно впливати на хід бойових дій.
Наприклад, у американців під час війни у В’єтнамі від інфекційних захворювань вийшло із ладу солдат та офіцерів у 3 рази більше, ніж вони втратили вбитими та пораненими.
Патогенні мікроорганізми розрізняються за розміром та видом впливу на організм: бактерії мають розмір від 0,5 до 8-10 мкм, віруси – від 0,8 до 0,35 мкм, рикетсії мають розмір між бактеріями та вірусами – від 0,3 до 0,5 мкм, грибки – від 3,0 до 50 мкм.
Розрізняють такі види біологічної зброї:
– клас бактерій: збудники чуми, сибірки, сапу, туляремії, холери тощо;
Із великої кількості бактерій, знайдених у природі, лише невелика кількість видів викликає захворювання, тобто є патогенними (стафілококи, стрептококи, паличка правця, холерний вібріон та ін.). Хвороботворність бактерій полягає й їх здатності проникати крізь захисні бар’єри організму та виділяти токсичні речовини, які викликають інфекційні захворювання.
– клас вірусів: збудники жовтої лихоманки, натуральної віспи, різних видів енцефалітів, лихоманки Денге та ін.
– клас рикетсій: збудники сипного тифу, плямистої лихоманки скелястих гір, лихоманки Денге та ін.
– клас грибків: збудники бластомікозу, гістоламозу та ін.
Характеристики деяких інфекційних захворювань наведено в табл.
Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовуватися збудники таких захворювань, як чума худоби, свиней, а також захворювань, небезпечних і для людини (наприклад, сибірка, сапу).
Для ураження сільськогосподарських рослин можливе використання збудників іржі злаків, картопляної гнилі, грибкового захворювання рису та інших сільськогосподарських культур, а також комах – шкідників (колорадський жук, сарана, гессенська муха).