Біоритми в житті людини

РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

Тема І. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

УРОК 91. Біоритми в житті людини

Освітня мета: ознайомити із поняттям біоритмів; з’ясувати значення біоритмів в житті людини.

Основні поняття і терміни: біоритми.

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Інтерактивна вправа “Ланцюжок”

Перший учень складає першу половину фрази, а другий продовжує, і так повторюється за порядком.

Приклади запитань.

1. У середньому

людина має спати… (8 годин).

2. Тривалість сну залежить… (від віку, характеру, звичок, ступеня втомлюваності людини).

3. Якщо завжди лягати спати в той самий час, то… (сон настає швид­ше).

4. Дуже довгий сон… (шкідливий для здоров’я).

5. Безсоння… (ознака хвороби).

6. Сонливість – результат… (перевтоми).

9. Летаргія – це… (хворобливий стан нерухомості).

10. Слово “гіпноз” означає… (“сон”),

11. В результаті порушення сну у людини виникають… (галюцинації, ілюзії, мікросон).

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Інтерактивна технологія “Карусель”.

Учні

опрацьовують матеріал в підручнику стосовно біоритмів.

Організація роботи.

Стільці для учнів потрібно розставляти двома колами.

– Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовуються спиною до центру, а в зовнішньому – обличчям. Таким чином діти сидять один навпроти одного.

– Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе. За сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером.

Мета – пройти все коло, виконуючи своє завдання.

Хід виконання

Кожен учень, що сидить у зовнішньому колі, має аркуш із запитанням, відповідь на яке він хотів би отримати від своїх однокласників. Під час переміщення діти збирають максимум інформації. Коли учні пройшли по колу, відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення тих запитань, що виявилися дуже складними.

Приклади запитань для учнів зовнішнього кола.

1. Що таке біоритми?

2. Хто і коли відкрив явище біоритмів?

3. Яка наука займається вивченням біоритмів?

4. На які види діляться біоритми?

5. Який відділ головного мозку є “метрономом” адаптивних біорит­мів?

6. Що впливає на співвідношення “сон – активність”?

7. Як вчені поділили людей за активністю в різні періоди доби?

8. Коли встають люди явно ранкового типу?

9. Як називають тих, що рано прокидаються і рано встають?..

10. Як називають тих, що пізно лягають спати?

11. Люди, активність яких не залежить від періоду доби.

12. Скільки функцій в організмі повторюється з добовою періодичністю?

13. Як називається пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі?

2. Рубрика “Цікаво знати”

Добова періодичність коливання інтенсивності фізіологічних процесів в організмі людини

1-3 год.: максимальна активність жовчного міхура. “Важкі години” печінки в її напруженій діяльності – йде велика боротьба з отрутами організму.

1-4 год.: тиск крові і частота дихання мінімальні. Тіло відпочиває, організм фізично повністю виснажений і особливо чутливий до болю.

1-5 год.: знижена температура тіла. Мінімальна кількість цукру в крові. Тіло працює на найменших “обертах”, але слух загострений і реагує на шум.

2 год. ночі: різке звуження капілярів кровоносних судин.

2-5 год.: мінімальна фізіологічна активність (людина слабка). Міні­мальна працездатність легень, пульс і дихання найбільш повільні.

3-5 год.: максимальна активність печінки.

3 год.: найнижчий тиск крові.

4 год.: найменша частота пульсу. Мозок постачається найменшою кількістю крові. Це час, коли найчастіше помирають люди.

4-5 год.: максимальна активність кісткового мозку.

5 год.: мінімальна температура тіла. Нирки вільні і нічого не виділяють. Пробудження від сну бадьоре.

5-6 год.: відчуття голоду. Навіть якщо людина хоче спати. Її тіло про­буджується. Тиск підвищується.

5-7 год.: максимальна активність легень. Серце б’ється швидше.

6-7 год.: найменша швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Імуноло­гічний захист організму особливо сильний.

7-9 год.: максимальна активність товстого кишечнику. Зниження ак­тивності шлункових проток і роботи шлунка.

9 год.: максимальний вміст адреналіну в крові. Підвищується психічна активність, зменшується чутливість до болю. Кров’яний тиск знижується до мінімуму. Серце працює на повну потужність.

8-12 год.: перший підйом працездатності (людина сильна).

8-9 год.: тіло відпочило, печінка повністю звільнила організм від отруй­них речовин. В цей час особливо шкідливий для печінки алкоголь.

9-10 год.: максимальна кількість цукру в крові.

9-11 год.: максимальна активність шлунка.

10 год.: перший пік підвищеної працездатності (найсильніша людина).

11-12 год.: відчуття голоду. Серце продовжує працювати ритмічно.

11-13 год.: максимальна активність підшлункової залози і селезінки.

Печінка відпочиває, в кров надходить невелика кількість глікогену.

12 год.: максимальне пробудження біологічно активних точок шлун­кових проток. Максимальне відчуття голоду. Обід краще перенести на 1 годину пізніше.

13 год.: різко знижується працездатність органів кровообігу. Минув перший період активності, відчувається втома.

13-15 год.: мінімальна фізіологічна активність (найслабша людина). Максимальна активність серця.

15-17 год.: максимальна активність тонкого кишечнику.

15-19 год.: другий підйом працездатності (людина стає сильною). Ор­гани чуттів напружені до краю, особливо нюх і смак.

16 год.: максимальна кількість азоту в крові. Рівень цукру в крові під­вищується, але після цього настає спад його кількості.

16-17 год.: відчуття голоду.

16-18 год.: найбільш високий вміст гемоглобіну в крові.

17 год.: другий пік підвищеної працездатності.

17-19 год.: максимальна активність сечового міхура. Настає дуже по­ганий час для алергіків. Психічна стабільність на нулі. Людина нервова, може посваритися через дрібниці.

17-20 год.: максимальна активність лімфатичних вузлів і селезінки.

18 год.: максимальна температура тіла, максимальна кількість скоро­чень серця (пульс), розширення капілярів. Максимальна кількість адре­наліну в крові. Психічна бадьорість поступово зменшується. Знижується відчуття фізичного болю.

19-21 год.: максимальна активність нирок. Тиск крові підвищується. Знижується відчуття фізичного болю.

20 год.: мінімальна кількість азоту в крові. В цей час вага людини до­сягає максимуму, реакції дивовижної швидкості.

21 год.: різкий спад працездатності органів кровообігу. Зменшення працездатності серцевого м’язу.

21-22 год.: максимальна швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).

21-23 год.: максимальна активність судинної системи. Кров перепо­внена білими кров’яними тільцями. Температура тіла знижується.

22-23 год.: фізіологічний спад (перебудова організму на нічний цикл).

23 год.: початок сну.

24-1 год.: пік несправжньої продуктивності у людей вечірнього типу. 24-1 год: відчуття голоду у “сов”.

III. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.