Політологічний словник
Деідеологізація – тимчасові процеси певної втрати впливу різних ідеологій на практику. Д. відбувається в результаті згасання ідеологічної боротьби між державами, класами, націями, елітами, окремими владними групами. Як правило, це явище тимчасове. Виникають нові ідеології, модернізуються традиційні, загострюється протистояння країн і військово-політичних блоків, боротьба за владу і спостерігаються процеси протилежні – реідеологізація, коли роль ідеологій у суспільному житті різко підвищується.
Теорія
Наприкінці 80-х років українська духовна еліта протестної орієнтації, налякана тоталітарним ідеологічним тиском, спочатку висунула гасла повної Д. українського суспільства (заперечення ролі ідеологій загалом замість заперечення диктатури марксистсько-ленінської ідеології), а потім, у середині 90-х років – “реідеологізації” (коли стало зрозуміло, що без ідеології, без ідеалів не можна спрямувати маси на реформи). Отже, українська еліта повторила “гіркий” досвід світу і Європи 60-70-х років XX ст.
М. Михальченко