Фінансовий ринок
ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
2 ТЕМА
РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
2.4. Державна політика на валютному ринку
Регулювання відносин суб’єктів на валютному ринку відбувається згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, який було прийнято 19 лютого 1993 р. Цим Декретом встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено права та обов’язки учасників валютного ринку, їх відповідальність за порушення законодавства,
Головним органом валютного регулювання і контролю в Україні є Національний банк України. Він регулює здійснення валютних операцій, визначає порядок організації торгівлі іноземною валютою та порядок розрахунків у іноземній валюті. За погодженням з Кабінетом Міністрів України Національний банк встановлює валютні курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах і в розрахункових одиницях. Також Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями
У сфері валютного регулювання Національний банк України компетентен:
– здійснювати валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;
– складати разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;
– видавати нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку;
– визначати ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;
– накопичувати, зберігати і використовувати резерви валютних цінностей;
– видавати ліцензії на здійснення валютних операцій та скасовувати їх;
– установлювати способи визначення і використання валютних курсів іноземних валют;
– встановлювати ліміти відкритої валютної позиції для установ, що купують і продають іноземну валюту.
Головною метою валютного регулювання Національного банку є проведення зваженої та обгрунтованої курсової політики. Національний банк України використовує загальновизнані методи валютного регулювання.
1. Валютна інтервенція – пряме втручання Національного банку у валютний ринок. Вона зводиться до покупки і продажу Національним банком іноземної валюти. Центральний банк купує іноземну валюту, якщо її пропозиція висока, а курс низький і вважається, що курс національної валюти на ринку надто завищений і не стимулює розвитку економіки, і продає, якщо курс іноземної валюти високий і вважається за необхідне підтримати курс національної валюти на високому рівні. Таким чином обмежуються коливання курсу національної валюти. Часто валютна інтервенція використовується для підтримки курсу валюти на низькому рівні, для здійснення валютного демпінгу – знецінювання національної валюти з метою масового експорту товарів за цінами, нижче світових. Валютний демпінг служить засобом боротьби за ринки збуту.
2. Дисконтна (облікова) політика – підвищення або зниження дисконтної ставки національного емісійного банку з метою впливу на рух закордонних короткострокових капіталів. Підвищенням дисконтної ставки в період Центральний банк сприяє припливу капіталів із країн, де дисконтна ставка нижче, тобто поліпшенню стану платіжного балансу. Цей метод ефективний лише за умови, що рух капіталів між країнами обумовлено пошуком більш прибуткового їхнього розміщення. Тому підвищення дисконтної ставки веде до подорожчання кредиту всередині країни.
3. Валютні обмеження: девальвація – зниження офіційного курсу для стимулювання експорту і стримування імпорту; ревальвація – підвищення падаючого валютного курсу.
Кабінет Міністрів України регулює діяльність суб’єктів валютного ринку України шляхом:
1) визначення ліміту зовнішнього державного боргу України;
2) забезпечення формування і розпорядження Державним валютним фондом України;
3) визначення порядку використання надходжень у міжнародних розрахункових одиницях.
Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів, зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна підлягають валютному контролю. Національний банк України здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.
Крім Національного банку України, функції валютного контролю здійснюють уповноважені банки, Державна податкова інспекція України, Міністерство зв’язку України, Державний митний комітет України.
Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова інспекція здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв’язку України здійснює контроль за додержанням правил щодо поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Незаконні дії, тобто вчинення операцій з валютою без відповідного дозволу (ліцензії), тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.
До учасників валютного ринку, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі фінансові санкції:
– за продаж валютних цінностей без одержання генеральної ліцензії Національного банку України – штраф у сумі, еквівалентній вартості зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із книги реєстрації банків або без такого виключення;
– за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, без такої – штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;
– за торгівлю іноземною валютою кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України або з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, – штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із книги реєстрації банків або без такого виключення;
– за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції – штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;
– за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, – штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Суми стягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України.
Теми рефератів:
1. Державне регулювання фінансовою ринку.
2. Регулювання кредитних відносин національного банку з комерційними.
3. Правові основи регулювання банківського кредитування.
4. Державна політика на валютному ринку.
5. Правові аспекти регулювання ринку цінних паперів.
6. Основні завдання державного регулювання інвестиційних процесів у економіці України.