Економічний примус ❤️ Економічний словник

Економічний примус – спосіб впливу на виробничу діяльність людей та її регулювання за допомогою зміни умов виробництва. Е. п. використовується в єдності з позаекономічним примусом (прямим розпорядженням, підкоренням), а також використанням матеріальних, моральних і адміністративних стимулів до праці. В різних суспільно-економічних формаціях ці способи використовуються неоднаково, своєрідно поєднуються. В умовах рабовласницького способу виробництва використовувались переважно методи позаекономічного примусу, прямого підкорення одного

класу, верств населення іншим. Воно базувалось перш за все на привласненні землі, іригаційних споруд та інших засобів виробництва. За умов феодалізму, з переходом від відробної форми ренти до продуктивної, а згодом і до грошової, посилюється Е. п, до праці. При капіталізмі домінуючу роль відіграє Е. п., оскільки працівники отримують особисту свободу і позбавлені засобів виробництва та засобів споживання. Е. п. на етапі простої кооперації і мануфактури поєднується з позаекономічним (застосовується нагляд за робітником у процесі виробництва, примусове подовження робочого дня тощо). В умовах крупного

машинного виробництва виникає такий специфічний засіб примусу робітника, як контроль ритму виробничої діяльності ритмом руху машин і механізмів. З виникненням масового безробіття з’являється додаткова форма опосередкованого Е. п. на діяльність робітника. На сучасному етапі розвитку капіталізму сформована високоефективна система матеріальних, адміністративних та моральних стимулів до праці, а в цілому впродовж усього періоду існування капіталістичного способу виробництва (майже п’ять століть) через сувору дисципліну у більшості працівників виробилась звичка добросовісного ставлення до праці. В наш час до сприятливих умов праці належать покращення санітарно-гігієнічних умов (зменшення ступеня забрудненості середовища, вібрації, вологості, інтенсивності шуму, освітлення, встановлення оптимального рівня температури тощо); фізичних умов (усунення фізичних небезпек, встановлення оптимального ритму роботи, тривалості робочого циклу, ротація робочих місць та інше). Основну роль серед методів Е. п. в сучасних умовах відіграє впровадження найбільш прогресивних систем заробітної плати. До них належать тарифні, преміальні, колективні. При тарифній системі заробітна плата поставлена у залежність від безперебійної роботи устаткування, від складності праці, яка виражена відповідним тарифним розрядом і ставкою. Тарифні системи розробляються на основі оцінки різних трудових характеристик. Найбільш широко використовують при цьому метод аналітичної оцінки, коли тарифні ставки встановлюються залежно від складності виконуваних робіт за такими групами факторів: кваліфікація виконавця (освіта, досвід роботи, професійна підготовка), розумові та фізичні зусилля, його відповідальність за матеріали, устаткування і т. ін. Для ретельного вивчення якості робочої сили застосовується система оцінювання заслуг, згідно з якою для кожного фактора, що оцінюється (якість праці, продуктивність, професійні знання, здатність пристосовуватись, надійність, ставлення до роботи та ін.), складається шкала оцінок робітників у балах. До оцінки заслуг вносяться і такі показники, як відданість фірмі, готовність до співробітництва, що прирівнюються до фактора кваліфікації. Все це посилює Е. п. працівників до праці. Преміальні системи заробітної плати пов’язують тарифні ставки з нормами затрат праці певною функціональною залежністю. Поточний контроль тут зведено до мінімуму, застосування преміальних форм базується на прийомах відрядної та погодинної заробітної плати. Серед преміальних систем заробітної плати виділяють відрядно-преміальну. Більшість преміальних систем передбачає застосування технологічної надбавки (за дотримання технологічної дисципліни, безаварійну роботу, підтримання устаткування в хорошому стані). Преміальні системи заробітної плати будуються так, щоб стимули, пов’язані з поліпшенням окремих показників роботи, доповнювали один одного, а також щоб розміри одноразових підвищень тарифних ставок і окладів для безпосередніх працівників були не менші 3% основної заробітної плати, для майстрів і техніків – не менше 5%. В іншому разі вони перестають відігравати стимулюючу роль. Найпоширенішою формою колективної оплати є система участі у прибутках. При цьому формується преміальний фонд, з якого в залежності від заробітної плати робітника, його особистих і трудових характеристик (раціоналізаторська діяльність, відсутність запізнень і прогулів тощо) йому виплачуються премії. Такі виплати звільнені від податків, що стимулює впровадження даної системи. Часто у рамках цієї системи працівникам сплачують премії або їх частку у формі акцій. В умовах колишнього СРСР, особливо з кінця 20-х і до кінця 50-х років, широко використовувались позаекономічні примуси до праці, а на всіх етапах існування СРСР недооцінювались матеріальні стимули, переважала зрівнялівка. В сучасних умовах в Україні найважливішими напрямками посилення Е. п. до праці є впровадження прогресивних форм і систем заробітної плати, застосування ринкових важелів в органічному поєднанні з методами державного регулювання, ліквідація зрівнялівки тощо.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Економічний примус - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Мібід (мівід) Мібід (мівід) – середня відсоткова ставка, яку оголошують великі московські банки-дилери при купівлі міжбанківських кредитів....
Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду....
Картельне право Картельне право – форма антимонопольного законодавства, яка передбачає заборону всіх видів картелів із наданням дозволу на їх діяльність лише в особливих умовах, за винятком окремих...
Методи оцінки ефективності інвестицій Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на...
Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п....
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Надлишок товарних цінностей Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) – перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Економічний бойкот Економічний бойкот (экономический бойкот) – повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо....
Облігації зворотні Облігації зворотні – облігації, які їхній власник може повернути емітентові до закінчення терміну погашення за номінальною вартістю або обміняти на інші цінні папери за заздалегідь...
Маржинальна податкова ставка Маржинальна податкова ставка – ставка, за якою оподатковується кінцевий прирощуваний оподатковуваний прибуток....
Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів...
Період базовий Період базовий – певний проміжок часу (місяць, рік тощо) або конкретна дата, з показниками яких зіставляються показники іншого періоду часу або дати....
Капітал використовуваний Капітал використовуваний – сума вкладеного власного капіталу й довготермінової заборгованості....