Безпека життєдіяльності
2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ
2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини
2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
Акустичне середовище є важливим компонентом середовища існування: людина живе у світі звуків. Параметри акустичного середовища можуть суттєво впливати на загальний стан людини та її працездатність і успіхи діяльності (у системах зв’язку робота оператора пов’язана з прийманням сигналів). Екстремальні умови
Величина звукового тиску звичайно оцінюється в децибелах (дБА). Шепіт людини, який сприймається на відстані 1,5-2 м. від того, хто говорить, становить 1 – 18 дБА.
Шуму приміщенні, де працюють люди, але немає машин (студентська аудиторія без чутної лекторської мови) – 40 дБА.
Мова людини середньої нормальної гучності, що сприймається людиною, котра стоїть поруч – 60 дБА.
Шум двигуна легкового автомобіля – 75 дБА.
Шум електропоїзда метро,
Шум реактивного літака – 115 дБА.
Вже при рівні звуку 100 дБА виникає загальна втома, знижуються працездатність та якість праці. При рівні звуку 100 – 110 дБА шум та звук справляють гнітючу дію. При рівні звуку (шуму) 110 дБА неможливе мовне спілкування.
Больова межа рівня звуку становить 120-130 дБА.
При проектуванні робочих місць рівень звуку понад 80 дБА вважається недопустимим.
Рекомендований рівень звуку в приміщеннях для проведення конструкторських та теоретичних робіт і опрацювання експериментальних даних – 50 дБА, в приміщеннях керування, робочих кімнатах – 60 дБА, на робочих місцях у виробничих приміщеннях – не більше ніж 80 дБА.
Як що рівень звукового тиску перевищує допустимий, використовують індивідуальні та колективні засоби захисту (ізоляція джерела звуку чи робочих приміщень) – вушні заглушки, навушники, шоломи.
Механічні коливання, які виникають при роботі працюючих машин, можуть викликати не лише звуки та шуми, а й вібрації.
Вібрація – це механічні коливання пружних тіл, які характеризуються амплітудою, швидкістю та прискоренням.
За характером дії вібрацію поділяють на загальну та місцеву. Загальні вібрації діють на все тіло людини. Внутрішні органи людини утворюють коливні системи з власною частотою коливань (в межах десятків та сотень герц – Гц). Резонансна частота серця, живота та грудної клітки – 5 Гц, голови – 20 Гц, очних яблук – 60 Гц, центральної нервової системи – 250 Гц. Дія зовнішніх коливань із кратними частотами може викликати резонансні явища та призвести до зміщення та механічних ушкоджень внутрішніх органів. Частота власних коливань людей, що сидять, становить 4 – 8 Гц.
Вібрація сприймається людиною як природне навантаження, що прирівнюють до важкої праці. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеної психічної напруги.