ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНИ ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНИ – систематизовані збірники, в яких подано в абетковому або тематичному порядку статті про осіб, предмети і явища, події, а також про окремі галузі народного господарства, науки тощо. Першою Е. У. є “Українська Загальна Енциклопедія”, видана у 1930-1935 рр. у 3-х томах у Львові (гол. редактор І. Раковський). У 30-х роках в УРСР було зроблено спробу видати “Українську Радянську Енциклопедію” (УРЕ) у 20-ти томах, але у зв’язку з репресіями проти української культури та її діячів уряд припинив

це видання. Із фахових Е. У. можна назвати “Колгоспну Виробничу Енциклопедію” у 2-х томах, видану 1956 р. у Києві (гол. редактор М. Співак). 1939 р. у Львові вийшов перший зошит “Української Сільськогосподарської Енциклопедії” (гол. редактор Є. Храпливий), але з початком війни видання було призупинене. Окреме місце посідають Е. У. з питань українознавства. Першим виданням такого характеру є монументальна праця “Украинский народ в его прошлом и настоящем”. Із запланованих трьох томів з’явилися лише два за редакцією М. Грушевського (огляд українознавчих студій і історія України); Х. Вовка (антропологія

та етнографія), О. Шахматова (нарис історії української мови), С. Рудницького (нарис географії) та ін. Науковим товариством ім. Т. Шевченка в еміграції у 1949-1952 рр. видано “Енциклопедію Українознавства” в 3-х томах (гол. редактори В. Кубійович і З. Кузеля). 1955 р. з’явилася друга словникова частина “Енциклопедії Українознавства”. А у 1955-1984 рр. видрукована фундаментальна праця за ред. В. Кубійовича “Енциклопедія Українознавства” у 10-ти томах. У ті ж роки в УРСР вийшла “Енциклопедія народного господарства Української РСР” за ред. С. Ямпольського у 4-х томах (К., 1969-1972), “Українська Радянська Енциклопедія” за редакцією М. Бажана у 16-ти томах, 17-й том – довідковий (К., 1960-1965), “Українська Радянська Енциклопедія” за ред. М. Бажана – у 12-ти томах (К., 1977-1985). З інших енциклопедій належну увагу українознавству і правдиві дані містить чеський “Ottuv Slovnik Naucny”, англомовний “Slavonic Encyclopedia” (гол. редактор Й. Ручек, Нью-Йорк, 1949). Проте трактування українознавства у західних енциклопедіях залишається недостатнім: український матеріал розкиданий між російським і польським. Його обсяг незначний, а інформація часто не вивірена, автори користуються неукраїнськими джерелами.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНИ - Культурологічний словник

Схожі записи:

БЕЛЬВЕДЕР Культурологічний словник БЕЛЬВЕДЕР (італ. Belvedere – чудовий краєвид) – надбудова над спорудою; павільйон; назва деяких палаців, розташованих у мальовничому довкіллі....
ГЕНЕАЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕНЕАЛОГІЯ (грец. genealogia – родовід) – 1) Історико-антропологічна дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, їхні родинні та інші зв’язки. 2) Родовід, історія...
ПЕНАТИ Культурологічний словник ПЕНАТИ (лат. penates) – 1) У давньоримській міфології боги – покровителі дому, родини, іноді батьківщини. 2) Переносно – повернутися до своїх пенатів –...
ЕТНОГРАФІЯ Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут і звичаї того чи іншого...
ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять...
АНТИНОМІЯ Культурологічний словник АНТИНОМІЯ (грец. протиріччя закону в самому собі) – сполучення суперечливих суджень про предмет, суперечливість думок або намагань їх обгрунтувати....
БАРОКО Культурологічний словник БАРОКО (від італ. barocco – вигадливий, химерний) – назва стилю в архітектурі та мистецтві, що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю. Бароко, подібно...
СВОБОДА СОВІСТІ Культурологічний словник СВОБОДА СОВІСТІ – одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова, релігієзнавча категорія. У релігієзнавстві С. с. розглядається як право, що гарантує недоторканність...
ЛІТОГРАФІЯ Культурологічний словник ЛІТОГРАФІЯ (від грец. lithos – камінь і grapho – пишу) – різновид гравюри, коли для виготовлення друкарської форми використовується вапняк, листи цинку або...
ПІСТ Культурологічний словник ПІСТ – релігійна заборона на їжу (взагалі чи на м’ясну, рибну, молочну), що встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, П....
ЛАТЕНТНИЙ Культурологічний словник ЛАТЕНТНИЙ (від лат. latens – прихований, невидимий) – такий, що ще не має зовнішніх видимих проявів....
ЛІНЕАРНИЙ МАЛЮНОК Культурологічний словник ЛІНЕАРНИЙ МАЛЮНОК – малюнок, створений за допомогою лінії, яка може бути неперервною або складатися з щільно припасованих елементів (пунктирна лінія). В останньому випадку...
АТРІЙ Культурологічний словник АТРІЙ (лат. atrium) – закритий внутрішній двір у середній частині давньоіталійського й давньоримського житла, куди виходила решта приміщень. У центрі А. був басейн...
НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
БЛИСКАВКА Культурологічний словник БЛИСКАВКА – символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих;...
КАРНАВАЛ Культурологічний словник КАРНАВАЛ – універсальний механізм, який є противагою ієрархічності середньовічного суспільства....
ЕРГОНОМІКА Культурологічний словник ЕРГОНОМІКА (грец. ergon – робота і nomos – закон) – інтегративна наука, яка вивчає закономірності особливостей людини та засобів виробництва. Виникла на стику...
СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин....
ВІЛЛА Культурологічний словник ВІЛЛА (лат. villa – сільський будинок, маєток) – заміський будинок із садом чи парком....
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки...
МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ Культурологічний словник МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ (від староєвр. “машіах” – помазання) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого послання, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на...
НАСОЛОДА Культурологічний словник НАСОЛОДА – психічний стан, що виникає в процесі вдоволення суб’єктом своєї потреби, бажання чи пристрасті до чогось. Велику Н. дістає людина у суспільно...
ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – комплекс певних рис особистості, що визначають її схильність до ораторського мистецтва, тобто до побудови та виголошення промови (особливого різновиду монологу)...
ТРАГЕДІЯ Культурологічний словник ТРАГЕДІЯ (грец.) – драматичний твір, який зображує гострі, непримиренні життєві конфлікти і завершується смертю головного героя....
ЕТИКА Культурологічний словник ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги,...
ОСВЯЧЕННЯ Культурологічний словник ОСВЯЧЕННЯ – магічні слова і дії, що їх виголошують і здійснюють служителі культу для надання “святості” тому чи іншому предмету (наприклад, освячення води,...
ЮСТИЦІЯ Культурологічний словник ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство....
ЛАВРА Культурологічний словник ЛАВРА (грец. буквально – міська вулиця, квартал, прохід) – назва великих православних чоловічих монастирів, найбільш значних центрів поширення релігійної ідеології та паломництва віруючих....
ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА – система науково обгрунтованих організаційних видів діяльності по впровадженню здобутків психологічної науки в народне господарство. Діагностична та прогностична діяльність охоплює проблеми...
ЕТНОНІМ Культурологічний словник ЕТНОНІМ (від грец. ethnos – народ і onima – ім’я, назва)- назва народу, що передбачає визнання одного предка, родину й психологічну сумісність. Назва...
КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ – стійкі, “інерційні” моменти в культурі. У більш загальному розумінні К. т. – це традиції, що є елементами культурної спадщини: ідеями,...
АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА (від грец. hagios – святий і grap – ho – пишу) – література, що описує життя святих....
ЄВРАЗІЙСТВО Культурологічний словник ЄВРАЗІЙСТВО – концепція щодо слов’янських культур як неєвропейського феномену, який об’єднує в собі західні і східні риси і знімає суперечність інших та синтезує...
ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА Культурологічний словник ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА (від лат. poenitentiarius – покаянний, виправний) – система виправних закладів....
МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....