Home ⇒ 📕ГДЗ з мови ⇒ Етика полемічної майстерності


Етика полемічної майстерності

§ 17. Етика полемічної майстерності

159.1. Касіян Сакович опікувався ідеалом громадського діяча і вважав таким людину патріотичну, розумну, освічену, помірковану, яка може бути дипломатичною в спілкуванні й управляти своїми емоціями, настроєм, ставленням до людей.

Я вважаю, що громадський діяч насамперед має опікуватися інтересами народу, а не своїми особистими, бути чесним, порядним, прагнути процвітання своєї держави й робити все можливе для покращення життя її народу.

2. Тему “сродної праці” Сковорода піднімає в “Байках

Харківських”, що складаються з тридцяти творів сатиричного спрямування. У них Сковорода засуджує суспільні вади, самодурство панів, жадобу до наживи, кар’єризм, лінощі тощо, та підносить культ людського розуму й гідності. “Сродна праця”, за Сковородою, – це праця, яка приносить людині задоволення та є потребою душі. Також така праця має бути корисною суспільству. Ідею “сродної праці” письменник розкриває в байці “Бджола та Шершень”. У ній виступають два алегоричні образи. Бджола – це символ працьовитої людини з народу, а Шершень представляє паразитичні сили суспільства, які
живуть за рахунок інших. Ця байка спрямована проти неробства, проти “трутнів” суспільства. Автор підводить читача до думки, що немає нічого кращого, як “жити по натурі”, тобто у злагоді з природою, своїми бажаннями й можливостями. Ідею “сродної праці” Сковорода розкриває і в багатьох своїх філософських трактатах, зокрема в праці “Буквар Світу”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Етика полемічної майстерності - ГДЗ з мови


Схожі записи:

  1. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні...

  2. Стильова класифікація текстів. Видозміна тексту §11. Стильова класифікація текстів. Видозміна тексту 71. А) б) 1. Розмовний стиль Г 1. Розмовний стиль Д 2. Науковий стиль А 2. Науковий стиль В...

  3. Вправи 464-497 Вправа 464 Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки (І. Нечуй-Левицький). Радість буття,...

  4. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС § 9. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Вправа 89 1. Навіть орли на ці висоти не злітають. – Дієслово не злітають означає постійну дію. 2. Післязавтра ми вирушаємо...

  5. Вправи 159-248 159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш]...

  6. Вправи 651-688 Вправа 651 Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. . Вправа 652 Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте,...

  7. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ ТЕМА 12. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ Вправа 610 І. Науковий стиль – це стиль, сферою використання якого є наукова та науково-технічна діяльність, освіта;...

  8. Вправи 201-288 201. 1. Не хвилюйся, сину, за мене, все буде добре, 2. До вступу в університет я працював лаборантом на кафедрі. 3. Наше місто не поступається...

  9. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ТЕМА 5. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Вправа 596 І. Стиль: художній. Заголовок до тексту виражає основну...

  10. Вправи 358-526 358. Сидить Мамай, склавши по-турецьки ноги, під розлогим дубом. Козак гарний, ставний, круглолиций. Голова чисто поголена, довгий оселедець, хвацько закручений за вухо. Карі очі дивляться...

  11. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ § 20. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 200 Теперішній час Минулий час ІІ. Вправа 201 II. Михайлик уважно вдивлявся у вікно на спорожнілі вулиці. Опале листя...

  12. Стилістичні можливості складних речень Морфологічні засоби стилістики § 13. Стилістичні можливості складних речень 166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. – Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні...

  13. Стилістичні функції підмета й присудка СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у...

  14. Риторичне запитання, його стилістичні функції СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 22. Риторичне запитання, його стилістичні функції Риторичне запитання не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла. 264. ІІІ. 1) [найб’Л’ше] – 9 б., 8...

  15. Зв’язок прикметників з іменниками РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 34. Зв’язок прикметників з іменниками 337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому....

  16. Вправи 350-389 350. Над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий сонячний ранок, граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри:...

  17. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” § 26. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” Вправа 260 I. А поза тином, вибитим вітрами, жили шляхи і села, і міста. У поданому реченні треба...

  18. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 641. ТуреЧчИна – турЦьКої [турЧ:ина] – [турЕЦ‘койі] НароДИти – нароДжЕння [народТи] – [нарДжен’:я] ПеребіГТи – перебіЖЧики [переб’Гти]...

  19. Стилістична роль порядку слів Морфологічні засоби стилістики § 9. Стилістична роль порядку слів 119.1. Кличе сірійців вдова вождя. 2. Вдова кличе вождя сірійців. 121.1. У давніх документах немає подібного...

  20. Вправи 250-297 Вправа 250 Поезія Стуса не екстенсивного, а інтенсивного типу. Вимушене, зумовлене обставинами життя “самособоюнаповнення” (його термін), обмеженість і повторюваність тематичного матеріалу компенсуються експресивністю. У процесі...

  21. Вправи 53-98 53. Приятель, черговий, кілометр, навчання, запитання, подолання, пом’якшення, заслання, завдання, вимова. 54. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни. 2. Летів...

  22. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не...

  23. Вправи 157-199 157. 1. Хоч я без ніг, а біжу прудко, не сплю ні вдень ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю. (Річка) 2. Сиджу на...

  24. Текст і його ознаки. Текст у професійному спілкуванні § 10. Текст і його ознаки. Текст у професійному спілкуванні 132. III. Заповідник – територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави. Спадщина –...

  25. Вправи 105-149 105. Дехто каже, що буцімто риба та зайці ви водять у старці. Так воно чи ні, одначе я на власному досвіді переконався: риболовля, як і...

  26. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК 450. Україна – [у|кра|й’і’|на]; У – [У] – ненаголошений гол. – “у”; К – [к] – глухий твердий пригол. – “ка”;...

  27. Префікс РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 22. Префікс Пояснення Частина слова, яка стоїть перед коренем, називається префіксом. За допомогою префіксів утворюються нові слова. Префікс позначається так:...

  28. Діалоги на професійну тему § 21. Діалоги на професійну тему 182.2. Дзига Вертов (3896-1954). Справжнє Ім’я – Давид Абелович Кауфман. Відомий і як Денис Аркадійович Кауфман. Радянський кінорежисер. Один...

  29. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду Морфологічні засоби стилістики § 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду 35.ІІ. Іменник Рід в однині Відмінок Число Бандура Жін. Наз. Одн. Про діла Сер....

  30. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 32. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 325 1. Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). (Ознака дії.) 2. Не потребують вони щоранку кави по-варшавськи...

  31. Слова, близькі за значенням (синоніми) РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 13. Слова, близькі за значенням (синоніми) Пояснення Синоніми – це слова, що мають різне звучання, але однакові чи близькі...

  32. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація § 19. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація 127.І. Е (є) И Ліжечко, батечко, річечка, сонечко, донечка, чаєчка, поневолення, мішечок, книжечка, ложечка, краєчок,...

  33. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ § 28. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ Вправа 279 Вправа 280 І. Стиль: художній. Тип: розповідь. Заголовок: Здобич Вправа 281 Обережно...

  34. Спільнокореневі слова. Корінь РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 17. Спільнокореневі слова. Корінь Пояснення Пригадайте! Спільна частина споріднених слів називається коренем. Слова, які мають однаковий корінь, називаються спільнокореневими. Для...

  35. Вправи 251-348 251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4....

Етика полемічної майстерності