Екологія – охорона природи
ЕВРИГАЛИ, евригалінні організми – водяні чи грунт, тварини, пристосовані до значних коливань солоності середовища. До Е. належать мешканці мор. літоралі (солоність близько 35 %п), естуаріїв річок, солонуватоводних (5-35 %о) та ультрасолоних (ультрагалінних, 50-250 %о) водойм, а також прохідні риби, які нерестяться у прісній воді (солоність менша 5 %о). Здатність існувати у водах з різним ступенем солоності забезпечується в Е. механізмами саморегулювання, які підтримують відносно сталу конц. речовин у рідинах внутр. середовища.
ЕВРИГАЛИ - Довідник з екології
Схожі записи:
МІСЦЕ Екологія – охорона природи МІСЦЕ – виділена в просторі відносно однорідна (нерідко ціла та неподільна) ділянка території та/або акваторії, що протиставляється решті поверхні Землі. Може...
ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК Екологія – охорона природи ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК – важливий напрямок охорони початкових ланок водних ресурсів. Включає розчищення джерел, русел річок, закріплення їх берегів, регулювання водних...
БІОДЕБІТ Екологія – охорона природи БІОДЕБІТ – загальна кількість органічних речовин, бактерій, зоопланктону, Фітопланктону та бентосних організмів, що транспортуються течією річки за рік....
МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в...
ВОДИ ВНУТРІШНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВНУТРІШНІ – моря, річки й озера, повністю розташовані на території даної держави, а також мор. порти, бухти і затоки, береги...
ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю вільних та обмінних йонів (водню, алюмінію тощо) у воді та грунті (рН цих середовищ)....
АЕРОБІОНТ Екологія – охорона природи АЕРОБІОНТ – організм, що мешкає в оточенні атмосфери (на суходолі), представник аеробіосфери....
ЕУГАЛОФІТИ Екологія – охорона природи ЕУГАЛОФІТИ – справжні галофіти (т. з. солянки). Багато з Е. мають м’ясисті листки і стебла, цитоплазма їхніх клітин дуже стійка проти...
СТРАТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОБІОСФЕРА – верхня частина аеробіосфери, де теоретично ще можуть існувати деякі мікроорганізми, переважно у вигляді спор. С. просторово не збігається із...
ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ – інфекц. захворювання (малярія, висипний тиф та ін.), що передається від хворого та носія інфекц. агента чи хворої тварини...
ЕКОХІМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОХІМІЯ, екологічна хімія – наука, яка вивчає процеси, що відбуваються з речовинами в екосфері. Є сполучною ланкою в системі суміжних дисциплін...
УРАГАН Екологія – охорона природи УРАГАН – вітер руйнівної сили зі швидкістю понад 35 м/с. Виникаючи над теплими водами тропічної зони, вони завжди супроводжуються величезними руйнуваннями,...
ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – пояснення розвитку сусп-ва переважно внутр. механізмами прогресу культури (без аналізу способу виробництва матер, благ). П. г. розглядає геогр....
МУЛ Екологія – охорона природи МУЛ – 1) дрібнозернисті відклади у водоймах (часточки розміром менші за 0,01 мм становлять, як правило, понад 30 % його маси),...
ДЕФОЛІАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕФОЛІАЦІЯ – штучне позбавлення рослин листків за допомогою дефоліантів, якщо листки заважають збиранню врожаю (напр., у бавовнику)....
КІЛЬЦЮВАННЯ ПТАХІВ Екологія – охорона природи КІЛЬЦЮВАННЯ ПТАХІВ – один із методів вивчення біології диких птахів, шляхів і термінів їх перельоту тощо. На лапці спійманого птаха закріплюють...
РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА – обмеження госп. діяльності, часткова охорона прир. комплексу, яка забезпечує збереження об’єкта (напр., популяції), групи об’єктів або ландшафту загалом....
ЕРІОХОРИ Екологія – охорона природи ЕРІОХОРИ – рослини, насіння яких розповсюджується з вовною тварин....
ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА, хронозона – одиниця заг. стратиграфічної шкали, що відповідає ярусу-3; включає шари з характерним комплексом викопних організмів, що не повторюються...
КАРБОЛІН Екологія – охорона природи КАРБОЛІН – червоно-бура рідина з запахом дьогтю, яка добувається з кам’яновугільного дьогтю, нерозчинна у воді. Містить феноли, антрацен, фенантрен та ін....
ДЕЛЬТА Екологія – охорона природи ДЕЛЬТА – низовинна ділянка суходолу в гирлі річки, утворена річковими наносами, розчленована мережею рукавів і проток, гирлова ділянка річки, що включає...
ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН – здатність організмів визначати своє статичне положення в просторі при пересуванні та міграції. Основу О. т. становлять складні біол....
АРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРОМОРФОЗ, арогенез – один з головних напрямків біол. прогресу живих істот, за якого в ході еволюції ускладнюється, підіймається на вищий рівень...
ТОКСОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСОБНІСТЬ – 1) сукупність фізіол. – біохім. властивостей, що дають змогу організмам жити у водоймах, забруднених стічними водами; 2) ступінь забруднення...
СЛАНИКИ Екологія – охорона природи СЛАНИКИ, сланкі рослини – низькорослі форми дерев, рідше кущів, адаптовані до несприятливих умов середовища. Для них характерне утворення гілок, притиснутих і...
ГЕОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНОЛОГІЯ – хім., фіз.-хім., біохім. та мікробіол. методи безшахтного (переважно за допомогою свердловин) видобування корисних копалин на місці їх залягання....
ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА – період у сезонному розвитку природи – окремих видів рослин (цвітіння, плодоносність тощо), їх угруповань, характерних сезонних явищ у...
ПОЯС НІВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС НІВАЛЬНИЙ – зона вічних снігів, включаючи верхній прир. висотний пояс гір, який звичайно знаходиться вище клімат, снігової межі. Для ландшафту...
САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи САМОУПРАВЛІННЯ – прир. самоорганізація взаємозв’язків усередині прир. системи, яка веде до її гомеостазу. Здійснюється згідно з об’єктивними законами, правилами, принципами....
ЗСУВ Екологія – охорона природи ЗСУВ – слизьке зміщення грунтових мас або гірських порід вниз по схилу під впливом сил тяжіння. 3. часто завдає великих збитків...
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ РОСЛИНИ Екологія – охорона природи ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ РОСЛИНИ – проміжок часу від сходів до прир. смерті рослини, може становити від десятків хвилин до кількох тисяч років....
СХОВИЩЕ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи СХОВИЩЕ ВІДХОДІВ – спеціальні ємності (контейнери, полігони тощо), що призначені для утримання відходів. Високотоксичні та радіоактивні відходи заключають в металеві капсули,...
НЕТТО-ПРОДУКЦІЯ (БІОЦЕНОЗУ) Екологія – охорона природи НЕТТО-ПРОДУКЦІЯ (БІОЦЕНОЗУ) – чиста, або біол., продукція, річний приріст біомаси – нагромаджена автотрофами або консументами біомаса (за одиницю часу і на...
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм технологічний....