Географія
Фізична географія України
Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України
Геологічна будова України
Геологічна будова – це склад і будова земної кори, результат дії складних процесів, що відбувалися протягом тривалого історичного періоду.
Територія України розташована в межах кількох платформених і складчастих тектонічних структур і має складну геологічну будову.
Основною платформеною структурою є давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа, яка має двоповерхову будову. Нижній
На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська плита – платформена структура, фундамент якої сформувався в мезозої, а на захід – Західноєвропейська платформа (палеозойська). Від цих молодих платформ (плит) Східноєвропейську платформу відокремлюють системи прогинів і западин.
До складчастих структур на території України належать:
– Українські Карпати – область молодого (альпійського) горотворення, що розпочалося в неогені й триває дотепер;
– Кримські гори – виникли в мезозойську еру, після чого зруйнувалися; в альпійський час відбулося їх омолодження, унаслідок чого вони набули складчасто-брилового характеру;
– Донецька складчаста споруда – виникла в епоху герцинської складчастості (палеозой).
Породи, відкладені у четвертинному періоді, поширені майже скрізь. Безпосередньо під ними найчастіше залягають гірські породи неогену (Причорноморська і частково Придніпровська низовини, Подільська височина) і палеогену (північна частина Придніпровської низовини), більша частина Карпат.
На північному заході України під гірськими породами четвертинного періоду залягають породи крейдового віку. Вони відслонюються також у долині Сіверського Дінця і його лівих приток та на крайньому північному сході України, а також у Карпатах.
Породи юрського віку поширені у Кримських горах, кам’яновугільного – у Донецькому кряжі.
Найдавніші (докембрійські) породи виходять на поверхню чи перекриті тонким шаром четвертинних порід у межах Придніпровської та Приазовської височин.