GRAMMAR REFERENCE ГРАМАТИЧНИЙ ДОВІДНИК
THE ARTICLE
Артикль
Артикль – це службова частина мови, яка вживається перед іменником. В англійській мові є два артиклі – неозначений (a/an) та означений (the).
Неозначений артикль (a/an) походить від числівника one і тому вживається тільки в однині зі злічуваними іменниками (countable nouns).
Злічувані іменники – це іменники, які мають форму однини та множини, тобто їх можна порахувати.
Наприклад: a book, a pen, an egg, an orange.
З незлічуваними іменниками (uncountable nouns) неозначений артикль не вживається. Незлічувані
З незлічуваними іменниками використовуються дієслова в однині; означений артикль the та слова some, any, much, no.
Наприклад:
Look! Here’s the luggage.
I’d like some milk.
Is there any juice?
У множині неозначений артикль також відсутній (нульовий артикль):
There is a book on the desk. There are books on the desk.
Артикль a вживається перед іменниками, які починаються з голосних звуків (vowels): a, e, i, o, u.
Артикль an вживається перед іменниками, які починаються з приголосних звуків (consonants): b, c, d, f, g, h, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, w, x, y, z.
Наприклад: a cat,
Винятки:
A uniform
A useful book
An hour
Зазвичай артикль ставиться перед іменниками, але якщо іменник має одне або кілька означень, то артикль ставиться перед ними:
A day, a windy day, a very windy day.
Неозначений артикль показує, що певний предмет належить до групи однорідних предметів, але не виділяє його:
Give me a pen, please. – Дай мені ручку, будь ласка.
(У цьому реченні артикль означає, що того, хто просить, влаштовує будь-який олівець, а не якийсь конкретно).
Означений артикль the походить від вказівного займенника this (that). Він показує, що певний предмет якимось чином виділяється з групи однорідних:
Give me the pen, please. – Дай мені, будь ласка, ручку.
(У цьому реченні просять якусь певну ручку: ту, що в руках у співрозмовника; ту, що знаходиться на столі тощо).
У такому випадку артикль можна замінити вказівним займенником this або that.
Це загальноприйняті правила вживання артикля, але існує ще багато спеціальних правил, з якими ви ознайомитеся нижче.
1. Неозначений артикль a/an вживається, коли вперше згадується про якийсь предмет. Якщо ж повідомляється про цей предмет знову, то вживаємо означений артикль the. Наприклад:
Look! There is a cat in my room. The cat is brown and white.
2. Означений артикль вживається з назвами музичних інструментів: I play the piano. She plays the guitar.
3. Якщо повідомляється про заняття спортом, вживання їжі, назви країн чи предмети, які вивчаємо в школі, то артиклі не вживаються.
Наприклад:
I play tennis.
I listen to the news at breakfast.
I have never been to Italy.
I like English.
4. Артикль також не вживається:
А) перед прізвищами, іменами людей, кличками тварин і птахів: Stepanenko, Ivan, Nina, Druzhok, Murka.
Примітка. Якщо перед прізвищем у множині вживається означений артикль, це означає, що йдеться про всіх членів сім’ї:
The Kovalenkos – Коваленки;
Б) перед назвами континентів, країн, міст, сіл: Europe, Ukraine, Poland, Kyiv, Vesele.
Винятки:
The Crimea, the Netherlands, the Philippines, the Caucasus.
В) якщо перед іменником стоїть присвійний, вказівний, питальний займенник або неозначений займенник some, any, no, each, every: my sister, this book, that street, some students, no pens, each pupil, every day.
5. З означеним артиклем the вживаються:
А) назви країн, що складаються із загального іменника з одним або кількома означеннями перед ним;
The United States of America, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland;
Б) назви морів, океанів, річок, заток, проток, каналів і гірських хребтів: the Atlantic Ocean, the Black Sea, the Dnipro River, the Desna River, the Alps.
Означений артикль the вживається з іменниками як в однині, так і в множині.
THE NOUN
Іменник
Іменники в англійській мові, як і в українській, вживаються в однині і множині. В українській мові іменник – змінна частина мови, натомість в англійській мові іменники не змінюються (не мають відмінкових закінчень).
Іменники в англійській мові поділяються на злічувані (ті, які можна порахувати) та незлічувані (ті, які не можна порахувати). Злічувані іменники мають форми однини та множини, а незлічувані лише форму однини.
Наприклад:
– злічувані: a book – books, a paper – papers;
– незлічувані: water, advice, juice, etc.
До групи незлічуваних іменників належать іменники, що позначають:
– рідини, тверді речовини, гази тощо: bread, butter, air, corn, flour, etc;
– шкільні предмети, науки: Literature, Maths, History, etc;
– мови: English, French, Spanish, Ukrainian, etc;
– назви видів спорту: baseball, golf, football, cycling, billiards, etc;
– назви природних явищ: fog, snow, sunlight, shade, etc;
– збірні іменники: luggage, jewellery, money, rubbish, furniture, stationery, etc.
Примітка: а) Слова, що позначають назви напоїв, можуть вживатися і у значенні злічуваних іменників. Порівняйте:
Would you like a coffee? (= a cup of coffee)
Two sodas, please. (= two cups of soda)
Значна кількість незлічуваних іменників, може стати злічуваними в словосполученнях зі словами a piece of, a box of, a cup of, a bag of, a game of та ін.
Наприклад: a piece of advice, a loaf of bread, a glass of milk, a bottle of water, a kilo of meat, a bar of chocolate, a bag of flour, a pair of trousers, etc.
Форма множини іменників утворюється додаванням до форми однини закінчення – s, яке після дзвінких приголосних і голосних вимовляється як звук /z/, а після глухих приголосних – як /s/.
Наприклад: a pen – five pens /z/ a book – two books /s/
Іменники, що закінчуються на – s, – ss, – x, – sh, – ch, у множині мають закінчення – es, яке вимовляється як /iz/: a watch – seven watches /iz/
Якщо іменник в однині закінчується на – у з попередньою приголосною, у множині додається закінчення – es; при цьому у змінюється на і:
A story – three stories
У деяких іменників, що в однині закінчуються на – f або – fe, у множині f змінюється на v і додається закінчення -(e)s. a leaf – many leaves a knife – seven knives
Винятки: a roof – roofs, a belief – beliefs.
Форма множини деяких іменників утворюється не за правилами. Ці іменники необхідно запам’ятати: a man – men a woman – women a person – people a child – children a foot – feet a tooth – teeth a mouse – mice
В англійській мові іменник має два відмінки: загальний (the Common Case) і присвійний (the Possessive Case).
(Note: We don’t use these terms when teaching English in English.) Загальний відмінок не має спеціальних відмінкових закінчень. Зв’язок іменника у загальному відмінку з іншими словами в реченні виражається прийменниками і місцем у реченні. Так, іменник, що стоїть перед присудком, є підметом, а після присудка – прямим додатком:
The teacher asks the student. – Учитель запитує учня.
The student asks the teacher. – Учень запитує вчителя.
Різні зв’язки іменника, що відповідають непрямим відмінкам в українській мові, виражаються за допомогою прийменників:
The boy gave the book to his sister. – Хлопець дав книжку своїй сестрі.
The streets of the city were narrow. – Вулиці міста були вузькі.
Не wrote with a pen. – Він писав ручкою.
Присвійний відмінок вказує на належність предмета якійсь особі. В однині він утворюється додаванням до іменника апострофа і закінчення – s, яке вимовляється за тими самими правилами, що й закінчення множини іменників.
The girl’s book – книжка дівчинки
The cat’s tail – хвіст кота
Присвійний відмінок іменників у множин і утворюється додаванням до них апострофа після закінчення – s: students’ books – книжки студентів
Якщо іменник у множині не закінчується на – s, то присвійний відмінок утворюється додаванням -‘s:
The children’s toys – дитячі іграшки
Замість присвійного відмінка може вживатися іменник із прийменником of:
My friend’s brother – the brother of my friend (брат мого друга)
THE ADJECTIVE
Прикметник
Ступені порівняння прикметників
(Comparatives and Superlatives)
В англійській мові прикметники не змінюються ні за родами, ні за числами, ні за відмінками. Вони змінюються лише за ступенями порівняння.
Якісні прикметники мають основну форму (the positive degree), вищий (the comparative degree or comparatives) і найвищий (the superlative degree or superlatives) ступені порівняння.
Форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників можуть бути, як і в українській мові, простими і складеними.
Прості форми ступенів порівняння прикметників утворюються додаванням до основної форми закінчення – еr у вищому та – est – у найвищому ступені:
Old – older – the oldest.
Складені форми ступенів порівняння утворюються за допомогою слів more (більш) у вищому ступені та most (найбільш) – у найвищому. Основна форма прикметника залишається без змін:
Beautiful – more beautiful – the most beautiful.
В англійській мові прості форми ступенів порівняння мають:
А) усі односкладові прикметники:
Short – shorter – shortest
Б) двоскладові прикметники, що закінчуються на – у, – er, – lе, – ow:
Easy – easier – easiest clever – cleverer – cleverest simple – simpler – simplest narrow – narrower – narrowest
В) двоскладові прикметники з наголосом на другому складі:
Polite – politer – politest
Складені форми ступенів порівняння мають усі багатоскладові прикметники і двоскладові з наголосом на першому складі, крім тих, що закінчуються на – у, – er, – le, – ow:
Interesting – more interesting – the most interesting famous – more famous – the most famous
Винятки:
Ступені порівняння деяких прикметників в англійській мові, як і в українській, утворилися від інших коренів. Їх потрібно запам’ятати.
Good – better – the best гарний – кращий – найкращий
Bad – worse – the worst поганий – гірший – найгірший
Little – less – the least малий – менший – найменший
Much (many) – more – the most багато – більше – найбільше
При утворенні простих форм ступенів порівняння прикметників дотримуються таких правил орфографії:
А) якщо прикметник закінчується на – е, то перед закінченнями – еr та – est воно випадає:
Nice – nicer – the nicest
Б) в односкладових прикметниках перед закінченнями – еr та – est подвоюється кінцева приголосна, якщо перед нею стоїть короткий голосний звук:
Big – bigger – the biggest
В) якщо прикметник закінчується буквою – у з попередньою приголосною, то перед – er, – est літера у змінюється на і:
Funny – funnier – the funniest
Вищий ступінь порівняння прикметників (comparatives) вживається для порівняння двох людей, тварин, предметів або явищ.
She is taller than you.
Найвищий ступінь порівняння прикметників (superlatives) вживається для порівняння трьох і більше людей, тварин, предметів або явищ.
It is the shortest story in the book.
This is the most dangerous fish in the sea.
THE NUMERAL
Числівник
В англійській мові числівники поділяються на кількісні (cardinal) та порядкові (ordinal).
Cardinal Numerals
1 – one | 18 – eighteen |
2 – two | 19 – nineteen |
3 – three | 20 – twenty |
4 – four | 21 – twenty-one |
5 – five | 22 – twenty-two |
6 – six | 23 – twenty-three |
7 – seven | 24 – twenty-four |
8 – eight | 25 – twenty-five |
9 – nine | 26 – twenty-six |
10 – ten | 30 – thirty |
11 – eleven | 40 – forty |
12 – twelve | 50 – fifty |
13 – thirteen | 60 – sixty |
14 – fourteen | 70 – seventy |
15 – fifteen | 80 – eighty |
16 – sixteen | 90 – ninety |
17 – seventeen | 100 – a hundred / one hundred |
Порядкові числівники (ordinal), крім перших трьох, утворюються шляхом додаванням суфікса – th до відповідних кількісних числівників. При цьому деякі з них зазнають змін у написанні й вимові.
Ordinal Numerals
1st – first
2nd – second
3rd – third
4th – fourth
5th – fifth
6th – sixth
7th – seventh
8th – eighth
9th – ninth
10th – tenth
11th – eleventh
12th – twelfth
13th – thirteenth
14th – fourteenth
15th – fifteenth
16th – sixteenth
17th – seventeenth
19th – nineteenth
20th – twentieth
21st – twenty-first
22nd – twenty-second
23rd – twenty-third
24th – twenty-fourth
25th – twenty-fifth
26th – twenty-sixth
30th – thirtieth
40th – fortieth
50th – fiftieth
60th – sixtieth
70th – seventieth
80th – eightieth
90th – ninetieth
100th – one hundredth
Зазвичай порядкові числівники вживаються з означеним артиклем.
THE PRONOUN
Займенник
Займенник – частина мови, що лише вказує на предмет, ознаку та кількість, але не називає його.
В англійській мові займенники поділяються на: особові, присвійні, зворотні, вказівні, неозначені, питальні.
Особові займенники (Personal Prounouns)
Особові займенники в англійській мові мають два відмінки: називний і об’єктний.
Називний відмінок:
I – я
You – ти
He – він
She – вона
It – воно (він, вона – для неживих предметів і тварин)
We – ми
You – ви
They – вони
Особові займенники в називному відмінку виконують функцію підмета (subject pronouns):
The girl is reading. – She is reading.
Mark likes ice cream very much. – He likes ice cream very much.
Об’єктний відмінок:
Me – мене, мені
You – тебе, тобі
Him – його, йому
Her – її, їй
It – його, йому, її, їй
Us – нас, нам
You – вас, вам
Them – їх, їм
Особові займенники в об’єктному відмінку виконують функцію додатка (object pronouns).
I like him.
Після прийменників особові займенники вживаються лише у формі об’єктного відмінка.
Dan talks to her.
The Possessive Pronouns
Присвійні займенники
Присвійні займенники мають дві форми: відносну, яка вживається лише як означення до іменника (possessive adjectives), та абсолютну, яка вживається самостійно, тобто без іменника (possessive pronouns).
Відносна форма | Абсолютна форма |
My | Mine |
Your | Yours |
His | His |
Her | Hers |
Its | Its |
Our | Ours |
Their | Theirs |
This is your book. Give me mine. – Це твоя книжка. Дай мені мою.
В англійській мові немає такого присвійного займенника, що відповідав би українському займеннику свій. Останній перекладається на англійську мову різними присвійними займенниками залежно від особи, якої він стосується:
I read my book yesterday. – Я читав свою книжку вчора.
She read her book yesterday. – Вона читала свою книжку вчора.
The Reflexive Pronouns
Зворотні займенники
Від присвійних займенників my, our, your і т. д. шляхом додавання закінчень – self (в однині) та – selves (у множині) утворюються зворотні займенники myself, ourselves, yourselves і т. д., які часто відповідають українським себе в різних відмінках та сам.
I have done it myself. – Я зробив це сам.
THE ADVERB
Прислівник
Прислівник в англійській мові, як і в українській, – це частина мови, що вказує на ознаку дії (стану) або якості.
Nina studies very well.
He speaks loudly.
Прислівники поділяються на прості й похідні. До похідних прислівників належать такі, які утворюються додаванням суфіксів до прикметників та іменників.
Більшість прислівників утворюються від прикметників за допомогою суфікса – ly:
Usual – usually
Винятки:
Good – well
Fast – fast
Hard – hard
Деякі правила правопису.
Якщо прикметник закінчується на – у, змініть його та додайте суфікс – ly:
Noisy – noisily
Закінчення – e залишається перед суфіксом – ly: nice – nicely
Виняток:
True – truly
Закінчення – le змінюється на – ly: possible – possibly
За своїм значенням прислівники в англійській мові поділяються на окремі групи. Розглянемо деякі зних.
Adverbs of manner (прислівники способу дії): badly, well, slowly, quickly та ін. показують, як відбувається дія. Як правило, такі прислівники стоять у кінці речення, але ті, які закінчуються на – ly, інколи можуть знаходитися і всередині речення.
We ran to the river quickly.
We quickly ran to the river.
Adverbs of time (прислівники часу): today, yesterday, soon, now, late, then, when, since, before та adverbs of place (прислівники місця):
Here, there, above, downstairs, outside, where – зазвичай вживаються на початку або в кінці речення.
He was not at school yesterday. – Його не було у школі вчора. Tomorrow we have six lessons. – Завтра ми маємо шість уроків.
Adverbs of Frequency (прислівники частотності): often, never, ever, always, sometimes, seldom та ін., як правило, вживаються всередині речення, між підметом та присудком, або після форм допоміжного дієслова to be.
I sometimes visit my friends.
Do you usually go to the library on Saturday?
I am occasionally good at writing test.
Прислівники normally, usually, often, sometimes та occasionally
Можуть також вживатися на початку речення.
Normally we have five lessons on Thursday. – Зазвичай ми маємо п’ять уроків у четвер.
THE VERB
Дієслово
Дієслово – це частина мови, яка означає дію предмета. Особливістю англійської мови є те, що в ній дуже легко можна утворити дієслова практично від будь-якого іменника, назви предмета чи явища. Для цього часто достатньо додати перед словом службову частину мови – частку to.
Наприклад:
Work – робота
To work – працювати
Дієслово в англійській мові має особові й неособові форми. Особові форми дієслова вказують на особу, число, спосіб, час дії і стан. До особових належать форми дієслова в трьох особах однини і множини, в усіх часах активного і пасивного стану, в дійсному і наказовому способах. Ці форми дієслів вживаються в реченні в ролі присудка.
I study English at school. – Я вивчаю англійську мову у школі.
We study English at school. – Ми вивчаємо англійську мову у школі.
Study English at school! – Вивчайте англійську мову у школі.
В англійській мові розрізняють чотири групи часових форм дієслова:
Simple Tenses – неозначені часи
Continuous Tenses – тривалі часи
Perfect Tenses – перфектні / доконані часи
Perfect Continuous Tenses – перфектно-тривалі часи
У кожній групі, крім теперішнього (Present), минулого (Past) та майбутнього часу (Future), є ще форма Future-in-the-Past, що виражає майбутню дію відносно минулого часу.
За способом утворення Past Simple та Past Participle дієслова в англійській мові поділяють на правильні й неправильні. Правильні дієслова утворюють другу та третю форми додаванням закінчення – ed до базової форми.
Work – worked – worked
Play – played – played
Try – tried – tried
Неправильні дієслова утворюють ці форми по-різному, тому їх треба запам’ятати, скориставшись таблицею неправильних дієслів (див. форзаци).
Write – wrote – written
В англійській мові є ще й так звані допоміжні дієслова. Вони слугують для побудови стверджувальної, заперечної та питальної форм дієслова у різних групах часів.
У шостому класі вивчаються деякі часи груп Simple, Continuous та Perfect.
PRESENT SIMPLE TENSE
Теперішній простий (неозначений) час
Теперішній простий (неозначений) час вживається:
– для вираження постійної або повторюваної дії чи звички, яка характеризує підмет та відбувається взагалі, а не в момент мовлення:
I go to school on foot.
I get up at seven o’clock.
– з дієсловами to see, to know, to hear, to feel, to want, to hate, to love, to understand та деякими іншими для вираження дії, що відбувається в момент мовлення:
I see Ann near my house.
– для вираження думок, почуттів чи надання постійної характеристики:
She plays the piano.
– для вираження незмінної істини, загальновідомого факту, необмеженого часовими рамками:
Spring comes after winter.
Стверджувальна форма дієслова в теперішньому простому (неозначеному) часі в усіх особах однини та множини співпадає з базовою формою дієслова без частки to. Єдиний виняток – третя особа однини, де додається закінчення – s або – es.
I play.
You play.
He (She, It) plays.
We (They) play.
Закінчення – s після глухих приголосних вимовляється як звук /s/, а після дзвінких приголосних і голосних – як /z/.
She speaks. /s/ He reads. /z/
Якщо основа дієслова закінчується на – s, – sh, – ss, – ch, – tch, – x, то в третій особі однини до дієслова додається закінчення – es, яке вимовляється як /iz/:
She watches TV every day. – Вона дивиться телевізор щодня.
Якщо дієслово закінчується на – у з попередньою приголосною, то перед – es буква – у змінюється на – і:
He tries
Якщо перед – у стоїть голосна, то до дієслова додається лише закінчення – s:
He plays football on Sundays. – Він грає у футбол щонеділі.
Заперечна форма в Present Simple Tense утворюється за допомогою допоміжного дієслова do (does), заперечної частки not та базової форми основного дієслова без частки to.
I don’t work. / He doesn’t work. / You don’t work.
Питальна форма Present Simple Tense утворюється з допоміжного дієслова do (does) та базової форми основного дієслова без частки to. Допоміжне дієслово ставиться перед підметом.
Do I work? Do we work?
Do you work? Do you work?
Does he (she) work? Do they work?
Короткі відповіді:
– Yes, I do. / No, I don’t.
– Yes, she does. / No, she doesn’t.
Відмінювання дієслова to be:
Affirmative (Стверджувальна форма) | Negative (Заперечна форма) | Interrogative (Питальна форма) |
I am. | I am not. | Am I? |
You are. | You are not. | Are you? |
He (she, it) is. | He (She, It) is not. | Is he (she, it) is? |
We are. | We are not. | Are we? |
You are. | You are not. | Are you? |
They are. | They are not. | Are they? |
Short answers (Короткі відповіді)
Yes, I am. | No, I am not. / No, I’m not. |
Yes, you are. | No, you are not. / No, you aren’t. |
Yes, he (she, it) is. | No, he (she, it) is not (isn’t.) |
Yes, we are. | No, we are not. / No, we aren’t. |
Yes, you are. | No, you are not. / No, you aren’t. |
Yes, they are. | No, they are not. / No, they aren’t. |
Відмінювання дієслова to have:
Affirmative (Стверджувальна форма) | Negative (Заперечна форма) | Interrogative (Питальна форма) |
I have. | I do not have. | Do I have? |
You have. | You do not have. | Do you have? |
He (she, it) has. | He (She, It) does not have. | Does he (she, it) have? |
We have. | We do not have. | Do we have? |
You have. | You do not have. | Do you have? |
They have. | They do not have. | Do they have? |
Short answers (Короткі відповіді)
Yes, I have. | No, I do not (don’t) have. |
Yes, you have. | No, you do not (don’t) have. |
Yes, he (she, it) has. | No, he (she, it) does not (doesn’t) have. |
Yes, we have. | No, we do not (don’t) have. |
Yes, you have. | No, you do not (don’t) have. |
Yes, they have. | No, they do not (don’t) have. |
PAST SIMPLE TENSE
Минулий простий (неозначений) час
Past Simple Tense вживається для вираження одноразової або постійної дії в минулому, яка не пов’язана з теперішнім моментом мовлення. Зазначений час oписує минулі події. На українську мову він перекладається минулим часом доконаного або недоконаного виду залежно від змісту речення.
Past Simple Tense часто вживається з обставинними словами yesterday учора, last week минулого тижня, last year торік, last summer минулого літа, the other day недавно, цими днями тощо.
I went to the library on Saturday. – Я ходив до бібліотеки у суботу.
Для того щоб утворити стверджувальну форму Past Simple Tense, треба до базової форми правильного дієслова додати закінчення – ed.
І worked.
You worked.
Не (She) worked.
We worked.
They worked.
Закінчення – ed вимовляється так:
/t/ – після глухих приголосних, крім t: to help – helped /t/;
/d/ – після дзвінких приголосних, крім d, і після голосних: to open – opened /d/;
/id/ – після приголосних t, d: to want – wanted /id/.
Дієслова, що закінчуються в інфінітиві буквою – у, якій передує приголосна, змінюють – у на – і перед закінченням – ed: to study – studied:
Дієслова, що закінчуються буквою – e, втрачають її перед закінченням – ed:
To live – lived.
Past Simple Tense неправильних дієслів треба запам’ятати (див. список неправильних дієслів).
Як правильні, так і неправильні дієслова в Past Simple Tense мають однакову форму для всіх осіб однини і множини.
І read a book yesterday.
You read a book yesterday.
He (She) read a book yesterday.
We read a book yesterday.
They read a book yesterday.
Виняток становить дієслово to be:
I was
He (She, It) was
We were
You were
They were
Питальна і заперечна форми Past Simple Tense утворюються за тими самими правилами, що й Present Simple Tense, але допоміжне дієслово to do вживається в Past Simple (did) в усіх особах.
I did not play.
You did not play.
He (She, It) did not play.
Affirmative (Стверджувальна форма) | Negative (Заперечна форма) | Interrogative (Питальна форма) |
I played. | I did not play. | Did I play? |
You played. | You did not play. | Did you play? |
He (She, It) played. | He (She, It) did not play. | Did he (she, it) play? |
We played. | We did not play. | Did we play? |
You played. | You did not play. | Did you play? |
They played. | They did not play. | Did they play? |
Short answers (Короткі відповіді)
Yes, I did. | No, I did not. / No, I didn’t. |
Yes, you did. | No, you did not. / No, you didn’t. |
Yes, he (she, it) did. | No, he (she, it) did not (didn’t.) |
Yes, we did. | No, we did not. / No, we didn’t. |
Yes, you did. | No, you did not. / No, you didn’t. |
Yes, they did. | No, they did not. / No, they didn’t. |
FUTURE SIMPLE TENSE
Майбутній простий (неозначений) час
Future Simple Tense вживається для вираження одноразової, постійної або повторюваної дії, що відбудеться в майбутньому. При цьому часто вживаються такі слова: tomorrow – завтра, next week – наступного тижня, next month – наступного місяця, next year – наступного року тощо.
I will go to the library tomorrow. – Я піду до бібліотеки завтра.
В сучасній англійській мові стверджувальна, питальна та заперечна форми Future Simple Tense утворюються за допомогою допоміжного дієслова will та базової форми основного дієслова без частки to.
У загальному запитанні допоміжне дієслово will ставиться перед підметом.
Affirmative (Стверджувальна форма) | Negative (Заперечна форма) | Interrogative (Питальна форма) |
I will (I’ll) read. | I will not (won’t) read. | Will I read? |
You will (you’ll) read. | You will not (won’t) read. | Will you read? |
He will (he’ll) read. | He will not (won’t) read. | Will he read? |
She will (she’ll) read. | She will not (won’t) read. | Will she read? |
It will (it’ll) read. | It will (won’t) read. | |
We will (we’ll) read. | We will not (won’t) read. | Will we read? |
CONTINUOUS TENSES
Тривалі часи
Часи групи Continuous вживаються для вираження дії як процесу, тобто дії, що триває в момент мовлення чи в теперішній період часу (Present Continuous Tense), тривала в якийсь момент чи період часу в минулому (Past Continuous Tense), триватиме в певний момент чи період часу в майбутньому (Future Continuous Tense).
Часи групи Continuous утворюються з допоміжного дієслова to be у відповідній часовій формі та дієприкметника теперішнього часу (Present Participle) основного дієслова.
Present Participle утворюється додаванням закінчення – ing до інфінітива основного дієслова без частки to:
Read – reading
Дієслова, що закінчуються в інфінітиві на – е, втрачають його перед закінченням – ing: give – giving.
У дієсловах, що закінчуються на приголосну з попередньою короткою наголошеною голосною, перед закінченням – ing кінцева приголосна подвоюється: to run – running, to sit – sitting.
Якщо дієслово закінчується буквосполученням – іе, то перед закінченням – ing, – іе змінюється на – у: lie – lying.
PRESENT CONTINUOUS TENSE
Теперішній тривалий час
Теперішній тривалий час вживається для вираження дії, яка відбувається в момент мовлення. Present Continuous Tense може вживатися з такими словами, що позначають час виконання дії: now, at the moment, at present.
З такими словами, як: to believe, to feel, to hear, to know, to like, to see, to smell, to sound, to taste, to think, to understand, to want – теперішній тривалий час не вживається, замість нього вживаємо Present Simple Tense.
Affirmative (Стверджувальна форма) | Negative (Заперечна форма) | Interrogative (Питальна форма) |
I am working. | I am not working. | Am I working? |
You are working. | You are not working. | Are you working? |
He (she, it) is working. | He (she, it) is not working. | Is he (she, it) working? |
We are working. | We are not working. | Are we working? |
You are working. | You are not working. | Are you working? |
They are working. | They are not working. | Are they working? |
Short answers (Короткі відповіді)
Yes, I am. | No, I am not. / (I’m not.) |
Yes, you are. | No, you are not. / No, you aren’t. |
Yes, he (she, it) is. | No, he (she, it) is not (isn’t.) |
Yes, we are. | No, we are not. / No, we aren’t. |
Yes, you are. | No, you are not. / No, you aren’t. |
Yes, they are. | No, they are not. / No, they aren’t. |
Present Continuous Tense також вживається для вираження запланованої дії в найближчому майбутньому, яка найчастіше виражається словами, що означають рух.
I am going to Kyiv tomorrow. – Завтра я їду до Києва.
PRESENT PERFECT TENSE
Теперішній доконаний (завершений) час
Present Perfect Tense вживається:
– для позначення часу, який почався в минулому та продовжується під час мовлення:
I have lived here all my life. – Я мешкаю тут усе своє життя;
– коли є результат дії. У цьому випадку ми не вказуємо час. Присудок перекладається дієсловом доконаного виду:
I have already written a letter. – Я вже написав листа.
Present Perfect Tense вживається з прислівниками just – щойно, already – вже, yet – ще та прийменниками for – протягом, since – з.
Yet (ще) вживається наприкінці питального та заперечного речень:
I have not read the book yet. – Я ще не прочитав книжку.
For (протягом) позначає період тривалості дії:
I have known him for five years. – Я знаю його п’ять років.
Since (з) вказує на початок дії:
We have lived in Lviv since 1998. – Ми живемо у Львові з 1998 року.
Present Perfect Tense утворюється за допомогою дієслова to have y Present Simple Tense та дієприкметника минулого часу. Для того щоб утворити дієприкметник минулого часу від правильних дієслів, треба додати закінчення – ed до базової форми дієслова; для неправильних дієслів – це форми, які знаходяться в третій колонці списку неправильних дієслів.
Affirmative (Стверджувальна форма) | Negative (Заперечна форма) | Interrogative (Питальна форма) |
I have done. | I have not done. | Have I done? |
You have done. | You have not done. | Have you done? |
He (she, it) has done. | He (she, it) has not done. | Has he (she, it) done? |
We have done. | Wet have not done. | Have we done? |
You have done. | You have not done. | Have you done? |
They have done. | They have not done. | Have they done? |
Short answers (Короткі відповіді)
Yes, I have. | No, I have not (haven’t). |
Yes, you have. | No, you have not (haven’t). |
Yes, he (she, it) has. | No, he (she, it) has not (hasn’t). |
Yes, we have. | No, we have not (haven’t). |
Yes, you have. | No, you have not (haven’t). |
Yes, they have. | No, they have not (haven’t). |
MODAL VERBS
Модальні дієслова
Дієслова can (could), may (might), must (had to), should (ought
To) та деякі інші відносяться до групи модальних дієслів (Modal Verbs). Модальні дієслова не вживаються самостійно, а тільки у сполученні з інфінітивом основного (змістового) дієслова. Вони позначають можливість, здатність, імовірність, необхідність виконання дії, яка зазначається основним дієсловом.
He can do it himself. – Він може зробити це самостійно.
They may come tonight. – Можливо, вони прийдуть сьогодні ввечері.
I must speak to him. – Я повинен поговорити з ним.
I might do the shopping on Saturday. – Можливо, я піду за покупками у суботу.
Модальні дієслова не мають усіх часових форм, як інші дієслова. Вони також не мають неособових форм дієслова – інфінітиву, дієприкметників І та ІІ та герундію.
Модальні дієслова can та may мають форми теперішнього та минулого часів: can – could, may – might.
Модальне дієслово must має лишу форму теперішнього часу, а в інших часових формах необхідно використовувати його еквівалент – have to.
Необхідно пам’ятати, що:
– інфінітив, який стоїть після модальних дієслів, вживається без частки to. (Виняток: модальне дієслово ought to.)
Наприклад:
I can do it. – Ти можеш це зробити.
You may take it. – Ти можеш це взяти.
You should help him. – Тобі варто йому допомогти.
But: You ought to help him. – Тобі варто йому допомогти.
– У третій особі однини теперішнього часу модальні дієслова не мають закінчення – s: He can do it. He may take it.
– Питальна форма утворюється без використання допоміжного дієслова to do, причому модальне дієслово ставиться перед підметом.
Наприклад:
Can you do it? – Чи ти можеш це зробити?
May I take it? – Чи можна мені це взяти? Should I buy that? – Чи варто мені це купувати?
– Заперечна форма утворюється за допомогою заперечної частки not, яка приєднується до модального дієслова:
He cannot (can’t) do it. He may not (mayn’t) take it.
У розмовному стилі в заперечній формі зазвичай використовуються такі скорочення:
Cannot = can’t
Could not = couldn’t
May not = mayn’t
Might not = mightn’t
Must not = mustn’t
Should not = shouldn’t
Значення деяких модальних дієслів CAN
Модальне дієслово can (could) використовується для позначення фізичної чи розумової здатності виконати ту чи іншу дію. Поряд із зазначеним модальним дієсловом у різних часових формах використовується його еквівалент – структура to be able to do something.
He can read very well. – Він уміє читати дуже добре.
He could swim very well when he was young. – Він умів добре плавати, коли був молодим.
MAY / MIGHT
Модальне дієслово may / might використовується для позначення дозволу виконати ту чи іншу дію, а також для висловлення ймовірності виконання тієї чи іншої дії:
You may take my dictionary. – Ти можеш скористатися моїм словником.
He may / might know her address. – Можливо, він знає її адресу.
MUST
Модальне дієслово must використовується для висловлення необхідності виконання тієї чи іншої дії (згідно існуючих правил):
You must go there tomorrow. – Ти повинен сходити туди завтра.
SHOULD
Модальне дієслово should використовується для висловлення поради, рекомендації щодо виконання тієї чи іншої дії:
You should ask her for advice. – Тобі варто звернутися до неї за порадою.
You should consult a doctor. – Тобі варто порадитися із лікарем.
Інші значення модальних дієслів вивчаються на наступних етапах навчання.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)