Ідеологія політична ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Ідея європейська – поняття “Європа” несе в собі не тільки географічне, а й історичне, соціокультурне, релігійне і політичне навантаження, зміст. Воно існує давно, а протягом останніх сторіч означає щось більше, ніж просто географічний вираз. На думку дослідників, Європа асоціювалася з ідеєю волі в часи античності, з ідеєю християнського миру в середні віки і Новий час і з цивілізацією з XVIII ст. Вперше поняття “Європа” набуло специфічного змісту або звучання в контексті конфронтації греків з персами.

Очевидно, вже з V ст. до н. е. давньогрецькі автори почали пов’язувати концепції Європи й Азії з розходженнями в мові, культурі, способі життя, системі правління тощо. Проте було б перебільшенням стверджувати про існування вже в ті часи ідеї європейської ідентичності; вона являє собою порівняно новий феномен. Думка щодо єдності Європи формувалася протягом багатьох століть. Поступово утверджувалося почуття європейської ідентичності, що, зокрема, виявилося у виникненні і використанні слова “європейськість”. Ідентифікація Європи від Атлантичного узбережжя до Східної Європи відбувалася на основі

двох універсальних опор – Римсько-католицької церкви і Священної Римської імперії. Їм не було бодай якоїсь реальної альтернативи. У XVII ст. в дусі Просвітництва Європу вперше почали ототожнювати з цивілізацією. З цього часу почали формуватися ідеї переваги Європи над іншими регіонами і європейських народів – над іншими народами. Вони діставали дедалі чіткіші обриси в міру прогресу європейської науки, техніки й економіки, а також нарощування географічних відкриттів, подорожей і, нарешті, колоніальних завоювань. Розроблялися параметри і критерії передової європейської цивілізації, що протиставлялася відсталим варварським незахідним суспільствам. Утверджувалась думка, що світова історія досягла свого вищого ступеня розвитку в європейській цивілізації. Почали визрівати проекти політичного об’єднання Європи. У 30-х роках XIX ст. Дж. Мадзіні висунув ідею Сполучених Штатів Європи. На Паризькому конгресі європейських пацифістів у 1849 р. В. Гюго надав їй широкої популярності. У 1876 р., коли серби повстали проти турецького панування, В. Гюго знову виступив з обгрунтуванням створення європейської федерації. Водночас звертає на себе увагу той факт, що друга половина XIX – початок XX ст. стали періодом не тільки безмежної віри в перевагу європейської цивілізації, а й агресивного націоналізму, який по суті підривав переконаність у належності всіх європейських народів до єдиної європейської спільноти із спільною долею. Апогеєм цього процесу стала Перша світова війна; європейські народи вступили в смертельне протиборство один з одним. Проекти політичного об’єднання Європи і далі мали певну популярність. Вони знайшли відображення в поглядах чеського філософа, майбутнього президента Чехословацької Республіки Т. Масарика на створення “Нової Європи”, що складається з вільних і незалежних народів. Думка про можливість та бажаність досягнення єдності європейських країн і народів була в найбільш розгорнутій формі розроблена графом Куденхове-Каллергі в книзі “Пан-Європа” (1923 р.). Ії головна ідея – об’єднана Європа, яка, створивши певний “пан’європейський союз”, може стати якимсь самостійним політичним і економічним утворенням, що протистоїть тимчасово Радянському Союзові, Великобританії і США,- знайшла позитивний відгук у провідних політичних і громадських діячів 20-30-х років XX ст. Наприкінці 1924 р. було обнародувано маніфест пан’європеїзму. У 1926 р. у Відні зібрався 1-й пан’європейський конгрес, на якому було проголошено створення Пан’європейського союзу. Подальший конструктивний розвиток цієї ідеї почався після Другої світової війни. її матеріальним втіленням стало створення в 1957 р. економічного співтовариства “Спільний ринок”, що трансформувався у 80-90-х роках у Європейський Союз (див. також: Європейський Союз, Ідея європейського дому).

Метаморфозы Европы. – M., 1992; Бор M. 3. История мировой экономики. – М., 1998; Европа вчера, сегодня, завтра. – М., 2002; Политологическая энциклопедия. – М., 2003.

А. Кудряченко

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

Ідеологія політична - Довідник з політології

Схожі записи:

Геополітика і розвиток Японії Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ 4. Геополітика і розвиток Японії Один із засновників геополітики Карл Хаусхофер залічував Японію до “острівних країн з...
Національний університет Києво-Могилянська академія(КМА, НУКМА) Політологічний словник Національний університет Києво-Могилянська академія(КМА, НУКМА) – перший вищий навчальний заклад, видатний осередок української, східнослов’янської, загальнослов’янської культури, освіти, науки й суспільно-політичної думки України ХVІІ-ХІХ...
Юрисдикція Політологічний словник Юрисдикція (лат. jurisdictio – суд, судочинство) – коло повноважень судового або адміністративного органу з правової оцінки конкретних органів, у тому числі щодо розв’язання...
Яку небезпеку приховує в собі політичний екстремізм? 31 Яку небезпеку приховує в собі політичний екстремізм? Які основні витоки сучасного тероризму? Політичний екстремізм – це схильність до крайніх поглядів і методів у політиці...
Мотиви політичні Політологічний словник Мотиви політичні (фр. motif, від лат. motus – рух) – усвідомлена спонука (прагнення) до здійснення конкретних вольових дій чи утримання від них (бездіяльність),...
Що є сучасна демократія? Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 4. Що є сучасна демократія? Авраам Лінкольн стверджував, що демократія – це влада народу, влада,...
Відновлення української держави в програмах українських політичних партій кінця XIX – початку XX ст Політологічний словник Відновлення української держави в програмах українських політичних партій кінця XIX – початку XX ст. Ідея відновлення власної державності була центральною в українській політичній...
Об’єднання Німеччини Політологічний словник Об’єднання Німеччини – згідно з рішенням керівників трьох великих держав – переможниць у Другій світовій війні – СРСР, США і Великобританії на Потсдамській...
ВОЛЮНТАРИЗМ ВОЛЮНТАРИЗМ – 1) напрям політичної свідомості, який розглядає людську волю, суб’єктивізм як головний чинник політики; 2) політична діяльність, зумовлена передусім суб’єктивною волею керівних осіб і...
Єврокомунізм Політологічний словник Єврокомунізм – течія у комуністичних партіях Західної Європи в середині 70-х – у 80-х роках, що сповідувала демократичний шлях завоювання влади і проголошувала...
Які існують методологічні підходи до вивчення політичної системи суспільства? 52 Які існують методологічні підходи до вивчення політичної системи суспільства? Вітчизняна політична наука визначає політичну систему як інтегровану сукупність політичної влади, суб’єктів, відносин, політичної організації...
Локаут Політологічний словник Локаут (англ. lock-out, букв, зачиняти двері перед будь-ким) – звільнення з ініціативи роботодавця працівників у зв’язку з колективним трудовим спором і оголошенням ними...
Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що...
Закон дванадцяти таблиць Політологічний словник Закон дванадцяти таблиць – одна з найдавніших пам’яток писемності, перше свідчення римського права. Текст було написано на камені в 451-450 рр. до н....
Поділ влади Політологічний словник Поділ влади – один з основних принципів демократичного політичного режиму, ефективного функціонування політичної системи в цілому, держави зокрема. Принцип П. в. як концепцію...
Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія Політологічний словник Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія – державні телерадіоорганізації, що ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах мовлення і підзвітні Верховній Раді України та Президенту України. Загальнонаціональний...
Глоболюція Політологічний словник Глоболюція – зміна політичного режиму в державі, здійснена за визначального політичного та економічного втручання інших держав, міжнародних організацій та органів, транснаціональних корпорацій. Г....
ІННОВАЦІЯ ПОЛІТИЧНА ІННОВАЦІЯ ПОЛІТИЧНА – процес створення та впровадження нових форм організації влади, управління....
Вольтер Політологічний словник Вольтер (Франсуа Марі Аруе) (1694 – 1778) – видатний французький мислитель. Був камергером, придворним історіографом, а також перебував на службі у прусського короля...
Еволюціонізм Політологічний словник Еволюціонізм – наукова школа (теорія) з вивчення сутності культури, яка грунтується на уявленнях про еволюційно-прогресивний характер історико-культурного процесу. О. Антонюк...
Ескалація Політологічний словник Ескалація – термін, яким позначається розвиток політичного конфлікту вглиб (по вертикалі). Е. передбачає посилення інтенсивності (збільшення кількості і частоти) чи ворожості (поступовий перехід...
Веймарська республіка Політологічний словник Веймарська республіка – буржуазно-демократична республіка, що існувала в Німеччині з часу прийняття Веймарської конституції 1919 р. до встановлення фашистської диктатури у 1933 р....
Теорія конвергенції Політологічний словник Теорія конвергенції (пізньолат. convergentio – зближення, наближення до одного центру, від convergere – наближатися, сходитися до одного центру) – теорія, що обгрунтовує зближення...
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) Політологічний словник Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) – утворена на основі конвенції, яка була прийнята 1967 року у м. Стокгольмі (Швеція) на дипломатичній конференції державами...
Адміністративно-командна система Політологічний словник Адміністративно-командна система – система управління суспільством, що грунтується на жорстких методах бюрократичного централізму. Термін А.-к. с.; з кінця 80-х років застосовується у суспільних...
Суб’єкти та об’єкти етнополітики Політологічний словник Суб’єкти та об’єкти етнополітики – обов’язкові елементи етнополітичних відносин, які потрібно розглядати у діалектичній єдності, взаємозв’язку і взаємозалежності. Водночас кожен з них має...
Плюральний вотум Політологічний словник Плюральний вотум (від лат. pluralis – множинний і votum – бажання) – практика надання окремим категоріям населення більшої кількості голосів, ніж звичайним виборцям....
Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки,...
ГЕОПОЛІТИКА ГЕОПОЛІТИКА – 1) політична доктрина, яка надає переважного значення в обгрунтуванні політики зовнішнім чинникам; 2) конкретно-історичні форми впливу територіально-географічних особливостей розташування країни чи групи країн...
Грамші Антоніо Політологічний словник Грамші Антоніо (1891, Алєс, о. Сардинія – 1937, Рим)- італійський мислитель, який розробив оригінальну концепцію марксизму. Вона багато в чому була сприйнята італійськими...
Політичний простір Політологічний словник Політичний простір – це мережа політичних полів, які забезпечують політичне керівництво на всіх рівнях суспільства та світу. Політичне поле являє собою систему об’єктивних...
Месіанізм Політологічний словник Месіанізм – 1) в іудаїзмі і християнстві віра у пришестя Месії; 2) віра в особливу роль, месію будь-якого народу (у цьому розумінні часто...
Бабкіна Ольга Володимирівна Політологічний словник Бабкіна Ольга Володимирівна (нар. 1954) – перший в Україні доктор політичних наук (дисертація;Неоконсервативні політичні теорії Заходу. Закінчила юридичний факультет Київського державного Університету ім....
Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко...
Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до...