Інвестування в цінні папери

Інвестування в цінні папери – основні правила інвестування підприємств в різні види акцій та облігацій з метою отримання прибутків з найменшим ризиком. Вкладення коштів у цінні папери залежить від трьох параметрів: 1) дохідності цінних паперів; 2) ступеня ризику (або надійності) в разі вкладення їх у різні види цінних паперів; 3) зростання доходу від таких вкладень. За ступенем надійності, отже, найменшого ризику втрати інвестувань, на першому місці – державні облігації розвинених країн світу, які мають повну гарантію своєчасного погашення,

що є першим правилом І. в ц. п. Цим значною мірою пояснюється найнижчий дохід, який вони дають власникам. Серед них на першому місці – короткотермінові облігації. Друге правило І. в ц. п.: найбільш прибутковими, перспективними, але менш надійними є інвестування в акції та облігації великих акціонерних компаній. З урахуванням видів акцій це правило конкретизується. Так, інвестування у привілейовані акції за високої економічної кон’юнктури найбільш надійні, але менш прибуткові. Третє правило І. в ц. п.: найбільш ризикованими є інвестування в акції новостворених компаній, які за сприятливих умов можуть
стати найприбутковішими. Загалом інвестування в акції – найризикованіший вид І. в ц. п., внаслідок чого вони дають найбільший дохід. Ступінь ризику може певною мірою компенсуватися зростанням їх ринкового курсу, а отже, розміром доходу на акції. Найоптимальніше співвідношення між дохідністю, надійністю та зростанням доходу від І. в ц. п. досягається за диверсифікації таких вкладень, зокрема обмеження вкладень у кожний вид інвестицій не більш як 10%. Тому, згідно з четвертим правилом І. в ц. п., треба вкладати кошти у трастові компанії, які виконують довірчі функції з управління капіталом інвесторів для найбільш вигідного його використання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Інвестування в цінні папери - Економічний словник


Інвестування в цінні папери