КАЛИНА ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

КАЛИНА – символ вогню, сонця; неперервності життя, роду українців; України, батьківщини; дівочої чистоти й краси; вічної любові, кохання, вірності; гармонії життя та природи; материнства; плодючості; символ нескореності та стійкості; українського козацтва; незрадливої світлої пам’яті; єдності нації; потягу до своїх традицій, звичаїв. “Без верби й калини нема України”, – каже народна мудрість. У давнину калину висаджували у кожній садибі. Нею прикрашали найсвятіше – гільце (вільце) молодої, весільний

коровай, оселю. І проводжали у вирій на вічний спочинок теж із калиною. Етимологія слова “калина” пов’язана з поняттям вогню, – першоелементами земного життя. Суцвіття білих віночків нагадувало сонце, а білий колір був сакральним. Насінини калини за формою дуже схожі на червоне серце. В Україні колись святим було материнське побажання: “Будь, доню, і ти червоною та здоровою калиною, незайманою та чистою до вінця!” Одним із найважливіших символічних значень калини було “чиста дівоча врода” (“А Дівчина, як калина, личком рум’яная…”). Символізувала вона і вірне, довічне кохання

(“Та й зацвіла калиночка дрібненько, аби в парі прожили добренько”). Ламати калину означало виходити заміж, любити. “Символізуючи відновлювану від покоління до покоління кров українського народу, – пише О. Братко-Кутинський, – калина тим самим символізує його невмирущість, непідвладність часові… Єдинокровність, однак, пов’язує народ не лише в часі, а й у просторі. Отже, червона калина трактується як засіб магічного зв’язку між людністю України” (Братко-Кутинський О. Символік світобудови. Українська традиція //Людина і світ. – 1991. – № 11 – 38 с.). У фольклорі, народній уяві символом України виступала саме калина: А ми тую червону калину та й підіймемо. А ми нашу славну Україну та й розвеселимо!… Червона калина стала також символом українського козацтва, війська. Філософськи глибоким є й символічний образ “калинового мосту”. “Калина – символ розквіту, – підкреслює Б. Ажнюк, – міст – життя, що з’єднує два береги: молодість і старість (ширше: народження і смерть). Перший берег вже за спиною (на…мості), попереду другий берег, і зворотного шляху немає. У філософському підтексті образу є поцінування життя у хвилину розквіту і ностальгія за тим, що минає” (Ажнюк Б. М. Мовні явища як етнокультурна цілісність // О. О. Потебня і проблеми сучасної філології. – К., 1992. – 41 с.). Сумну символіку мала калина у хвилину вічної розлуки з дорогою людиною, її часто висаджували на могилах неодружених дівчат та хлопців. Цвітом або кетягами калини обвивали домовину. “Так символічно, – вказує С. Боруцький, – виражалася потреба постійного зв’язку людини з “тамтим світом”, що хоч там небога знайде свою долю і вічне життя” (Боруцький С. “А ми тую червону калину…” //Людина і світ. – 1993. – № 2. – 28 с.). І все ж кущ калини не був символом смерті. Навпаки, посаджена в головах калина символізувала продовження життя в рідні, народі, світлу пам’ять.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

КАЛИНА - Культурологічний словник

Схожі записи:

БЕЛЬВЕДЕР Культурологічний словник БЕЛЬВЕДЕР (італ. Belvedere – чудовий краєвид) – надбудова над спорудою; павільйон; назва деяких палаців, розташованих у мальовничому довкіллі....
БРІКОЛАЖ Культурологічний словник БРІКОЛАЖ – нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення....
АЛГОРИТМ Культурологічний словник АЛГОРИТМ (лат. algorithmus) – сукупність правил, спосіб поведінки, система заданих “кроків” для ефективного розв’язання завдань....
ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини...
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕЛІГЕНЦІЯ – соціальна група, що складається з осіб, професійно зайнятих розумовою працею (науковці, інженери, техніки, вчителі, лікарі, митці тощо). І. виникла внаслідок відокремлення...
АРКАС Культурологічний словник АРКАС Микола Миколайович (7.І.1853, Миколаїв – 26.III. 1909, там само) – український культурно-освітній діяч, письменник, композитор. У 1875 р. закінчив Новоросійський університет в...
ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ – один із стародавніх релігійних обрядів принесення жертв духам померлих предків, обожнюваним предметам, богам, злим духам тощо. Ж. виникло в епоху первісного...
ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини....
КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА Культурологічний словник КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА – це символіка забарвлення, світлового тону. Символіці кольору присвячені десятки томів наукових праць, оскільки вони протягом тисячоліть відігравали важливу роль у...
ЦИКЛІЧНИЙ Культурологічний словник ЦИКЛІЧНИЙ (від грец. kyklos – коло, круг) – той, що розвивається по замкненому колу за принципом коловороту....
ЛАТЕНТНИЙ Культурологічний словник ЛАТЕНТНИЙ (від лат. latens – прихований, невидимий) – такий, що ще не має зовнішніх видимих проявів....
ЛІНЕАРНИЙ МАЛЮНОК Культурологічний словник ЛІНЕАРНИЙ МАЛЮНОК – малюнок, створений за допомогою лінії, яка може бути неперервною або складатися з щільно припасованих елементів (пунктирна лінія). В останньому випадку...
АТРІЙ Культурологічний словник АТРІЙ (лат. atrium) – закритий внутрішній двір у середній частині давньоіталійського й давньоримського житла, куди виходила решта приміщень. У центрі А. був басейн...
СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності...
АРТЕФАКТ Культурологічний словник АРТЕФАКТ (від лат. artefactum – штучно зроблене) – штучно створена реальність; ефект опосередкованого впливу приладу на сприйняття людиною результатів дослідження....
ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення...
ЕРГОНОМІКА Культурологічний словник ЕРГОНОМІКА (грец. ergon – робота і nomos – закон) – інтегративна наука, яка вивчає закономірності особливостей людини та засобів виробництва. Виникла на стику...
СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин....
ВІЛЛА Культурологічний словник ВІЛЛА (лат. villa – сільський будинок, маєток) – заміський будинок із садом чи парком....
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки...
МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ Культурологічний словник МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ (від староєвр. “машіах” – помазання) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого послання, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на...
НАСОЛОДА Культурологічний словник НАСОЛОДА – психічний стан, що виникає в процесі вдоволення суб’єктом своєї потреби, бажання чи пристрасті до чогось. Велику Н. дістає людина у суспільно...
ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – комплекс певних рис особистості, що визначають її схильність до ораторського мистецтва, тобто до побудови та виголошення промови (особливого різновиду монологу)...
ТРАГЕДІЯ Культурологічний словник ТРАГЕДІЯ (грец.) – драматичний твір, який зображує гострі, непримиренні життєві конфлікти і завершується смертю головного героя....
ЕТИКА Культурологічний словник ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги,...
ОСВЯЧЕННЯ Культурологічний словник ОСВЯЧЕННЯ – магічні слова і дії, що їх виголошують і здійснюють служителі культу для надання “святості” тому чи іншому предмету (наприклад, освячення води,...
ЮСТИЦІЯ Культурологічний словник ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство....
ЛАВРА Культурологічний словник ЛАВРА (грец. буквально – міська вулиця, квартал, прохід) – назва великих православних чоловічих монастирів, найбільш значних центрів поширення релігійної ідеології та паломництва віруючих....
ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА – система науково обгрунтованих організаційних видів діяльності по впровадженню здобутків психологічної науки в народне господарство. Діагностична та прогностична діяльність охоплює проблеми...
СІМ’Я Культурологічний словник СІМ’Я – з давніх-давен українці розглядали С. і рід як святиню, а виховання дітей – як святий обов’язок батьків. Найхарактернішою рисою української родини...
ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович Культурологічний словник ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович (12.І.1790, Городище Черкаської області – 13.Х.1865, Харків) – український поет, педагог. З 1825 р. професор, а в 1841-1849 рр. ректор...
САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині...
МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ Культурологічний словник МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ (від лат. mens – розум, мислення) – специфічний спосіб сприйняття і роз’яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин; виробляється...
ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА – специфічний вид практично-духовної (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн і т. ін.) і духовної (естетичне споглядання, сприйняття, судження і т. ін.)...