Довідник з біології
ТВАРИНИ
ЦАРСТВО ТВАРИНИ
ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)
ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВ’ЯКИ (PLATHEMINITHES)
КЛАС СИСУНИ (TREMATODA)
Клас включає тільки паразитичні форми. Деякі мешкають на покривах тіла – ектопаразити, інша група паразитує у внутрішніх органах – ендопаразити. Велика частина їх живе в травному тракті тварин, а також в печінці та підшлунковій залозі. Черв’яки, які поселяються в травному тракті, мають листкоподібну форму. Деякі сисуни пристосувалися до життя в органах дихання (в легенях, трахеї,
Тіло сисуна вкрито
Нервова система складається з парного мозкового вузла та трьох пар нервових стовбурів, які відходять від нього, вони пов’язані перемичками, з яких краще розвинені бічні стовбури. Нервова система сисунів у порівнянні з вільно-існуючими війчастими спрощена. Органи зору редуковані.
Травна система починається ротовим отвором, розташованим у центрі ротового присоска, що веде в м’язисту глотку, що є могутнім сисним апаратом. За глоткою слідує стравохід і кишечник, який сліпо закінчується. Дихання анаеробне. Видільна система представлена протонефридіями.
Статева система досягає виняткового розвитку і має дуже складну будову. Всі сисуни, за винятком шистозом, гермафродити. Чоловіча статева система складається звичайно з двох компактних сім’яників, від кожного з яких відходять сім’япроводи. На передньому кінці тіла вони об’єднуються та утворюють непарне поєднання – сім’яний пузир, що переходить у сім’явиносний канал. Дистальний відділ цього каналу проходить усередині парувального органу – цируса. Чоловічі статеві клітини утворюються в сім’яниках, потім по сім’япроводам поступають у цирус.
Жіноча статева система починається яєчником (непарний), в якому утворюються жіночі статеві клітини. Він має форму розгалуженої трубки або округлого тільця. Від яєчника відходить яйцепровід, який відкривається в невелику порожнину – оотип. По яйцепроводу жіночі статеві клітини проходять із яєчника в камеру оотипу, де відбувається запліднення.
До жіночої статевої системи відносяться також жовчотоки, які складаються з великого числа округлих пухирців, розташованих у бічних частинах тіла. Від жовчотоків відходять канали, які впадають в оотип. У жовчотоках утворюються клітини, багаті жовтком, який використовується зародком, що розвивається.
Рис. 55. Будова линцетоподібного сисуна: 1 – ротовий присосок; 2 – глотка; З – стравохід; 4 – гілка кишечнику; 5 – черевний присосок; 6 – сім’яники; 7 – яєчник; 8 – матка.
Величезна плодючість цих черв’яків – найважливіше пристосування до паразитичного способу життя. Вони відкладають величезну кількість яєць і здатні розмножуватися також у личинковій стадії, при цьому кожна личинка, що розвивається з яйця, перетворюється на безліч нових зародків. Для більшості паразитичних черв’яків характерний складний цикл розвитку.
Печінковий сисун мешкає в жовчних протоках печінки, жовчному міхурі. Викликає захворювання фасціольоз. Життєвий цикл його пов’язаний зі зміною хазяїнів, остаточний хазяїн – травоїдні ссавці (велика та дрібна рогата худоба, коні, свині, кролі тощо). Рідше печінкові сисуни зустрічаються у людини. Проміжним хазяїном служить молюск – малий ставковик. Яйце печінкового сисуна починає розвиватися, потрапивши до води, де з нього виходить личинка, забезпечена війками. Потім личинка проникає до малого ставковика. У тілі молюска паразит перетворюється на наступну личинкову стадію, потім він покидає молюска й активно пересувається у воді. На цій стадії печінковий сисун прикріпляється до стебел рослин і вкривається товстою оболонкою. Утворюється циста, що довго зберігає життєздатність. Циста, котру проковтне тварина, потрапляє в кишечник, оболонка цисти розчиняється, і паразит проникає через кишкові вени до печінки, де досягає статевозрілого стану.
Для дорослих сисунів характерні наступні пристосування до паразитичного способу життя: поява оболонки, перешкоджаючої дії травних ферментів; розвиток присосків, шипів, крюків, якими черв’як прикріпляється до стінки слизової оболонки кишечника; велика плодючість. Морфологічна дегенерація (спрощення організації) виражається в редукції органів чуття, органів зору й спрощенні будови нервової системи.
Сисуни, мабуть, походять від війчастих черв’яків, які перейшли до паразитичного способу життя.