Безпека життєдіяльності
1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1.5. Психологічні властивості людини
1.5.8. Комунікабельність
Комунікабельний – здатний, схильний до контактування (з’єднання),налагодження контактів і зв’язків. Найважливіший ефект людської діяльності – праця, пізнання, спілкування. Спілкування – багатопланове явище, яке містить комплекс компонентів, серед яких домінують три основні:
– комунікабельність – здатність отримувати задоволення від процесу комунікації;
– соціальна спорідненість
– альтруїстські тенденції – прагнення безкорисливо робити добро людям.
Спілкування в найрізноманітніших його проявах – основний компонент комунікативних здібностей.
Риси комунікабельності. Допитливість породжує увагу, спостережливість, пам’ять на все, що стосується оточення. Комунікабельна людина не є надзвичайно компанійською, але неперевершена у спілкуванні.
Комунікабельна людина дуже спокійна. Її супутні риси: відкритість сприйняття, легкість переключення уваги, невимушеність у поведінці, деякий авантюризм,
Комунікабельна люди на сприймає ваш погляд як погляд старого знайомого. У контакті, у саморегуляції – висока чутливість до змін. Реакція швидка і точна. Вловлює найтонші інтонації у бесіді. Бесіда йде гладко і приємно. Супутні риси: тактовність, кмітливість, дотепність, артистизм. Комунікабельна людина – прекрасний оповідач, імітатор, володіє багатством жестів та інтонацій, легко перевтілюється.
На фоні добродушності комунікабельна людина не позбавлена агресивності, як необхідного у людських стосунках підтексту сили.
Комунікабельній людині притаманні відкритість, відсутність забобонів, не сприйняття будь-яких інших думок і поглядів.
Ставлення до людей доброзичливе. Без симпатії не може виникнути зацікавлення. Випромінення доброзичливості повертається відбитим світлом – симпатією. Такий своєрідний комунікабельний ідеал людини.
Причини поганої комунікації. Це недостатнє розуміння важливості спілкування. Деякі керівники вважають, що підлеглі повинні виконувати їх вимоги без зайвих запитань і їм не обов’язково знати про загальний стан справ. Там підлеглі шукають відповідь, де інформація не завжди вірогідна, не довіряють таким керівникам. 20 -30% інформації від адміністрації надходить до робітників, а до керівників – не більше ніж 10% запитів робітників.
Неправильна установка свідомості. Установка свідомості – це ставлення людини до оточення, яке базується на досвіді життя. Дефекти установки свідомості виражаються в стереотипах і мислення, упередженості уявлень, неправильних стосунках, нехтуванні фактами.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)