Концепція “економіки пропозиції” ❤️ Економічний словник

Концепція “економіки пропозиції” – одна з концепцій сучасного економічного консерватизму, яка відстоює ідею зміцнення приватної власності шляхом зниження податків (передусім на прибутки) і посилення ринкових важелів саморегулювання економіки. Виникла у США в 70-х XX ст. її автори – А. Лаффер, Р. Мандель, М. Фелдстайн та ін. Гносеологічною основою К.”е. п.” є погляди А. Сміта, Ж.-Б. Сея, У. Джевонса, Л. Вальраса, А. Маршалла та ін., а квінтесенцією – твердження, що за умов ринкового господарства особисте збагачення приватних власників

передбачає зростання добробуту всіх членів суспільства. Прихильники К.”е. п.” виступають на захист власності й багатства від морального осуду, від домагань “пасивної більшості”, за збереження ринкової системи господарства і вільної системи цін, які нібито найбільше гальмуються через механізм прогресивного оподаткування. Прихильники К.”е. п.” стверджували, що збільшення обсягів інвестицій призводить до зниження норми відсотка, внаслідок чого збільшуються капіталовкладення у виробництво, зростає споживання. Ця теза свого часу зазнала гострої критики з боку Дж. Кейнса та його послідовників.

Вони, зокрема, розмежовували абсолютне перенакопичення капіталу і його надмірні заощадження, які не тільки не сприяють реальному нагромадженню капіталу, а й спричиняють депресію та застій. Крім того, збільшення заощаджень може призвести до зростання інвестицій, якщо зміни заробітної плати, цін і відсоткових ставок нейтралізують скорочення сукупного попиту. К.”е. п.” не враховує і того, що для взаємного пристосування цих величин (зміни цін, заробітної плати і відсоткових ставок) необхідний певний час. Щодо пропозиції робочої сили, то прихильники цієї концепції стверджують, що її обмежують система соціального забезпечення, виплати у разі безробіття та інші види допомоги. Головним засобом впливу на ці параметри вони вважають податкову й бюджетну політику. Так, зменшення граничних ставок податків і прибутків корпорацій, на їхню думку, а також застосування податкових пільг і прискореної амортизації стимулює збільшення капіталовкладень. Найбільшого поширення у цій схемі набула т. зв. крива Лаффера, згідно з якою зростання ставок податків збільшує податкові надходження лише до певного моменту. Проте практика засвідчила, що хоча внаслідок скорочення податків виробництво розширюється, а відповідно зростають доходи, ступінь їх зростання недостатній, щоб компенсувати зменшення податкових надходжень через скорочення ставок оподаткування. Це означає однобічність і спрощеність підходу Лаффера до залежності між сукупними податковими надходженнями і ставками оподаткування. Водночас справедливими є зауваження вченого про недопустимість надто високих ставок податків. Вплив зменшеної ставки податків на пропозицію робочої сили також дуже слабкий. Проведені американськими економістами розрахунки взаємозалежності норми заощаджень і реальної норми доходів у другій половині 70-х-на початку 80-х в економіці США також не виявили їх щільного взаємозв’язку, що загалом свідчить про слабку аргументованість К.”е. п.”, її значну розбіжність з практикою. Ще менш доказовими є положення цієї концепції про вплив скорочення податків на прибутки корпорацій на масштаби інвестицій. На думку американських економістів Дж. Кемпа, Дж. Гілдера та ін., податкові пільги сприяють передусім концентрації капіталу корпорацій, а не появі нових капітальних активів, нових товарів і технологій. Водночас деякі вчені (М. Еванс, О. Екстайн) доводили позитивний вплив зниження податків на пожвавлення ділової активності і приплив нових надходжень до бюджету. Незважаючи на скорочення ставок податку з корпорацій з 48 до 34%, частка податку з прибутку корпорацій у федеральних податкових надходженнях скоротилася з 10 до 8%. Лише за 1988-1992 податкові пільги корпораціям становили понад 300 млрд дол. Проте значна частина цих коштів спрямовувалася на фінансові операції, пов’язані зі злиттям і поглинанням. Податкові пільги корпораціям не зменшили дефіцит державного бюджету. Тому в першій половині 90-х уряд США здійснював політику збільшення податкових надходжень майже на 140 млрд дол. (за рахунок підвищення акцизів на бензин, алкогольні напої, тютюнові вироби, предмети розкоші, податку на корпорації та інші види оподаткування). Розглядаючи проблему інфляції, прихильники К.”е. п.” вважали, що монетарні методи її вирішення, запропоновані М. Фрідменом, необгрунтовані, оскільки застосовані до цієї проблеми лише з точки зору попиту. Причину інф
ляції Дж. Гілдер та деякі інші вчені вбачали насамперед у високих податках, які призводять до зростання цін. Тому методом боротьби з інфляцією автори цієї концепції вважали не обмеження збільшення грошової маси (як пропонували монетаристи), а скорочення державних витрат, що, своєю чергою, сприятиме зниженню податків. З урахуванням залежності зростання грошової маси та інфляційних процесів (на початковому етапі) К.”е. п.” пропонує обмеження пропозиції маси грошей і зниження податків. У 1986 відповідно до нової реформи замість 14 ставок особистих подохідних податків, що прогресивно зростали, було прийнято дві ставки: 15 і 28%; до 34% зменшено ставку податків на прибутки корпорацій. Це означало зменшення прогресивного характеру оподаткування, що відповідало рекомендаціям К.”е. п.”. Проте майнова нерівність американців поглибилася: майже втричі зросла кількість осіб з доходами 1 млн дол. і більше, з одного боку, і збільшилася кількість осіб з нижчим від офіційного рівнем бідності – з іншого. Ці, а також інші заходи сприяли незначному зростанню норми заощаджень приватного сектора у 80-х внаслідок зростання заборгованості зі споживчого кредиту. Так, норма заощаджень у США в 80-х становила 7,1%, тоді як в Японії – 18,9%. Водночас інвестиції в американську економіку в цей час значно зросли за рахунок припливу іноземних капіталів у сумі 100 млрд дол. Проте податкова реформа загалом здійснювалася переважно в руслі кейнсіанської теорії, оскільки зменшення ставок податків зумовило не так підвищення ступеня заощаджень індивідів, як збільшення їх витрат, що позитивно вплинуло на економічну активність у народному господарстві. На засадах цієї концепції значною мірою будувалась рейганоміка, особливо щодо зниження податків на прибуток (див. Рейганоміка).

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Концепція “економіки пропозиції” - Економічний словник

Схожі записи:

Вексель короткотерміновий Вексель короткотерміновий (вексель краткосрочный) – вексель, що підлягає негайній сплаті за першою вимогою власника (або уповноваженої ним особи)....
Програмування лінійне Програмування лінійне – розділ математичного програмування, який вивчає задачі знаходження екстремуму цільової функції за умови, що область допустимих значень задана у вигляді системи лінійних рівнянь...
Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї,...
Ринок малоактивний Ринок малоактивний – ситуація на ринку, за якої незмінні ціни утримуються через нечисленні угоди....
Розподіл збуту селективний Розподіл збуту селективний – використання більш як одного, але менш як усієї кількості посередників, готових здійснювати продаж товару....
Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п....
Маркет-мейкер Маркет-мейкер – висококваліфікований працівник фондової біржі, менеджер ринку цінних паперів, який відстежує розвиток процесів на фондовому ринку, його тенденції, очікувану дохідність цінних паперів, а також...
Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства....
Страйки економічні Страйки економічні – найвища форма організованого руху найманих працівників за поліпшення свого життєвого рівня, умов праці та ін. її виявом є колективна відмова частини найманих...
Розрахунок в операціях з цінними паперами Розрахунок в операціях з цінними паперами – поставка цінних паперів на закінчення угоди, розрахунок, визначення залишків за угодою перед її закінченням....
Інкасо чеків Інкасо чеків – переказ грошей з рахунків осіб, які виписали чеки, на рахунки осіб, що їх отримують....
Автоматизовані системи гнучкі Автоматизовані системи гнучкі – складний цілісний комплекс верстатів з числовим програмним управлінням, роботів нового покоління (інтелектуальних роботів), а також автоматичних транспортних засобів, керованих новим типом...
Градуалізм Градуалізм – 1) політика, спрямована на зниження інфляції впродовж тривалого періоду через державне управління сукупним попитом без шкоди для зайнятості; 2) наукова школа, прихильники якої...
Ліцензійна торгівля Ліцензійна торгівля – основна форма міжнародної торгівлі технологіями, яка здійснюється шляхом передання ліцензіарами іншим особам (ліцензіатам) права використання винаходів, технологічного досвіду, комерційних знань, товарних знаків,...
Транссертифікат Транссертифікат – цінний папір, випущений для оплати купівлі нового устаткування при оновленні парку транспортних організацій. Забезпеченням Т. є придбане устаткування, а кредитор набуває право власності...
Картка кредитна золота Картка кредитна золота – 1) кредитна картка, яка дає право на отримання револьверного кредиту зі знижкою до 50% терміном до 7,5 року; 2) грошова застава,...
Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи...
Привілей конверсійний Привілей конверсійний – право власника конвертованих облігацій на купівлю звичайних акцій акціонерної компанії, що випустила облігації за певну ціну і в чітко визначений термін....
Ліцензіат Ліцензіат – юридична особа, яка за винагороду купує у власника винаходів, патентів, виробничо-технологічних, комерційних знань тощо право на їх використання у певних межах....
Відмивання грошей Відмивання грошей (отмывание денег) – операції, які проводить власник грошей, аби приховати справжні джерела їх надходження і надати таким операціям законного характеру. При цьому використовують...
Норма прибутку справедлива Норма прибутку справедлива – норма прибутку, яка дає змогу підприємствам сфери комунальних послуг США покривати некапітальні витрати, отримувати необхідні прибутки й залучати капітал. Регулюється державними...
Ідеальний товар Ідеальний товар (англ. ideal goods) – товар, який здатний задовольнити конкретну потребу людини і втілює в собі всі основні ознаки ринкових товарів, що мають високий...
Товарооборот Товарооборот (товарооборот) – 1. Рух товарів у сфері обігу, пов’язаний із їх обміном на гроші і переходом від виробника до споживачів. 2. Обсяг проданих і...
Управління витратами Управління витратами – процес розробки і реалізації стратегічних цілей підприємства, фірми, компанії щодо скорочення витрат усіх видів ресурсів з метою зміцнення їх конкурентоспроможності та привласнення...
Трудомісткість управлінських функцій Трудомісткість управлінських функцій – витрати індивідуального та суспільно необхідного робочого часу на виконання певного обсягу управлінських робіт упродовж певного часу. Т. у. ф. визначається за...
Регулятори економічні Регулятори економічні – економічні важелі (інструменти) опосередкованого впливу на функціонування та розвиток економічної системи загалом, окремих її підсистем, елементів і компонентів зокрема, використання яких здійснюється...
Показники узагальнювальні Показники узагальнювальні – величини, які отримують у результаті обробки певного масиву статистичних даних. Серед них виділяють абсолютні, відносні та середні....
Кредит з відкритого рахунку Кредит з відкритого рахунку – вид комерційного кредиту, заборгованість за який не оформляється борговими зобов’язаннями позичальника, а зараховується на відкритий рахунок. К. з в. р....
Норма праці Норма праці – міра витрат окремого робітника або групи працівників певної професії, спеціальності та кваліфікації у формі норм виробітку, часу, обслуговування та ін....
Харріс Харріс (Harris) Сеймур (1897-1976) – американський економіст, представник неоліберального напряму економічної думки. Фахівець із проблем економіки освіти й сфери послуг, сучасного економічного розвитку США. Прихильник...
Переоснащення Переоснащення – складова технологічного процесу, яка передбачає здійснення операцій з підготовки, оснащеная та регулювання машин, установлення інструментів з метою забезпечення якісної та безаварійної роботи....
Державний капітал Державний капітал – специфічна підсистема заснованих на привласненні чужої праці відносин економічної власності, що розвивається в усіх сферах суспільного виробництва між вищими чиновниками державного апарату...
Конкурентоспроможність товарів Конкурентоспроможність товарів – відповідність товару вимогам ринку, можливість збуту його на конкретному ринку. Її можна визначити, порівнюючи конкурентні товари між собою. Конкурентоспроможність – поняття відносне,...
Комісійна винагорода за банківські послуги Комісійна винагорода за банківські послуги – винагорода за здійснення банком банківських операцій, що виплачується на підставі договору згідно з тарифами у відсотках до суми операції....
Реальний відсотковий паритет Реальний відсотковий паритет – ситуація, за якої очікуваний реальний відсоток в одній країні дорівнює очікуваному реальному відсотку за кордоном плюс очікувана реальна зміна валютного курсу....