Кредит ломбардний – короткотермінова, фіксована за розмірами позика, яка надається під заставу рухомого майна, що легко реалізується, або права. Виник у середньовіччі, назва походить від назви області в Італії – Ломбардії, де такі операції здійснювали міняйли. В разі надання К. л. застава оцінюється не за повною вартістю на день укладання кредитного договору. Це зумовлено певним ризиком, який виникає за реалізації застави. Використовується насамперед як сезонний кредит або покриття короткотермінової потреби у платіжних засобах. Основні
Вартість К. л. для позичальника складається з відсотка й комісійних платежів, а рівень комісійних зборів залежить від витрат на зберігання майна. За сучасних умов роль К. л. знижується через поступову заміну його контокорентним та іншим видами кредитування. У багатьох розвинених країнах світу угоди про зворотний викуп використовуються для регулювання ліквідності банків (у разі продажу цінних паперів комерційним банкам їхні вільні резерви зменшуються й навпаки). Внаслідок певного ризику ставка К. л., як правило, вища за дисконтну. К. л. набуває форми короткотермінового у разі надання центральними банками комерційним під заставу цінних паперів для задоволення їх тимчасової потреби у позичках.