ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
6.1.9. КУНЖУТ
Кунжут (Sesamum L.) – однорічна рослина, належить до родини Кунжутових. Насіння його містить від 48 до 63% високоякісної олії та близько 24% білка. Олію використовують у харчовій і консервній промисловості для виготовлення маргарину, консервів тощо. Макуха містить до 40% білка. Її використовують у кондитерському виробництві для виготовлення халви.
Найпоширений кунжут в Індії, Китаї, Судані. Світова площа його становить близько 5 млн га. У Середній Азії, Азербайджані і Краснодарському
Стебло кунжуту 1,2-1,7 м заввишки. Плід – коробочка, яка містить 70-80 насінин різного кольору. Маса 1000 насінин 2-5 г. Кунжут – теплолюбна, вибаглива до родючості грунту рослина. Насіння проростає за температури 15-16 °С, а приморозки мінус 1 °С для нього згубні. Оптимальна температура для росту і розвитку кунжуту 25-30 °С.
СОРТИ. Для Одеської області та Криму перспективним сортом є Одеський 539.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Кунжут – просапна культура, яку в сівозміні розміщують після зернових. Обробіток
Сіють кунжут тоді, коли температура верхнього шару грунту досягне 16-18 °С. Сівбу проводять широкорядним способом з міжряддями 60- 70 см і нормою висіву насіння 8-10 кг/га. Насіння загортають на глибину 2-3 см. Після появи сходів грунт у міжряддях розпушують, посіви проріджують, залишаючи у кожному гнізді по 8-10 рослин. Збирають кунжут роздільним способом, коли коробочки у нижній частині стебла побуріють. Після обмолоту й очищення, насіння висушують до вологості 10% і зберігають у сухих приміщеннях.