ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ – обумовлені тим, що до його складу входять різні цукри, декстрини, органічні кислоти, ферменти, гормоноподібні й мінеральні речовини.
Мед – висококалорійний продукт. У 100 г меду міститься близько 330 кКал, або 1300 Дж. Він використовується як загальнозміцнювальний засіб, сприяє підвищенню опірності організму інфекціям, у поєднанні з вітаміном С застосовується при захворюваннях печінки й жовчних шляхів, а з риб’ячим жиром – як загойний засіб, для лікування довго незагойних гнійних ран, опіків і виразок.
Мед
Залізо, марганець й інші речовини, що містяться в меді, впливають на процес травлення, поліпшуючи засвоєння їжі організмом. Такі захворювання, як гастрит з підвищеною кислотністю, коліт із млявою перистальтикою, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки відступають, якщо приймати порцію
Глікоген сприяє підвищенню опірності організму інфекції. Вживання 100-150 г меду на день допомагає організму боротися з різними легеневими захворюваннями, однак не є специфічним засобом від туберкульозу.
Глюкоза, що міститься в меді, є поживними матеріалом для клітин тканин печінки, підвищує запаси глікогену й поліпшує процеси тканинного обміну. При захворюваннях печінки й жовчних шляхів його з лікувальною метою застосовують у поєднанні з вітаміном С.
Здавна мед уважався заспокійливим і снотворним засобом. Невеликі порції меду допомагають при безсонні, головному болі, зменшують слабість і дратівливість, великі ж дози – призводять до перезбудження нервової системи.
Мед незамінний для харчування хворих після щелепно-лицьових операцій: він забезпечує організм хворого потрібними калоріями й сприятливо діє на загоєння поверхні рани.
Вживання меду з лікувальною метою вимагає особливої дози й часу. Найкраще мед вживати в розчиненому вигляді з настоєм шипшини, соком ягід, фруктів, овочів, поєднувати з вітамінами, вершками, яєчним жовтком тощо. Таке поєднання полегшує проникнення складових частин меду в кров, а потім у тканини й клітини організму. Середньодобова доза для дорослої людини повинна складати близько 100 г меду, максимальна – 200 г. Уранці споживається 30-60 г меду, удень 40-80, увечері 30-60 г. Вживають мед за 1,5-2 год до їжі або через 3 год після прийому їжі. Особливо корисним є стільниковий мед, що зберігає свою натуральну повноцінність і комплекс складових речовин. Максимальна доза для дитини – 30 г (чайна ложка) на день. Додавання меду в різні каші підвищує їхню калорійність, поліпшує смакові властивості й засвоюваність. Мед зі сметаною, сиром, вершками, тертим сиром й іншими молочними продуктами є особливо корисним. Корисним і смачним є додавання меду до компотів, киселів, мусів, споживання його з яблуками й цитрусовими, а також з борошняними виробами.
У меді містяться фолієва кислота й вітаміни, що мають важливе значення для зростаючого організму. Фолієва кислота й вітамін В12 збільшують кількість еритроцитів і підвищують відсоток гемоглобіну в крові.
З лікувальною метою вживають мед протягом 2 місяців. Людям, які страждають цукровим діабетом, перед лікуванням медом необхідна консультація лікаря.
Багаторічний досвід народно: медицини показує, що медяні стільники – прекрасний засіб лікування деяких захворювань дихальної системи. Лікувальні властивості при цьому має віск стільників, з яких повністю відкачали мед. Жування медяних стільників впливає на слизову дихальних шляхів, у цьому випадку одночасне щоденне споживання меду також входить до курсу лікування. Народна медицина використовує стільниковий мед як своєрідний нейтралізуючий засіб, що, як свідчать результати його застосування, характеризується антиалергійною дією.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)