Людина і особистість ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

§ 2. Про сутність та існування людини

Людина і особистість

Акт самотворення, який робить людину особистістю, – це не низка оперативних, таємничих характеристик, які підносять людину в ранг виключної істоти, а просякнутість живим почуттям неосяжного, що представляє людину незбагненою істотою. Особистість, з лат. “persona”, позначає в європейській культурі людину, що виконує певну роль щодо інших осіб, а згідно з християнською традицією, людину як образ Божий, вільну, розумну

істоту, що має джерело свого існування не в собі, а в Бозі. Згідно з нормативним визначенням особистість – аспект внутрішнього світу людини, що характеризується унікальністю та відкритістю. В сучасній антропології виділяють два базові типи визначення особистості: персоналістичний підхід та імперсоналістичний. Перший схильний вбачати, що особистість людини полягає в свободі, що немає укоріненості в її природі. Персоналісти вважають, що людина є щось унікальне, що виявляється у творчому бутті. Виходить, що не кожна людина особистість. Другий підхід стверджує, що особистість – відображення суспільного

життя, або сукупність усіх суспільних відносин (Маркс), або індивідуальне буття суспільних відносин (Дюркгейм). Імперсоналісти вважають, що кожна людина – особистість з винесеним поза себе джерелом існування. Приватне життя стає несуттєвим.

Точне розуміння особистості можливе через опис співвідношень індивіда – індивідуальності – особистості.

Індивід (індивідуум) – це окрема людина, частина природи, суспільства. Визначальним для індивіда є тілесно-натуралістичне начало. Індивід є “частиною виду” (Бердяєв) і здійснює себе лише як родова істота. Він ніколи не говорить від себе і є “тілоподібним” (Лосєв). Тому індивіда, через належність масовій свідомості, можна визначити як звичайну істоту.

Індивідуальність – поняття, в якому фіксується індивідуально-суб’єктивне, внутрішній стан людини. Індивідуальність – це насамперед те, що відрізняє одну людину від іншої зсередини. Це явлення душі, “зародок безкінечності” (Ляйбніц). Через невдоволення собою як частиною світу виникає потреба вийти за межі обмеженого, емпіричного світу у світ вічності, і так народжується індивідуальність. Людина як індивідуальність опиняється між земним і надземним, тілесним і духовним і визначається як почуття розмежованості, конфронтації, а разом з тим як феномен самотності. Це дає змогу стверджувати, що людина в межах індивідуальності – трагічна істота. Трагічне підносить людину над загальним, родовим, об’єктивованим світом і прояснює її мужність (Ібсен).

Особистість – передусім наділяє людину духовною сутністю. Особистість не перемінний пошук своїх підвалин, а наперед встановлене діяння на власній підставі, висока якість людини, в якій відображається образ і подоба Божа (Мень). Особистість формується відразу, повністю, без змістовних вимірів людини, тому її неможливо порівнювати, підміняти. Точно говорячи, особистість не виховують інші люди, в ній є самовизначення і самозростання (Бердяєв). Здатність впорядковувати світ (творити його) наявна в людині сама собою.

Через те, що особистості неможливо навчити не випливає, що споконвічна сутність людини оманлива, агресивна чи нахабна. Людина просто сама вміє бути особистістю, повноцінною істотою, яка є розумною, бо пізнає світ не хаотично, не інстинктивно, а на підставі абсолютного закону, тобто зв’язуючи звичне з незвичним природно, безпосередньо. Опора на абсолютне в собі дає здатність осмислювати те, що відбувається, належно, тобто так, як здатна тільки людина – автономно, від себе, а отже, морально. Це підтверджує позитивність, доброчинність спрямувань людини, яка на певних етапах становлення діє активно, несвідомо, недоладно, проте постійно звільняється від свого явного, умовного пошуку і змінює світ абсолютно.

Буття особистості відображає не тільки унікальність, а ще й призначення людини, її сенс, трансцендентальний горизонт. Ствердженням особистості є прорив причинно-наслідкового зв’язку звичайного світу. Особистість, як “внесення в світ новизни” (Бердяєв) на підставі естетичного почуття безкінечності долає стан трагічності і виходить в структуру прекрасного, доброчинного. В такий спосіб виконує божественне призначення і діє як помазаник Божий, реалізовує безсмертну справу. Особистість визначає людину як прекрасну, вселенсько-врівноважену, доброчинну істоту.

Особистість – це символ таїни людської сутності. Особистість ніколи не є результатом творчих здібностей людини, вона є умовою, простором здобуванням сенсу, намаганням не втратити себе, “збутися” (Табачковський), спромогтися бути собою. Особистість – це своєрідне місце для зберігання належного, могутнього для наступників без ознак, натяків, позначок на місцезнаходження головного скарбу людини. Тому особистість не дається і не приходить за покликом душі, вона завойовується безупинним і однорідним прагненням віддавати себе Іншому і так творити себе, як світову реальність.

Особистість, не маючи відношення до поглинання, безальтернативно спрямовує людину на дух і, покладаючи її проти наявного світу, з’єднує з Вищим світом. Це, з одного боку, обертає людину не противсіх, а лицем до всіх, а з іншого – звільняє людину від марноти, порожняви, роблячи “все” її первинним ціннісним орієнтиром. Сказане сигналізує про внутрішній світ особистості, чи то її образ, як завершений і самобутній досвід (лик), подолати який неможливо через власну само-достатність, креативність через послідовне віднесення у майбуття.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Людина і особистість - Довідник з філософії

Схожі записи:

Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Філософія світ людини Мова як домівка буття Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Що значить для людського буття здатність до мови? У відповіді...
Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха....
Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних...
Ідеї гуманізму і Реформації у творах діячів братського руху та вченого гуртка друкарні Кисво-Печерської лаври Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VI ФІЛОСОФСЬКО-ГУМАНІСТИЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.) Ідеї гуманізму і Реформації у творах...
Екстерналізм – інтерналізм Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Екстерналізм – інтерналізм Як відбувається розвиток науки: зумовлений він внутрішньою логікою розвитку чи зовнішніми соціально-культурними чинниками?...
Версії антропогенезу Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Версії антропогенезу Однією з головних проблем вирішення людської загадковості є питання...
Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Виникнення й розвиток філософської антропології пов’язані з поглибленням і конкретизацією уявлень людини про світ...
Міф та міфологічний світогляд Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Міф та міфологічний світогляд Міф – це форма існування духу, яка відповідала...
Відмінності між філософування і філософією Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Відмінності між філософування і філософією Філософування – це особистісна життєва...
Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Відмітна особливість класичних філософсько-антропологічних уявлень – чимдалі повніше усвідомлення того, що людину не вивчити, зводячи її...
Пізнання як відношення суб’єкта і об’єкта Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Спільним для всіх різновидів гносеологічних учень матеріалістичної, ідеалістичної, інших орієнтацій є поняття...
Екзистенціальне переживання людини Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Екзистенціальне переживання людини Екзистенціалізм як впливова філософська...
Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Так, волю розуміють як здатність до вибору мети діяльності...
Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками...
Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим...
Філософія М. Кубанського Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Філософія М. Кубанського Микола Кузанський (1401 – 1464) – один з найвидатніших філософів Відродження,...
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан...
Унікальність і призначення людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Унікальність і призначення людини Особистість невід’ємно пов’язана з унікальністю і призначенням людини. Унікальність,...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють...
Філософія у Стародавній Індії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософія у Стародавній Індії Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро, стародавні індійські пам’ятки показують, що культура...
Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки...
Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії...
Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування...
Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Критичний перегляд ієрархічних уявлень про розмаїття форм буття, зокрема про...
Філософія освіти Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія освіти Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії стає філософія освіти. Взаємодія між...
Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так...
Метафізика людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Метафізика людини Оскільки природні виміри людини відносні, вони через часткову недолужність...
Багатомірність людського буття та сутності людини Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини В темі запропонованої лекції ми не випадково акцентуємо увагу не на проблемі особливостей людського в світі...
Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Це наводить на роздуми щодо “проблеми людини”....
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...