УРОК 7
Малі, середні та великі підприємства: переваги й обмеження. Сектор малого та середнього бізнесу в сучасній економіці. Прибуткові та неприбуткові підприємства
Мета уроку: охарактеризувати відмітні особливості різних за розміром підприємств; визначити внесок сектору малого та середнього бізнесу в розвиток економіки країни; визначити роль та місце неприбуткових підприємств; сприяти формуванню економічного мислення свідомих громадян; виховувати інтерес до пізнання.
Основні поняття: мале, середнє, велике підприємство,
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Написати міні-есе з теми (за варіантами).
Варіант І. Переваги та недоліки приватних підприємств.
Варіант ІІ. Переваги та недоліки колективних підприємств.
Варіант ІІІ. Переваги та недоліки державних підприємств.
На виконання завдання дається 10-15 хв.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ми з вами вже розглянули кілька класифікацій підприємств – за формою власності
Законодавстві прийнята й широко використовується також інша класифікація – за розміром, наприклад, для оподаткування та надання підприємствам державних пільг. В ефективній економіці мають поєднуватись як великі, так і середні й малі підприємства. Статистика доводить, що в економічно розвинених країнах частка середніх і малих підприємств завжди переважає, сягаючи 90 %.
IV. Вивчення нового матеріалу
За розміром підприємства поділяються на малі, середні та великі. Малі підприємства (середня облікова чисельність персоналу не перевищує 50 осіб, обсяг виторгу не перевищує 70 млн. грн.) засновуються на будь-якій формі власності та здійснюють діяльність у виробничій, комерційній, фінансовій, страховій та інших сферах. Кількість малих підприємств найбільше характеризує економічну активність населення та сприятливість економічного клімату в країні. Головні економічні характеристики малих підприємств: спеціалізація у вузькому ринковому сегменті, окремому товарі, невеликій групі покупців, реалізація товарів через купівлю-продаж на ринку, обмеженість масштабів виробництва, обмежена номенклатура продукції, спрощена система збуту, гнучкість щодо нововведень, висока оборотність капіталу, обмеженість фінансування. Важлива роль малих підприємств полягає в тому, що вони роблять економіку більш гнучкою, впливають на кон’юнктурні зміни, забезпечують насичення ринку товарами, підвищують зайнятість населення, стимулюють здорову конкуренцію. Малі підприємства характеризуються високою мобільністю, формують основу середнього класу, забезпечують свободу ринкового вибору, швидку окупність витрат, стримують монополізм.
Середні підприємства характеризуються більшою стабільністю діяльності та переважною незмінністю номенклатури виробів у значних кількостях. Їх переваги полягають в тому, що, з одного боку, вони добре оснащені технічно і технологічно, а з іншого – здатні швидко реагувати на зміни попиту.
Великі підприємства (середньооблікова чисельність працівників за звітний рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за рік перевищує суму 100 млн грн) виготовляють масову продукцію стабільного асортименту, здійснюють великомасштабне фінансування в розробку науково-технічних проектів. Найважливіша причина їх існування полягає у використанні переваг, зумовлених зростанням масштабів виробництва. Виробництво масової продукції стабільного асортименту значно знижує витрати й собівартість продукції, робить її доступною для споживача, дає змогу розширювати частку ринку. Великі підприємства здійснюють активне фінансування інновацій, стимулюючи розвиток наукомістких галузей.
Більшість підприємств функціонують заради одержання прибутку. Однак господарська діяльність може здійснюватись і без отримання прибутку.
Некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), у яких забороняється підприємництво, на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
До суб’єктів некомерційної господарської діяльності можна зарахувати: 1) установи й організації, що створені органами державної влади України й утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; 2) установи й організації, що створені органами місцевого самоврядування й утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; 3) кредитні спілки; 4) благодійні фонди та благодійні організації; 5) громадські організації, створені з метою здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності; 6) творчі спілки; 7) політичні партії; 8) науково-дослідні установи; 9) вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
1. Визначте розміри підприємств за нижченаведеними ознаками.
Ознаки | Тип підприємства за розміром |
Швейна фабрика “Айстра”, 39 працівників | |
Кондитерська фабрика “Смачні солодощі”, 95 працівників, річний дохід – 88 млн. грн. | |
Науково-дослідний інститут, 346 працівників | |
Кредитна спілка “Добробут”, 119 осіб | |
Молокозавод ВАТ “Здоров’я”, 291 працівник, річний дохід – 211 млн. грн. | |
Кав’ярня “Аромат”, 14 працівників, річний дохід – 120 тис. грн. | |
Типографія “Якісний друк”, 14 працівників, річний дохід – 350 млн. грн. |
2. Зробіть порівняльний аналіз комерційних та некомерційних підприємств.
(На дошці подано таблицю із заповненим лише першим стовбцем “Ознаки”. До дошки викликають двох учнів: один записує ознаки комерційних підприємств, другий – некомерційних. Учні мають право користуватися “допомогою залу”. Після завершення виконання вправи вчитель разом із класом перевіряє написане на дошці та допомагає доповнити таблицю.)
Ознаки | Комерційне підприємство | Некомерційне підприємство |
Спільні ознаки | ||
1) Самостійність | Державне гарантування й законодавче закріплення права комерційних і некомерційних суб’єктів господарювання здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену законом | |
2) Систематичність | Певна повторюваність (циклічність) здійснення діяльності | |
3) Спрямованість на досягнення економічних, соціальних та інших результатів | Можливість одержання прибутку, діяльність з охорони здоров’я, надання соціальних послуг, підтримка науки, освіти, запобігання й ліквідації наслідків стихійних лих, катастроф, суспільно корисна діяльність: благодійництво, спонсорство, підтримка культури, спорту та ін. | |
Відмінності | ||
1) Мета діяльності | Одержання прибутку | Досягнення соціального результату |
2) Шляхи використання (розподілу) прибутку | Прибуток розподіляється між учасниками суб’єкта підприємницької діяльності | Прибуток не може розподілятися між його учасниками, а спрямовується на відшкодування витрат у встановлених межах та на здійснення тих соціально корисних програм, які є предметом діяльності таких суб’єктів |
3) Суб’єктний склад осіб, які здійснюють комерційну (некомерційну) господарську діяльність | Здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними та юридичними особами | Некомерційні організації: благодійні організації; об’єднання громадян; споживчі кооперативи; обслуговувальні кооперативи; професійні спілки; товариства співвласників житла; недержавні пенсійні фонди; кредитні спілки тощо |
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2 . Скласти кросворд з теми “Класифікація підприємств”.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)