Екологія – охорона природи
МІКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у малих кількостях (у тисячних і менших частках відсотка). До М. належать марганець, бор, йод, мідь, молібден, фтор, цинк та ін.). Більшість М. входять до складу специф. орг. сполук організму (ферментів, гормонів, вітамінів, пігментів) і часто зумовлюють їхню високу хім. і біол. активність. Беручи участь у проміжних процесах обміну речовин, М. впливають на основні функції організму: ріст, розвиток, розмноження, кровотворення тощо. Нестача або надлишок певних М. призводить до порушення обміну речовин, виникнення різних захворювань (напр., зобу, флюорозу).
(2 votes, average: 5,00 out of 5)МІКРОЕЛЕМЕНТИ - Довідник з екології
Схожі записи:
МОДУЛЬ СТОКУ Екологія – охорона природи МОДУЛЬ СТОКУ – об’єм стоку за одиницю часу з одиниці площі водозбору. Обчислюється діленням об’єму стоку на площу водозбору і виражається...
ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження,...
АСФІКСІЯ Екологія – охорона природи АСФІКСІЯ – різкий розлад дихання, який зумовлюється нестачею в крові кисню і надлишком вуглекислого газу....
ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями...
КАДМІЙ Екологія – охорона природи КАДМІЙ – хім. елемент, сріблясто-білий м’який легкоплавкий метал. Застосовують К. для кадміювання (виготовлення захисного покриття), у потужних лужних акумуляторах, ядерній енергетиці...
ПІДЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДЖИВЛЕННЯ – 1) унесення мін. або орг. добрив у грунт під час вегетації рослин; 2) розкладання поживи з метою поліпшення кормової...
ЗАМКНЕНІСТЬ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЗАМКНЕНІСТЬ СИСТЕМИ – повна реутилізація речовин усередині системи з практично відсутнім виходом назовні. Енергія та інформація в цьому разі можуть вільно...
ЗАХИСТ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН – заходи боротьби з організмами, що завдають шкоди посівам, насадженням у відкритому й закритому грунті, культ, угіддям (лукам, лісопосадкам...
ЛЬОДОСТАВ Екологія – охорона природи ЛЬОДОСТАВ – період, упродовж якого спостерігається нерухомий крижаний покрив на річках, водоймах. Залежить від тривалості і температурного режиму зими, характеру водойми,...
АЛОХТОЩИ Екологія – охорона природи АЛОХТОЩИ, вид місцевий – організми, що населяють певну місцевість, але виникли в процесі еволюції в ін. місці. На території сучасного поширення...
ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400...
АСОЦІЙОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи АСОЦІЙОВАНІСТЬ – певний біол. та екол. зв’язок різних популяцій, завдяки якому формуються рослинні угруповання....
КУЛЬТИГЕН Екологія – охорона природи КУЛЬТИГЕН – вид, створений людиною, існує лише в культурі....
НОРМА ПРОМИСЛУ Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних,...
ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ – одна з характерних особливостей екол. чинників. Чинники природного середовища, об’єднані в складні комплекси, пов’язані між собою так, що...
ЕХОЛОКАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕХОЛОКАЦІЯ – 1) орієнтування у просторі за допомогою уловлювання відбитого звуку чи ультразвуку; 2) здатність деяких тварин (дельфінів, кажанів, деяких птахів...
РЕЗЕРВАТ ОРНІТОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ОРНІТОЛОГІЧНИЙ – прир. особливо охоронна територія з режимом заповідника (іноді з режимом заказника), створена для охорони птахів....
ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА – хворобливий стан пригніченості, безвиході, відчаю, пов’язаний з псих, захворюваннями або реакцією організму на важку життєву ситуацію. Іноді виникає...
ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ – фіз. меліорація важких глинистих грунтів внесенням у них піску....
БІОЦЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОЦЕНОЛОГІЯ – наука про біологічні угруповання, в яких взаємодіють рослини, тварини і мікроорганізми....
СПОРУДА РИБОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОЗАХИСНА – пристрій, який захищає рибу, особливо молодь, від потрапляння в головні водозабори каналів зрошення, насосних станцій, дамб тощо....
ЗАКОН ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ (Д. В. РУНДКВІСТА) – мінералогічні процеси в короткі інтервали часу немовби повторюють (у зміненому вигляді, з особливостями) заг. історію...
ПРИПЛІД Екологія – охорона природи ПРИПЛІД – одночасно народжені особини від певної групи батьків. Сукупність батьків може мати кілька П. протягом одного чи кількох сезонів розмноження....
ТЕРМОНАСТІЇ Екологія – охорона природи ТЕРМОНАСТІЇ – настичні рухи рослин, спричинені зміною т-ри (напр., розкривання і закривання квіток тюльпана і шафрана при підвищенні чи зниженні т-ри)....
БЕТА-РОЗПАД Екологія – охорона природи БЕТА-РОЗПАД – спонтанний радіоакт. розпад атомних ядер. Розрізняють Б.-р. елементарний, як результат перетворення одного з нейтронів ядра на протон, та Б.-р....
ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г....
БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль...
ТЕРМОФОБИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С....
ІНСЕКТАРІЙ Екологія – охорона природи ІНСЕКТАРІЙ – будівля або приміщення, де розводять та утримують комах, яких застосовують у наук, дослідженнях та для боротьби із шкідниками с.-г....
АНАБІОЗ Екологія – охорона природи АНАБІОЗ – тимчасовий стан організму, коли всі життєві процеси в ньому вповільнюються настільки, що зникають видимі вияви життя. Є однією з...
РАДІОПРОТЕКТОРИ Екологія – охорона природи РАДІОПРОТЕКТОРИ, радіозахисні речовини – хім. сполуки, які застосовуються для захисту біол. об’єктів від йонізуючого випромінювання (шляхом створення аноксії, нейтралізації йонізованих атомів...
ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ – раніше порушені землі, які після рекультивації (відновлення) повернені для госп. використання....
ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається...
ГАЗИ ГОРЮЧІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ГОРЮЧІ – гази, здатні горіти в повітрі (без вибуху). Найпоширенішим є метан (до 99 %) та його гомологи. Розрізняють прир....
ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних...