Мінливість і динаміка генетичної структури популяції ❤️ Довідник з екології

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

6. ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ

6.3. Мінливість і динаміка генетичної структури популяції

Генофонд природних популяцій змінюється, оскільки в кожному поколінні відбуваються мутації багатьох генів. В рослин і тварин може бути від 5 до 30 гамет, в яких хоч один ген змінений.

Більшість мутацій рецесивні, тому фенотипово не проявляються і популяція однорідна, хоч насичена рецесивними мутаціями. Коли вони досягнуть високої концентрації, з’являються рецесивні гомозиготи, які потрапляють під контроль

природного добору. Якщо нові ознаки виявляються корисними, число таких особин буде зростати.

Процес насиченості популяцій рецесивними генами досліджений генетиком С. С. Четвериковим. І. І. Шмальгаузен назвав його Резервом спадкової мінливості.

Переваги збереження генетичної мінливості в тому, Що чим більше число різних генотипів в одній популяції, тим більша вірогідність того, що в ній знайдуться такі, які забезпечать виживання організмів в умовах різких сезонних та інших змін.

Фактори, що впливають на ступінь генетичної мінливості в популяції

Джерела генетичної мінливості:

– частота генетичних факторів, згідно закону Харді – Вайнберга;

– поява нових генетичних факторів (мутації, потік генів з інших популяцій через недостатню ізоляцію);

– дрейф генів (різка зміна концентрації окремих генів завдяки випадковій зміні чисельності популяції);

– поява нових генотипів у результаті гібридизації.

Фактори, що зменшують мінливість:

– природний добір;

– випадкові впливи.

Захист генетичної мінливості від елімінаційної дії природного добору:

– цитофізіологічні механізми;

– екологічні фактори.

У природі гомозиготні особини з рецесивним генотипом (Аа) виявляються мало пристосованими, мають знижену плодючість, тому в генетичній структурі популяції буде збільшуватись кількість особин з гомозиготним домінантним генотипом (АА) та гетерозиготних (Аа).

Проводячи штучний добір, людина теж вибраковує рецесивні гомозиготні особини як менш цінні.

Значення гомозиготних домінантних, гомозиготних рецесивних та гетерозиготних особин різне. Цю особливість враховують у селекції та розведенні тварин і селекції рослин.

Популяція і чиста лінія – поняття нетотожні. Лінія – це потомство однієї самозапильної рослини. У тварин чистих ліній не буває, хоч близькоспоріднене схрещування (інбридинг) веде до збільшення гомозиготності. В. Йогансен, вивчаючи мінливість квасолі за розміром, масою насіння і впливом добору на ці показники, встановив, що добір у чистих лініях неефективний, оскільки всі нащадки чистої лінії першого і наступних поколінь однакові. Фенотипові відмінності між ними зумовлені впливом умов зовнішнього середовища.

Генетичні зміни по-різному проявляються у фенотипі і визначають мінливість особин популяції. Внутрішньопопуляційна мінливість зумовлена Індивідуальною мінливістю особин. Її можна розділити на Негенетичну або неспадкову (незв’язану з генетичними змінами, змінами в генотипі), і Генетичну або спадкову. Негенетична мінливість визначає стратегію пристосування особини, а генетична – всієї популяції.

До негенетичної мінливості належить вікова і сезонна мінливість особин, соціальна і екологічна мінливість, які зумовлені мінливістю середовища існування. Мінливість проявляється у відмінностях фенотипів. Наявність декількох відмінних фенотипів всередині однієї популяції називають Поліморфізмом. Він дуже поширений в усіх систематичних групах тварин – від найпростіших до хребетних, і зумовлений генетичними факторами (множинною дією генів, змінами в структурі хромосоми тощо).

Відмінність між популяціями визначається груповою мінливістю, а відмінність між просторово відокремленими популяціями одного виду залежить від географічної мінливості.

Генетична унікальність кожної локальної популяції зумовлена особливістю статевого розмноження організмів. Оскільки не існує двох генетично ідентичних особин, то різниця між ними буде тим більша, чим більше їхні популяції географічно віддалені та існують у різних умовах. Географічній мінливості піддані морфологічні і фізіологічні ознаки, поведінка тварин та їх пристосування до умов середовища.

Кожна локальна популяція є наслідком тривалого добору. Отже, генотип кожної з них продукує добре адаптований до конкретних умов існування фенотип. Якщо особини локальної популяції перенести в інші умови, вони часто навіть гинуть. Такі випадки відмічені в промислових тварин.

Географічні зміни фенотипу є наслідком взаємодії багатьох генетичних факторів, кожен з яких створює певний фенотиповий ефект.

Знання ролі різних факторів, що впливають на генетичну структуру популяції, необхідні для досягнення бажаних співвідношень генотипів, виявлення шкідливих мутацій, вибракування їх і оздоровлення популяції.

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

Мінливість і динаміка генетичної структури популяції - Довідник з екології

Схожі записи:

ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в...
ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО – ОСЕРЕДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення...
КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА – екосистема, що створена людиною або перебуває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з певними намірами змінені людиною; напівкультурні...
РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ – один із видів природозаповідних територій, які існують самостійно або входять до складу природозаповідного об’єкта, де виключене будь-яке втручання...
ЗООПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ЗООПЛАНКТОН – сукупність тварин, що населяють товщу води мор. і прісних водойм та не здатні протистояти перенесенню течіями. 3. – складова...
ВИД СИНАНТРОПНИЙ Екологія – охорона природи ВИД СИНАНТРОПНИЙ – рослина або тварина, пристосована до існування в трансформованому людиною середовищі....
ВІКОВА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ВІКОВА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем вікова....
АТМОСФЕРА Екологія – охорона природи АТМОСФЕРА – позасистемна одиниця тиску. Норм., або фіз., А.: 1 атм = – 101 325 Па = 760 мм рт. ст....
ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс...
ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА – зона (зі смугами чагарників, дерев, проїздами та ін.) між пром. підприємствами, комунальними та ін. спорудами і заселеною територією,...
ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ – ліси тропічних широт земної кулі. Залежно від ступеня зволоженості, виваженості та тривалості сухого сезону розрізняють: тропічний дощовий...
ІНГРЕДІЄНТ ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ІНГРЕДІЄНТ ФІТОЦЕНОЗУ – однорічні рослини, які займають вільні місця між компонентами фітоценозу....
ОКСИЛОФІТИ Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи)....
РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту...
СОЛЬФАТАРИ Екологія – охорона природи СОЛЬФАТАРИ – виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню, з тріщин на схилах та в кратері вулканів....
ВІДПЛИВ Екологія – охорона природи ВІДПЛИВ – періодичне зниження рівня океанів і відкритих морів, що супроводжується менш помітними коливаннями атм. тиску і деформацією твердого тіла Землі....
БАКТЕРІОСТАЗ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОСТАЗ – пригнічення або повне припинення росту і розмноження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних чи біотичних чинників. У цей період бактерії...
ГЕРПЕТОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОБІОНТ – вид, який мешкає серед рослинних або ін. орг. решток на поверхні грунту (ліс, лучна підстилка тощо)....
МІЛИНА Екологія – охорона природи МІЛИНА, обмілина, мілководдя – 1) нагромадження наносів на дні водойми або водотоку, що спричинює зменшення глибини води аж до виходу наносів...
ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що...
МУЛЬЧУВАННЯ Екологія – охорона природи МУЛЬЧУВАННЯ – вкривання поверхні грунту різними матеріалами (мульчею – соломою, перегноєм, мульч-папером тощо) для боротьби з бур’янами та захисту грунту від...
САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ – звукові коливання, що виникають в основному внаслідок руху повітря (вітер). До цього додаються різноманітні звуки, які подають тварини,...
ГІПОЛІМНІОН Екологія – охорона природи ГІПОЛІМНІОН – холодний (здебільшого до +4 °С), збіднений на кисень шар води в озері або ін. водоймі, який лежить нижче зони...
АКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування, в які вони потрапляють прир. шляхом або, частіше, переносяться навмисно чи випадково людиною....
ГДС Екологія – охорона природи ГДС – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....
ТОЧКА РОСИ Екологія – охорона природи ТОЧКА РОСИ – т-ра, за якої водяна пара, що міститься в повітрі, за сталого тиску досягає стану насичення....
ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені...
ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА – шар літосфери, в межах якого хім. властивості підземних вод за однією чи кількома ознаками (властивостями) однорідні або змінюються...
Підсумок розділу 3 – ЕКОЛОГІЧНА НІША ПОПУЛЯЦІЙ ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГІЧНА НІША ПОПУЛЯЦІЙ Підсумок розділу 3. Кожному виду і кожній його популяції властиві свої вимоги до умов навколишнього середовища та...
АЛЬВАРИ Екологія – охорона природи АЛЬВАРИ – угіддя з малопотужними грунтами на карбонатних породах, із залишками лісів та пасовищами в прибалтійських країнах....
ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА Екологія – охорона природи ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА – межа поділу між земною корою та мантією Землі. Встановлена за відносно різкою зміною швидкості поширення поздовжніх сейсмічних хвиль...
ГАЛОФОБ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФОБ(И) – водяні організми, які не виносять підвищеного засолення довкілля й існують лише в прісних або слабосолоних (до 5 г/л) водоймах....
КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності...
ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....