ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Розділ VIII
Українська культура у 30-ті роки
МУЗИКА
Музика також розглядалась як засіб партійної пропаганди. Перевага надавалась творам, у яких провідними були ідеологеми ВКП(б), а з української класики – революційним мотивам.
І все ж українська музика зберегла і розвивала кращі національні риси народної музичної творчості та класики, збагачувалась новим ідейним змістом. Створювались пісні й думи про революцію, Червону Армію, з’явилося багато побутових, ліричних, жартівливих та сатиричних пісень.
Із музичних творів великої форми виокремлювались емоційністю “Жовтнева кантата” М. Вериківського, симфонічна поема “Похід” А. Штогаренка, “Молдавська поема” В. Косенка за темами молдавських народних пісень, концерт для фортепіано з оркестром. Визнання здобули “Українське концертино” Д. Клебанова, концерт для фортепіано з оркестром Г. Жуковського, симфонія № 2 Б. Лятошинського.
Йде становлення оперної та балетної музики. Композитор К. Данькевич у 1933-1934 рр. написав оперу “Трагедійна
Робляться спроби утвердити національну тематику в оперному мистецтві. Б. Лятошинському в опері “Щорс” (1938) вдалася центральна фігура твору – полководець громадянської війни в Україні М. Щорс. Визначною подією в музичному житті країни став вихід на сцену в 1940 р. опери “Богдан Хмельницький” М. Вериківського – лірико-психологічної музичної драми, де увагу приділено переважно жанрово-побутовим мотивам.
Гідне місце на сценах України посів балет “Лілея”, створений К. Данькевичем (1939). Високі гуманні ідеї, захоплюючий сюжет, яскрава музична мова, широке використання українського пісенного і танцювального фольклору – усе це викликало симпатії масової аудиторії.