Безпека життєдіяльності
3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
3.5. Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
3.5.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
НС техногенного характеру є безпосереднім результатом діяльності людини і можуть виникати внаслідок аварій і катастроф, які відбуваються через недостатню надійність техніки, несподівані наслідки життєдіяльності людей, а також внаслідок їх помилок, викликаних некомпетністю чи злим наміром.
Із великої
Транспортні аварії. НС на транспорті поділяють на аварії (катастрофи), які відбулися на різних видах транспорту (повітряному, морському, річковому, залізничному, автомобільному, трубопровідному).
Аварії і катастрофи на транспорті бувають двох типів:
– аварії (катастрофи), які відбуваються на виробничих об’єктах, не пов’язаних безпосередньо з рухом транспорту
– аварії під час руху транспортних засобів;
Перший вид аварій (катастроф) для об’єктів транспорту має загальний характер. Другий – має специфічний характер, пов’язаний з важкими наслідками.
Визначальними ознаками транспортних аварій є:
– віддаленість місця катастрофи від великих населених пунктів, що ускладнює збирання достовірної інформації і у перший період – надання першої медичної допомоги потерпілим;
– ліквідація пожеж (вибухів) на території залізничних станцій та вузлів, пов’язана з необхідністю виведення потяга з території станції на перегони, тупики, під’їзні шляхи;
– необхідність використання тепловозів для розосередження поїздів на електрифікованих ділянках;
– труднощі знаходження загорання на шляху проходження, відсутність потужних засобів пожежогасіння;
– важкодоступність під’їздів до місця катастрофи та труднощі з використанням інженерної техніки;
– наявність в деяких випадках складної медикобіологічної обстановки;
– необхідність відправки великої кількості потерпілих (евакуації) в інші міста у зв’язку зі специфікою лікування;
– труднощі зі встановленням числа пасажирів, які виїхали із різних міст та опинились у місці катастрофи;
– організація відправлення загиблих до місць захоронення;
– прибуття родичів із різних міст країни, організація їх розташування, обслуговування (харчування, послуги, зв’язок, транспортування тощо);
– організація пошуку останків загиблих та речових доказів шляхом прочісування місцевості та ін.
Особливості транспортних аварій змусили виділити їх в окремий вид НС з розробкою нових та систематизацією старих способів ведення рятувальних робіт.
Раптове завалювання споруд. Даний тип аварій виділений в окремий блок у зв’язку з тим, що відбувається не сам собою, а ініціюється будь-яким іншим чинником:
– велике скупчення людей;
– активна виробнича діяльність у розпалі робочого дня;
– проходження потяга поряд та ін.
НС подібного типу важкопередбачувані і супроводжуються великими людськими жертвами.
Аварії на електроенергетичних системах. Подібні аварії переважно призводять до НС через вторинні наслідки і за умови накладання на них надзвичайних умов. До особливо важких наслідків призводять аварії у зимову пору року, а також у віддалених чи важкодоступних районах. Особливо характерні такі НС для сільських регіонів чи у холодні зими через перевантаження енергомережі у зв’язку з додатковими витратами енергії на зігрівання.
Аварії на комунальних системах життєзабезпечення. Аварії подібного типу зрозумілі вже з назви. Вони, звичайно, відбуваються у містах, де велике скупчення людей, на промислових підприємствах, порушують усталений ритм життя. Тому будь-яка подібна аварія може викликати масовий психоз серед населення з важкими наслідками.
Аварії на промислових очисних спорудах. Небезпека даного типу аварій зумовлена не лише різким негативним впливом на обслуговуючий персонал та населені пункти, а й великим залповим викидом отруйних, токсичних та просто шкідливих у великих кількостях речовин в навколишнє середовище, що зумовлює виділення їх в окремий вид аварій.
Гідродинамічні аварії. Гідродинамічні аварії та пов’язані з ними НС переважно виникають внаслідок аварій на гідротехнічних спорудах при їх руйнуванні (прориві). За останні 60-70 років відбулося понад тисячу аварій великих гідротехнічних споруд. Причини їх різні, але найчастіше аварії відбуваються через руйнування фундаменту, перевищення розрахункової максимальної скидної витрати, тобто внаслідок переливу води через греблю. Наслідками гідротехнічних аварій є:
– пошкодження та руйнування гідровузлів;
– загибель людей;
– затоплення територій.
Найважчими наслідками супроводжуються гідродинамічні аварії, які спричинюють катастрофічні затоплення.
Основними уражаючими чинниками катастрофічного затоплення є руйнівна хвиля прориву, водний потік та води, що затоплюють територію. Тривалі наслідки гідродинамічних аварій пов’язані із залишковими чинниками затоплення – наносами, забрудненням, змивом грунту.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)