ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Розділ ІІ
Культура Київської Русі
НАЙВИЗНАЧНІШІ ПАМ’ЯТКИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Плин часу, наче гумка, стирає з лиця землі багато того, що зведено людьми. Не обійшла ця доля і Києва. Але періодові Київської Русі поталанило: збереглися рештки центру стародавнього Києва – місто Володимира, Ярослава, Ізяслава, планування вулиць та майданів, рештки фундаментів архітектурних споруд, прискіпливо досліджених вченими, монастирські комплекси Києво-Печерської лаври, Видубицького, Межигірського монастирів, Берестового.
Перше
Теми і сюжети мозаїк та фресок різноманітні: канонічні зображення святих, світські мотиви – полювання, скоморохи, портрети засновників собору, суцвіття орнаментів, побудованих
На території Видубицького монастиря збереглися рештки Михайлівської церкви, закладеної 1070 р. біля підніжжя Звіринецької гори на березі Дніпра. Як стверджують хроніки, у 1199-1200 рр. зодчий Петро Милонег у комплексі з цим храмом вимурував могутню підпірну стіну, що нині не збереглася. На околиці Києва у колишньому вотчому монастирі чернігівських Ольговичів, на високому плато у 1144-1146 рр. виросла Кирилівська церква, що збереглась у перебудованому вигляді. Реконструкція проводилась у Х’УП-Х’УШ ст. Частково збереглися фрески XII ст. Наприкінці ХІХ ст. відомий російський художник М. Врубель виконав ікони до іконостасу та розписи.
Поблизу Києво-Печерської лаври в колишньому Берестові збереглися рештки церкви Спаса, усипальниці київських князів. Тут знаходиться домовина засновника Москви Юрія Долгорукого. У 60-ті роки XX ст. українськими реставраторами в ній розкрито близько 150 кв. м фресок ХІІ ст.
У Києво-Печерській лаврі збереглися уламки Успенського собору, головної колись споруди ансамблю Києво-Печерського монастиря. Його було зведено в 1073-1075 рр., а зруйновано під час Другої світової війни.
Біля Національного музею історії України відкрито фундаменти Десятинної церкви – першого кам’яного храму на Русі. Він був зведений у 989-996 рр., поряд – залишки фундаментів цивільних будинків, які можна побачити на вул. Володимирській та прилеглих до неї районах.
У Золотоворітському сквері – руїни Золотих воріт та валу, що проходив по вулиці Прорізній вниз до Хрещатика та по вулиці Ярославів вал до Львівської площі, Лядських воріт. Залишки Золотих воріт сьогодні накриті декоративною спорудою, яка начебто відтворює Золотоворітську церкву.
На Володимирській гірці у 1108-1113 рр. було зведено Михайлівський монастир, що був зруйнований у 1934-1935 рр. у зв’язку з будівництвом урядового центру. Від комплексу залишилася тільки трапезна, а з художнього оформлення ХІІ ст. збереглися лише фрески і мозаїки, які встигли зняти до того, як собор було підірвано. Сьогодні їх можна побачити у Третьяковській галереї (Москва), Музеї російського мистецтва (Санкт-Петербург) та Софійському соборі (Київ).
Серед пам’яток, які визначали обличчя стародавнього Києва, варто пригадати Ротонду кінця ХІІ – початку ХІІІ ст., палацові споруди міста Володимира, Михайлівські, Подільські й Лядські ворота, церкви Василівську, Федорівську та ін.
З Київської доби зберігся ансамбль пам’яток Х-ХІІ ст. у Чернігові – Спасо-Преображенський собор, закладений князем Мстиславом 1031р. Цей монументальний храм був, як і Софія Київська, багато оздоблений мозаїками і фресками. Нині залишилися тільки невеликі фрагменти. Поряд стоїть Борисоглібський собор, завершений 1123 р. князем Давидом Святославовичем. Він споруджувався як усипальниця чернігівських князів. На наддеснянських пагорбах стоїть Єлецький монастир, заснований близько 1060 р. Головна споруда монастиря – Успенський собор, побудований у ХІІ ст.
Одна з вишуканих пам’яток Київської Русі – церква П’ятниці на торгу, або П’ятницька церква. Точний час спорудження невідомий, фахівці збігаються на думці, що її було збудовано в 90-ті роки ХІІ ст.
Навіть та невелика частина пам’яток, що вціліли і дійшли до нас, дає можливість уявити, як розвивались архітектура і мистецтво Київської Русі.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)