Нерівномірність економічного розвитку

Нерівномірність економічного розвитку – нерівномірний і стрибкоподібний розвиток окремих підприємств, галузей, сфер економіки (у межах національних країн) і країн, регіонів, передових наукомістких галузей промисловості (у межах світового господарства). Первинна ланка Н. е. р. – нерівномірність і стрибкоподібність розвитку окремих підприємств, фірм, компаній. Оскільки панівною і найдинамічнішою формою компаній є монополістичні (в т. ч. олігополістичні) підприємства, насамперед ТНК, Н. е. р. виявляється передусім у нерівномірності й стрибкоподібності

розвитку ТНК, що, своєю чергою, значною мірою зумовлює Н. е. р. ТНБ. З огляду на те, що підприємство, фірма або компанія – єдність речового змісту і суспільної форми, Н. е. р. конкретизується у нерівномірному розвитку цих двох сторін. Так, Н. е. р. технологічного способу виробництва в межах підприємницьких структур означає нерівномірний розвиток техніки і технології, здійснення НДДКР, підвищення загальноосвітнього і професійного рівня найманих працівників, управлінських кадрів, упровадження
новітніх форм і методів організації виробництва та ін. Н. е. р. економічної власності – у невідповідності змін між прогресом технологічного способу виробництва в межах підприємства, фірми або компанії, загалом та окремих їх елементів зокрема, з одного боку, і еволюцією відносин привласнення між різними категоріями найманих працівників і власниками даних структур – з іншого. Йдеться передусім про зростання продуктивності праці на підприємстві, фірмі чи компанії та оптимальну частку найманих працівників у створеному ними додатковому продукті. Якщо керівництво цих структур не узгоджує через господарський механізм розвиток названих сторін, це є вагомим чинником послаблення могутності компаній, у т. ч. ТНК. Н. е. р. організаційно-економічних відносин на підприємстві, фірмі або компанії – у нерівномірному впровадженні маркетингових досліджень, передових форм і методів управління та ін. Н. е. р. окремих країн виявляється у нерівномірному розвитку науки (на США 1999 припадало 46% світових витрат на НДККР). Н. е. р. регіонів, передусім високорозвинених і слаборозвинених країн, спричинений передусім процесами глобалізації, перекачуванням значної частини багатства через механізм “ножиць цін”, нерівноправним доступом до ринків більшості слаборозвинених держав. Наприкінці 90-х XX ст. вони щорічно втрачали 500 млрд дол. Промислово розвинені країни Півночі з часткою населення 20% володіють 70% світової торгівлі. Отже, Н. е. р. знаходить свій вияв у світовій торгівлі та інших формах міжнародних економічних відносин. У сфері розподілу Н. е. р. виявляється в тому, що відношення частки доходів 20% найбагатшого населення до доходів 20% найбіднішого населення світу 1960 становило 30:1; 1990 – 60:1; 2000 – 90:1. Н. е. р. за капіталізму набуває ознак економічного закону (див. Закон нерівномірності економічного розвитку).




Нерівномірність економічного розвитку