§ 19. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація
127.І.
Е (є) | И |
Ліжечко, батечко, річечка, сонечко, донечка, чаєчка, поневолення, мішечок, книжечка, ложечка, краєчок, озброєння, травичечка, качечка, напруження, перевезення, марево, літечко, діжечка | Рушничок, паливо, китичка, коничок, місиво, куриво, павутиння, горличка, плетиво, ножичок, садівничок, вуличка, паличка, морозиво, мереживо |
II. Рушничок – [р у ш н ие ч о к], ліжечко
228.ІІ. Роз-котиста, пере-катами, с-трепенулися, с-колихнулися, з-летіли, с-полохані с-кропив, від-пливала.
ПОЯСНЕННЯ
Правило | Приклад |
Між однорідними членами речення, з’єднаними неповторюваним сполучником і, кома не ставиться | І від того весняного грому |
Якщо сполучник і поєднує частини складносурядного речення, то перед ним ставиться кома | І від того весняного грому стрепенулися захмелілі осокори, сколихнулися налиті соком берези і верби, хлюпнула вода в набухлій річці, і злетіли з широких плес сполохані дикі качки. Важка сива хмара поволі відпливала далі, і в небі дивом дивним сяйнула радуга, оперезавши барвистим рушником виднокрай. (За І. Цюпою) |
229.1. Спитати, згадати, скупчення, споряджати, зрівняти, схильний, спочатку, зчинити, сформувати, зсунути, розв’язати, розказати, розхитати, безвізовий, безчинство, безкоштовний, піднести, підкинути, передсвятковий, передбачити.
2. Незрівнянний, страшенний, височенний, шалено, нездійснений, нездійсненний, грушевий, грушевий, овочевий.
ПОЯСНЕННЯ
Правило | Приклади |
Правопис префіксів: – префікс з перед глухими приголосними к, п, т, ф, хпереходить у с; – у всіх префіксах – без-, від-, од-, між-, над-, об-, під-, перед-, понад-, пред – , роз-, через – – кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не 1 змінюється | Сказати, спалахнути, ствердити; Збавити, звести, зжитися. Безкраїй, відкриття, міжпланетний, надпотужний, обпалити, підтримка, передплата, понадплановий, представник, розтягнути, черезплічник |
Правопис суфіксів: – прикметникові суфікси – анн(ий), – енн(ий), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, Пишуться з нн. Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів – ан(ий), – ен(ий); – суфікс – ев(ий) уживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом м’який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова | Невблаганний, нездоланний, незрівнянний, неоціненний. Бажаний, незлічений, неоцінений, несказаний. Березневий, ситцевий, галузевий, взірцевий, аркушевий |
230.І. Обмеження, відчуття, чекання, щастя, обличчя, вугілля, суддя, каяття, суддівський, статей, стаття, взуття, безсмертя, передмістя, деталлю, жалістю, розповіддю, чванливістю, повінню, вдячністю, любов’ю, переллєш, п’ятиріччя, майбутня, безладдя. виявлення, сприяння, безпорадністю, гранню, безвладдя, непорушністю, законний, неушкоджений, неозброєний, злочинний, глибинний, цінний, сезонний, Ізольований, незмінний, упереджений, військкомат, Ілля, попідтинню, резонний, пташиний, журавлинний (від журавлина), журавлиний (від журавель).
ПОЯСНЕННЯ
Подвоєння та подовження приголосних | |
Правило | Приклади |
Подвоєні приголосні пишуться при Збігу приголосних на межі значущих частини слова. | Ввічливий, законний, юннат, осінній, оббити. |
Приголосні д, т, з, с, л, к, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами) між двома голосними: | Життя, колосся, гілля, збіжжя; але: знання – знань, знаряддя – знарадь, сторіччя – сторіч. Суддя, судді, суддю, суддів; стаття. Статті, статтею |
1) в іменниках середнього роду II відміни; 2) перед я. ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового множини з закінченням – ей); 3) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний; | Молодь – молоддю, сіль -. сіллюt розкіш – розкішшю. |
4) перед я, ю в прислівниках; | Зрання, навмання, спросоння, попідвіконню |
5) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися) | Ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють. ллється, ллються |
231.І. 1. Припало Літо До землі грудьми, стомившись бігти вслід останній птиці (М. Боровко). 2. Верби, Схилившись над тихим Дінцем, Розчісують Коси Зелені (В. Сосюра). 3. І нехай Проміння Те Не гріє, що Послала Зірка Здалека, та До неї Лине й лине Мрія, Ніби світло, Тиха і легка (В. Симоненко). 4. Місяць срібними пучками торкається шибок, ніжне їхнє мереХТіНнЯ приковує зір (Є. Гуцало). 5. Я ніжним сном прийду до тебе, зіЛлЮсь з твоїм душі тремтіНнЯм, я стану над тобою небом, я пригорнусь до тебе тіНнЮ (О. Довгоп’ят). 6. УГорі, над самим підземеллям, розташувались княжі охоронці (А. Чайковський). 7. БлажеНнИм беЗТурботним малюком я всмоктував у серце рідну мову з цілющим матЕРинським молоком (Д. Луценко). 8. Випрошу у сонця аж чотири дні, забреду у спокій, мов у хвилі жита, і мене обійме стрічЕЧка блакитна волошкових радісних вогнів (М. Боравко). 9. Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній далИНі, і карії очі, і ручЕНьки білі ночами насняться мені (В. Сосюра).
(2 votes, average: 3,50 out of 5)